Ялинський водоспад та Піп Іван Мармароський

   Маршрут: село Ділове - водоспад Ялинський - гора Щевора - полонина Щевора - полонина Латундур - полонина Квасний - Піп Іван Мармароський - полонина Лисича - потік Білий - Ділове.


   Мармароси, як давно я хотів пройтись в цих горах та все ніяк і от відпустка, а отже можна наперед знати коли зможеш піти в похід та заздалегідь подати заявку на перебування в прикордонній зоні, як цього вимагає закон, а ще зібрати групу, коротше - нормально підготуватись до походу, бо переважно в мене виходить так - зранку взнаю, що є можливість кудись поїхати зі Львова, до обіду купляю білет та продукти і пакую рюкзак, а після обіду вже їду в поїзді чи автобусі до початку маршруту).
   Маршрут Мармаросами я запланував аж на 120 кілометрів, правда в планах було пройти не тільки Мармароси, а ще одне цікаве місце в Українських Карпатах, але погода, кількість снігу і ще деякі обставини не дали втілити заплановане, та про все по порядку...
   Склалось так, що за тиждень до запланованої дати початку походу мене відправили в відрядження, тож закінчував підготовку знайомий з яким ми колись ходили Чорногорою, він і спланував добиратись в Ділове зі Львова, не поїздом Львів - Рахів, як хотів я та як їздили мої знайомі, а поїздом Львів - Солотвино і цей варіант набагато кращий бо Рахівський приїздить в Рахів пізно вночі і потрібно чекати ранку щоб пересісти на автобус та їхати в Ділове, правда Солотвинський їде довше, зате - завалився на полку в вагоні і спиш всю дорогу плюс не потрібно вночі шукати місце де б поблизу вокзалу поставити намет.
   9:05 виходимо на вокзалі в Солотвино, за кілька кроків від потягу до нас підходить мужчина та питає чи потрібен бус, спитали за скільки відвезе в Ділове, у відповідь чуємо:"20", якось невірячи в ціну, переживаю легенький шок, бо навіть не сподівався за таку ціну їхати приватним бусом з Солотвино в Ділове і мабуть від шоку ляпаю: "з кожного?" відповідь добиває: "та ні за всіх", тут шок переживає вже вся група, один таки оговтавшись перепитує: "20 гривень?", тепер шок вже був в хлопа, правда він справився з ним за секунду і відповів:"ні 20 євро", ми чемно подякували і пішли на автостанцію, по дорозі порадивши одному з групи зняти його гамераканського капелюха бо зараз ше в рейсовому автобусі будемо за валюту їхати).
   Від вокзалу до автостанції іти недовго, ось карта.


   Білет до Ділового обійшовся в 17 гривень, правда в касі брати не рекомендую, бо коли приїхав автобус то водій добродушно назвав нас антонімом до слова "мудрі" хлопці, "мудрі" хлопці не могли знати, що за ранковий рейс водій заробив менше ніж хотів, тож без докорів сумління закинули рюкзаки в автобус і поїхали вздовж Українсько-Ромунського кордону в Ділове.

Карта маршруту Ялинський водоспад та Піп Іван Мармароський

   Маршрут: село Ділове - водоспад Ялинський - гора Щевора - полонина Щевора - полонина Латундур - полонина Квасний - Піп Іван Мармароський - полонина Лисича - потік Білий - Ділове.



Клікніть по зображенню щоб збільшити

Фото. Познань / Poznan photos

Польща
Великопольське воєводство
Poland
Greater Poland Voivodeship



Познань

   Їхав я собі з роботи до дому, в уяві вже вимальовувались засніжені вершини Мармаросів, рапорт про відпустку лежав в начальства на столі, а попереду мене мав чекати похід в гори.
   Телефонний дзвінок, відірвав мене від мого уявного походу, вершин і снігу, нахабно повертаючи в крісло маршрутки та вулиць Львова за вікном. Дзвонили з роботи, ось такі дзвінки після зміни, як правили нічого доброго не віщували, підносячи трубку до вуха і кажучи: "алло", я вже передчував накриття мого походу в гори "мідним тазіком". "В понеділок їдеш в Польщу, а в відпустку підеш коли повернешся" - сповістив мене голос начальника, сьогодні була п'ятниця, а з того самого понеділка я хотів завершити планування маршруту, зібрати групу, подати заявку на перебування в прикордонній зоні і під кінець тижня взяти рюкзак та почати похід, але якщо ненька Україна потребує то єдине, що можна відповісти в такій ситуації: "ну раз треба, то поїду".
   Приїхав до дому, першим ділом завершив планування маршруту і скинувши план походу, переклав усі заходи з організації цього самого походу на плечі знайомого з яким колись ходив Чорногорою, а сам вписав у пошуку гугла "цікаві місця Познань"

Фото Чатових скель / Photo. Сhotovi rocks

Україна
Львівська область,
Личаківський район (м. Львів)
Ukraine
Lviv region,
Lychakivskiy area (Lviv)



Чортові або Чатові скелі

   Як я поїхав на Чортові, а приїхав на Чатові скелі).


   Вийшло так, що замість споглядання гірських вершин полонини Боржава, віддихуючись після підйому на хребет, я лежав на дивані і дивився на стелю). Провалявшись добру годину роздумуючи над несправедливістю і жорстокістю цього світу), а ще подумав, що пора б вже протерти абажур під стелею, я підняв свою дупу і пішов, ні не по ганчірку щоб таки витерти 2 сантиметровий шар пилу, а по велосипед))).
   Взяв велосипед і поїхав до Чортових скель бо хоча вони на відстані менше кілометра, по трасі, від межі Львова, я там ще ніколи не був.

Велопохід, село Оброшино - село Годовиця - село Басівка - село Лапаївка.

   З-за хмар виглянуло сонце я дістав з гаражу велосипед і поїхав в кілька цікавих місць поблизу Львова.
   Першою ціллю було село Оброшино де знаходиться палац архієпископів, дендропарк і зоопарк.
   Ось карта всього велопоходу.


   Відстань від Львова до Оброшино приблизно 4,5 кілометри, добратись легко, від кільця об'їзної Львова їдьте в сторону Городка, а біля поста ДАІ поверніть ліворуч, кілька кілометрів трасою через ліс і ви в Оброшино. Якщо їхати громадським транспортом то з приміського вокзалу Львова відправляється маршрутка №187.
   Їхати велосипедом по трасі в Оброшино не дуже зручно, асфальт з проїзної частини вирішив, що йому зручніше буде ближче до узбіччя дороги і утворив напливи котрі чергувалися з ямками, а ще водії, що несуться по трасі так, ніби уже встигли в цьому житті все, що хотіли і спішать побачити інший світ...
   Коротше їхав я більше узбіччям, аніж трасою, болото з узбіччя чіплялось на колеса тож педалі, які і так з непривички було важкувато крутити, з кожним новим шаром болота, ставало крутити все важче, але я вперто їхав дивитись на оленів, котрі згідно інформації з інтернету повинні жити в зоопарку села Оброшино.
   Проїхавши зупинку на котрій ще збереглись залишки фресок часів совдепу, біля ресторану відомого колись на всю Львівську область звернув ліворуч, через метрів 300, перед шлагбаумом з правої сторони звертаю праворуч в дендропарк державного значення.