Кострич, Шпиці та озеро Несамовите

   Маршрут: Кривопільський перевал - полонина Веснарка - гора Кострича - гора Кострич - полонина Псарівка - село Бистрець - полонина Гаджина - Довбушева криниця - Довбушів стіл - Шпиці - озеро Несамовите - Заросляк.

   Мемуари про літо 2015).

   Ну пішли, чи краще сказати поїхали, на слова першого космонавта не претендую, просто в більшості випадків перед тим, як кудись іти треба трішки, а інколи й так добряче проїхатись, бо отак вийти з дому і йти собі далеко та довго можуть дозволити одиниці, коротше...

   Було це навіть не літо, а останні дні весни, їхали ми нічним потягом в славне місто Івано-Франківськ, вагон був загальний і кімарив я собі сидячи. Здається, вже навіть заснув і щось почалось снитись, коли крізь сон почув голос провідника: "Ходорів, Ходорів!" - натхненно репетував провідник заглядаючи в кожне відділення плацкартного вагону. 

   Спросоння я поглянув на могутню статуру провідника, котрий прямував в кінець вагону продовжуючи сповіщати всіх про місце зупинки, незважаючи на те, що за вікном глупа ніч).

   Хвилин п'ять я помучився в спробах знову примостити голову так щоб вона не баламкалась в такт вагону, а потім кинув ту затію і потопав в тамбур курити, прокручуючи в голові фразу одного героя з відомого серіалу - "Ходор, Ходор", чомусь вигуки і статура провідника викликали такі асоціації).

   До Франківська так і не заснув. В Франківську, поки чекали решту групи, зайшли в кафе перекусити. Їсти вранці мені, майже ніколи, не хочеться, а от каву люблю і випити її можу багато, тому поки народ обирав чим поснідати, я роздивлявся вивіску над кавовим апаратом. Каву завжди обираю просто - дивлюсь тільки на пропонований об'єм, такий вже я гурман, нічого з тим не зробиш).

Карта маршруту Кострич, Шпиці та Озеро Несамовите

   Маршрут: Кривопільський перевал - полонина Веснарка - гора Кострича - гора Кострич - полонина Псарівка - село Бистрець - полонина Гаджина - Довбушева криниця - Довбушів стіл - Шпиці - озеро Несамовите - Заросляк (приблизно 33 кілометри).

Клікніть по зображенню щоб збільшити

Без заголовку)

   Таки встиг до кінця року дописати публікації про Львів, звичайно не всі, а лише ті, що запланував написати ще весною цього року), думав впораюсь за місяць мо два, ну максимум за літо, але щось так важко писалось мені про Львів, що замість запланованого місяця я писав, майже, півроку).
   Але то все таке - зробив та й добре, решта цікавого про Львів буду дописувати пізніше, а тепер, коли за вікном дощі, темніє скоро і навіть, іноді, пролітає кілька сніжинок - вирішив згадати літо).
   Окрім роботи, шукання та писання цікавого про Львів, валяння на дивані - вдалось ще й трішки помандрувати. От поділюсь спогадами про літо з вами, а ще для себе, щоб потім коли прийде старість можна було зайти на сторінки блогу, посміхнутись і сказати: "Ото були часи)".
   Наступні публікації будуть мемуарами про літо-2015.
   І про найголовніше. В ніч перед днем святого Миколая, котрий опікується подорожніми, хочу побажати всім мандрівникам і не тільки, щоб завтра окрім всього, що вам хочеться, ви знайшли щастя, просте таке - звичайне щастя нового дня.
   І ще одне. Ось вам трішки, вже цьогорічного, снігу з Карпатських гір).

   До зустрічі на сторінках блогу і звичайно ж - на стежках та дорогах).

Фото площі Ринок / Photos Rynok square

Україна
Львів
Площа Ринок

Ukraine

Lviv

Rynok square

Старі фотографії площі Ринок / Retro photos Rynok square

Україна
Львів
Площа Ринок

Ukraine

Lviv

Rynok square

Львів, цікаві місця. Площа Ринок.

   Площа Ринок - це безумовно історичне серце Львова, тут 44 будинки кожен з яких можна вважати витвором мистецтва і звичайно ж міська Ратуша, як обов'язковий атрибут середньовічного міста.

   Виникла теперішня площа Ринок ще за часів князювання лева Даниловича і достеменно відомо, що з XIV століття вона не змінювала своєї назви, а ще з XIV ст. бере початок закон "трьох вікон" - фасад будинку, що виходить на площу Ринок повинен був мати не більше трьох вікон. Правда це правило не діяло на шляхту та духівництво в результаті чого Львів отримав палац Корняка, про який детальніше я розповім далі. Придивіться до вікон в кам'яницях площі, майже в кожній ви помітите закономірність - два вікна одне біля одного, а третє трішки осторонь, зумовлене таке розміщення схожістю внутрішнього планування кам'яниць, де два вікна припадало світлиці, а третє господарському приміщенні. Закон діяв до XVIII ст.
   Раніше кам'яниці площі Ринок не мали номерів, кожна мала власну назву, їх називали в честь власника, або завдяки якомусь з елементів фасаду.
   В середньовіччя усі будинки були пофарбовані в різні кольори, але за "бабці Австрії" всі будинки площі стали сірими, як так сталось розповідають цікаву, а хоча ні - не цікаву історію), а звичайну історію пов'язану з владою міста та підприємцями. В XIX цементні фірми підкупили архітектурні та оголосили, що цемент - це назавжди, його додавали до розчинів для покриття фасадів і стали кольорові будинки площі Ринок - сірими. Лише, приблизно з 80х років минулого сторіччя, кам'яниці почали відновлювати свої кольори.

Осінь...

   Писав я, писав про осінь і написав цілий твір про осінь, але потім, як почитав... Коротше всю ту купу букв можна було звести до того трагічного вірша про осінь на одну лінійку).
   Витер я ту всю дурню, бо кому вони потрібні ті соплі?) Тре мислити позитивно, бо кажуть всі думки стають реальністю - ну якось так, дослівно не пам'ятаю.
   А мислити позитивно заважає новини з ящика, зарплата, курс долара, вибори через які мусів топати понаднормово на роботу, ще й годинник перевели).
   Ну робота то окрема тема, можна вже сміло прирівняти до куріння - здоров'ю шкодить, задоволення ніякого, користі - тим більше, а кинути важко))), а ні - від куріння інколи отримуєш - хоч малесеньке, але задоволення. Увага хто не курить, навіть ніколи не пробуйте бо то малесеньке задоволення нічого не варте в порівнянні з противними наслідками куріння.
   Навіть не встиг дописати про площу Ринок, з серії публікацій про Львів, до терміну який собі намітив, а вже так мало залишилось, але тут, ще й трохи, моя вроджена лінь зіграла невелику роль).
   То всьо таке - якось воно буде. Поїхав на вокзал взяв квитки в укрзалізниці, завтра поїду роздивлятись картинки осені, далеко від дому).

   Бо там вже буде далеко до лямпочки: курси валют, результати виборів, котра зараз година (правда не довго, бо тре буде повертатись, а поїзда в нас ходять по графіку). Зате, на деякий час нові враження змінять стандартний набір картинок з дороги "дім-робота", а цього вистачить, щоб підтримати ту іскру котра, ще не дає, остаточно, проміняти мрію на їжу, а сонячні промені світанку на масляний обігрівач).