Івано-Франківська область
Українські Карпати
Хребет Кострич
Чорногірський хребет
Ukraine
Ivano-Frankivsk region
Ukrainian Carpathians
The mountain ridge Kostrycha
Chornohora mountain range
Фото з походу: Кострич, Шпиці та озеро Несамовите / Photos from the hike: Kostrych, Shpici and Lake Nesamovyte
Україна
Івано-Франківська область
Українські Карпати
Хребет Кострич
Чорногірський хребет
Івано-Франківська область
Українські Карпати
Хребет Кострич
Чорногірський хребет
Кострич, Шпиці та озеро Несамовите
Маршрут: Кривопільський перевал - полонина Веснарка - гора Кострича - гора Кострич - полонина Псарівка - село Бистрець - полонина Гаджина - Довбушева криниця - Довбушів стіл - Шпиці - озеро Несамовите - Заросляк.
Мемуари про літо 2015).
Ну пішли, чи краще сказати поїхали, на слова першого космонавта не претендую, просто в більшості випадків перед тим, як кудись іти треба трішки, а інколи й так добряче проїхатись, бо отак вийти з дому і йти собі далеко та довго можуть дозволити одиниці, коротше...
Було це навіть не літо, а останні дні весни, їхали ми нічним потягом в славне місто Івано-Франківськ, вагон був загальний і кімарив я собі сидячи. Здається, вже навіть заснув і щось почалось снитись, коли крізь сон почув голос провідника: "Ходорів, Ходорів!" - натхненно репетував провідник заглядаючи в кожне відділення плацкартного вагону.
Спросоння я поглянув на могутню статуру провідника, котрий прямував в кінець вагону продовжуючи сповіщати всіх про місце зупинки, незважаючи на те, що за вікном глупа ніч).
Хвилин п'ять я помучився в спробах знову примостити голову так щоб вона не баламкалась в такт вагону, а потім кинув ту затію і потопав в тамбур курити, прокручуючи в голові фразу одного героя з відомого серіалу - "Ходор, Ходор", чомусь вигуки і статура провідника викликали такі асоціації).
До Франківська так і не заснув. В Франківську, поки чекали решту групи, зайшли в кафе перекусити. Їсти вранці мені, майже ніколи, не хочеться, а от каву люблю і випити її можу багато, тому поки народ обирав чим поснідати, я роздивлявся вивіску над кавовим апаратом. Каву завжди обираю просто - дивлюсь тільки на пропонований об'єм, такий вже я гурман, нічого з тим не зробиш).
Карта маршруту Кострич, Шпиці та Озеро Несамовите
Маршрут: Кривопільський перевал - полонина Веснарка - гора Кострича - гора Кострич - полонина Псарівка - село Бистрець - полонина Гаджина - Довбушева криниця - Довбушів стіл - Шпиці - озеро Несамовите - Заросляк (приблизно 33 кілометри).
Клікніть по зображенню щоб збільшити
Без заголовку)
Таки встиг до кінця року дописати публікації про Львів, звичайно не всі, а лише ті, що запланував написати ще весною цього року), думав впораюсь за місяць мо два, ну максимум за літо, але щось так важко писалось мені про Львів, що замість запланованого місяця я писав, майже, півроку).
Але то все таке - зробив та й добре, решта цікавого про Львів буду дописувати пізніше, а тепер, коли за вікном дощі, темніє скоро і навіть, іноді, пролітає кілька сніжинок - вирішив згадати літо).
Окрім роботи, шукання та писання цікавого про Львів, валяння на дивані - вдалось ще й трішки помандрувати. От поділюсь спогадами про літо з вами, а ще для себе, щоб потім коли прийде старість можна було зайти на сторінки блогу, посміхнутись і сказати: "Ото були часи)".
Наступні публікації будуть мемуарами про літо-2015.
І про найголовніше. В ніч перед днем святого Миколая, котрий опікується подорожніми, хочу побажати всім мандрівникам і не тільки, щоб завтра окрім всього, що вам хочеться, ви знайшли щастя, просте таке - звичайне щастя нового дня.
І ще одне. Ось вам трішки, вже цьогорічного, снігу з Карпатських гір).
До зустрічі на сторінках блогу і звичайно ж - на стежках та дорогах).
Але то все таке - зробив та й добре, решта цікавого про Львів буду дописувати пізніше, а тепер, коли за вікном дощі, темніє скоро і навіть, іноді, пролітає кілька сніжинок - вирішив згадати літо).
Окрім роботи, шукання та писання цікавого про Львів, валяння на дивані - вдалось ще й трішки помандрувати. От поділюсь спогадами про літо з вами, а ще для себе, щоб потім коли прийде старість можна було зайти на сторінки блогу, посміхнутись і сказати: "Ото були часи)".
Наступні публікації будуть мемуарами про літо-2015.
І про найголовніше. В ніч перед днем святого Миколая, котрий опікується подорожніми, хочу побажати всім мандрівникам і не тільки, щоб завтра окрім всього, що вам хочеться, ви знайшли щастя, просте таке - звичайне щастя нового дня.
І ще одне. Ось вам трішки, вже цьогорічного, снігу з Карпатських гір).
До зустрічі на сторінках блогу і звичайно ж - на стежках та дорогах).
Старі фотографії площі Ринок / Retro photos Rynok square
Україна
Львів
Площа Ринок
Львів
Площа Ринок
Ukraine
Lviv
Rynok square
Львів, цікаві місця. Площа Ринок.
Площа Ринок - це безумовно історичне серце Львова, тут 44 будинки кожен з яких можна вважати витвором мистецтва і звичайно ж міська Ратуша, як обов'язковий атрибут середньовічного міста.
Виникла теперішня площа Ринок ще за часів князювання лева Даниловича і достеменно відомо, що з XIV століття вона не змінювала своєї назви, а ще з XIV ст. бере початок закон "трьох вікон" - фасад будинку, що виходить на площу Ринок повинен був мати не більше трьох вікон. Правда це правило не діяло на шляхту та духівництво в результаті чого Львів отримав палац Корняка, про який детальніше я розповім далі. Придивіться до вікон в кам'яницях площі, майже в кожній ви помітите закономірність - два вікна одне біля одного, а третє трішки осторонь, зумовлене таке розміщення схожістю внутрішнього планування кам'яниць, де два вікна припадало світлиці, а третє господарському приміщенні. Закон діяв до XVIII ст.
Раніше кам'яниці площі Ринок не мали номерів, кожна мала власну назву, їх називали в честь власника, або завдяки якомусь з елементів фасаду.
В середньовіччя усі будинки були пофарбовані в різні кольори, але за "бабці Австрії" всі будинки площі стали сірими, як так сталось розповідають цікаву, а хоча ні - не цікаву історію), а звичайну історію пов'язану з владою міста та підприємцями. В XIX цементні фірми підкупили архітектурні та оголосили, що цемент - це назавжди, його додавали до розчинів для покриття фасадів і стали кольорові будинки площі Ринок - сірими. Лише, приблизно з 80х років минулого сторіччя, кам'яниці почали відновлювати свої кольори.
Виникла теперішня площа Ринок ще за часів князювання лева Даниловича і достеменно відомо, що з XIV століття вона не змінювала своєї назви, а ще з XIV ст. бере початок закон "трьох вікон" - фасад будинку, що виходить на площу Ринок повинен був мати не більше трьох вікон. Правда це правило не діяло на шляхту та духівництво в результаті чого Львів отримав палац Корняка, про який детальніше я розповім далі. Придивіться до вікон в кам'яницях площі, майже в кожній ви помітите закономірність - два вікна одне біля одного, а третє трішки осторонь, зумовлене таке розміщення схожістю внутрішнього планування кам'яниць, де два вікна припадало світлиці, а третє господарському приміщенні. Закон діяв до XVIII ст.
Раніше кам'яниці площі Ринок не мали номерів, кожна мала власну назву, їх називали в честь власника, або завдяки якомусь з елементів фасаду.
В середньовіччя усі будинки були пофарбовані в різні кольори, але за "бабці Австрії" всі будинки площі стали сірими, як так сталось розповідають цікаву, а хоча ні - не цікаву історію), а звичайну історію пов'язану з владою міста та підприємцями. В XIX цементні фірми підкупили архітектурні та оголосили, що цемент - це назавжди, його додавали до розчинів для покриття фасадів і стали кольорові будинки площі Ринок - сірими. Лише, приблизно з 80х років минулого сторіччя, кам'яниці почали відновлювати свої кольори.
Підписатися на:
Дописи (Atom)