Про кружку і палку)))...
Такою була тема спочатку, але якось воно все бурлило і розвивалось і ось, що з цього вийшло
- стоїш ти спілкуєшся з людьми з якими виріс і яких знаєш з дитинства на різні теми і тут мова переходить наплітки одну з популярних тем світської бесіди).
Так, між іншим, проскакує інфо що в когось народилась друга дитина і ти такай, так само, між іншим, уточнюєш ім'я людини в якого вже - друга дитина.
А тут бах - в думках зв'язуються почуте ім'я з образом людини яку ти пам'ятаєш і... та як? Він ж ше ж зовсім малий - та ніхрена чувак, малий він був років десять тому...
І знов бах... ти уважно оглядаєш людей з якими ріс...
Ож ніхрена собі ти глянь - той посивів, а той полисів. Та ну нах.... а далі ще веселіше - ти підходиш до дзеркала, а там на тебе дивиться якийсь лисий, небритий дядько.
Упс, забув написати до чого це все).
Так от - все частіше в колі спілкування почало проскакувати слово старість. Ну в старість, після того, як зустрів в горах людину яка бодро топала вверх впевнено обганяючи групи людей які в рази виглядали молодші за людину яка в розмові згадала свій вік -75, ми віримо мало.
Але старість є старість і чомусь люди таки про неї згадують, а якось, вранці, стоячи неподалік свого ліжка, з кружкою теплого напою в руках та палицями які не ставлю далеко від себе бо йти з ними легше для суглобів))) і я подумав про старість.
Такою була тема спочатку, але якось воно все бурлило і розвивалось і ось, що з цього вийшло
- стоїш ти спілкуєшся з людьми з якими виріс і яких знаєш з дитинства на різні теми і тут мова переходить на
Так, між іншим, проскакує інфо що в когось народилась друга дитина і ти такай, так само, між іншим, уточнюєш ім'я людини в якого вже - друга дитина.
А тут бах - в думках зв'язуються почуте ім'я з образом людини яку ти пам'ятаєш і... та як? Він ж ше ж зовсім малий - та ніхрена чувак, малий він був років десять тому...
І знов бах... ти уважно оглядаєш людей з якими ріс...
Ож ніхрена собі ти глянь - той посивів, а той полисів. Та ну нах.... а далі ще веселіше - ти підходиш до дзеркала, а там на тебе дивиться якийсь лисий, небритий дядько.
Упс, забув написати до чого це все).
Так от - все частіше в колі спілкування почало проскакувати слово старість. Ну в старість, після того, як зустрів в горах людину яка бодро топала вверх впевнено обганяючи групи людей які в рази виглядали молодші за людину яка в розмові згадала свій вік -75, ми віримо мало.
Але старість є старість і чомусь люди таки про неї згадують, а якось, вранці, стоячи неподалік свого ліжка, з кружкою теплого напою в руках та палицями які не ставлю далеко від себе бо йти з ними легше для суглобів))) і я подумав про старість.
