Тепер пора подивитись, що ще цікавого є на площі Міцкевича та парній стороні проспекту Свободи.
Пам'ятник Адаму Міцкевичу, хоча сам Міцкевич ніякого відношення до Львова не мав, але в 1904 році, завдяки Львівському літературному товариству імені А. Міцкевича, Львів отримав пам'ятник поетові котрий донині вважається одним з найкрасивіших пам'ятників Міцкевичу.
І все б добре, от тільки місце де стоїть пам'ятник, на час його зведення було уже зайняте, тут стояла статуя Матері Божої, котру перенесли на проспект Свободи, де вона стоїть тепер, до неї ми ще повернемось, а от в зв'язку з перенесенням у Львові довгий час дивлячись на пам'ятник мешканці говорили: "Посунься, Матір Божа, бо Міцкевич іде".
Ще одна невесела історія пов'язана з пам'ятником. В часи "совка" навіть наближатись до пам'ятника Міцкевича було не варто - це могло бути розцінено, як антирадянська пропаганда. Розповідають про польського режисера театру, що поклав квіти до пам'ятника на початку 1980-х, влада оцінила цей жест, як акцію проти радянського "світлого майбутнього" і режисер був змушений покинути Львів.
