Яремче, водоспад Пробій, скелі Довбуша і гора Маковиця

Маршрут: Яремче - водоспад Пробій - скелі Довбуша - гора Маковиця - Яремче

   Зима. Вже більше місяця безвиїзно просидів вдома - ну так сі стало, а глянути на Карпатську зиму, замість роз'їждженої брудної каші під ногами, вже дуже охота. Чєсу кудись вирватись на пару днів -нема(, підходить хандра. Хм, на пару днів - можливості хоч і нема, але день можна вирвати завжди, щоб, як то кажуть "зарядитись") бо шось останнім часом "батарейка" вже не може довго без підзарядки).

   Здзвонився з колєгами - їдемо в Яремче.

   Автобус зі Львова в Франківськ, а далі з Франківська в Яремче. Кілька годин, два автобуси і ми вже далеко від звичної метушні, тепер довкола нас зимовий ліс, засніжені вершини, гірські ріки. Але то довкола), а поряд ще зберігається трохи метушні ну і тої брудної жижі під ногами))), але шо зробиш ми ж в одному з найпопулярніших курортних міст України).

   Але ми тут не надовго. Закупились на обід, поглянули на залізничний міст в Яремче зблизька,

   зара ще пройдемось до водоспаду Пробій та й підемо в гори.

   Довкола водоспаду розкинувся базарчик з автентичною гуцульською продукцією - принаймні такою вона була колись(.

   Але, тепер тут все те, що можна придбати в будь-якому сувенірному кіоску, будь-де в Україні. А ні, є ще здоровенні фото гір в дерев'яних рамках - типу картини, чи шо?) Якось воно все тут "пластмасовим" стало - несправжнім, но народу який приїжджає в Яремче на відпочинок, напевне, подобається, бо народу тут тьма). Збоку чується вигук: "Глинтвейн пойдем пить, туда где всегда?". В голові думка: "то ж скільки ти вже тут сидиш)". До речі, якшо вам набридло сидіти на одному місці в Яремче то ось декілька цікавих місць куди піти.

   Біля водоспаду Пробій також людно, але тут , на щастя, народ затримується ненадовго.

Як доїхати, добратись, дійти до озера Синевир

   Все частіше народ цікавиться, як добратись чи доїхати до озера Синевир, зараз спробую відповісти тут на це запитання.
   Найкращий варіант щоб доїхати до озера Синевир буде такий - зі Львова сідаєте на поїзд Львів-Мукачево (відправлення зі Львова о 7:15) і їдете до станції Воловець,

   в Воловці ідете на автостанцію Воловець 2. Ось карта.

Цікаві місця поблизу Миколаєва: грот Прийма, австрійський ДОТ, печери Білих Хорватів, Бандерівські скелі.

   До гроту Прийма я збирався відколи почув про нього, а це років три, а мо й чотири))) і от, тепер вже в далекому 2016) році, таки вибрався до стоянки неандертальців поблизу Миколаєва, що у Львівській області.

   Назбиралось нас в цю мандрівку четверо. Всі, так само, вже давно збирались, але вибратись до Прийми ніяк не могли.

   Вибрали варіант велопоходу. До Миколаєва електричкою, а далі вже на велосипедах. Першу електричку до Миколаєва ми пропустили, ну не всі, а тільки я і ще один, бо вирішили підсісти на Скнилові, але, як виявилось - на Скнилові електропоїзд Львів-Трускавець, що відправляється в 6:54 з Приміського, не зупиняється) хот на сайті УЗ зупинка в розкладі є. Постояли, подивились вслід електричці, сіли на велосипеди і поїхали на Приміський, щоб вже точно таки сісти на наступну електричку.

   На наступну сіли). Народ, що чекав нас в Миколаєві вже встиг прокататись по магазинах та закупитись на обід.

   Ну що ж, всі в зборі - відправляємось. Як доїхати до урочища Прийма ніхто поняття не мав), але ж коли розглядали вдома карту то здавалось, що все просто. Та й всі четверо таки вже намотали добрячий кілометраж по лісам, горам і тд.). Що там до тої Прийми доїхати яка ледь не в самому Миколаєві))).

   Їхти вирішили через село Верен. В Google Earth виглядало все просто: з станції Миколаїв-Дністровський, через село Розвадів, їдемо до початку села Верен, там звертаємо ліворуч в поле, трішки польовою дорогою, а далі кілька км лісом і ми вже в урочищі Прийма, ну просто все ж?).

   Карти, компасу з собою не взяли, свого смуртфона який більше використовую, як GPS, аніж телефон також не брав, а нашо? Я ж вже казав шо ми "круті туристи" і шо нам того лісу))).

   Ну до Верену ми доїхали, в поле звернули, в ліс заїхали... оп, а не такі ми вже й круті туристи). Нє, ну спочатку ми впевнено перли лісом орієнтуючись по сонцю, полярних зірках, мохах на деревах, а також за допомогою фраз-заклинань які допомагають знайти правильний шлях, типу: "здається тут наліво" або "давайте може вправо", але коли завдяки нашому великому досвіду та всього переліченого вище ми добрались до місця "хрен зна де ми зараз є" то вирішили виїхати кудись з лісу, а звідти заново вже починати пошуки гроту Прийма).

   Виїхали до хутора, який здається навіть носить однойменну назву з потрібним нам урочищем та гротом - Прийма, але точно не скажу бо точно не знаю).

   Тут навіть було маркування якогось маршруту

2015...2016

   Через кілька годин ми будемо зустрічати новий 2016 рік, а позаду залишимо 2015, але перед тим, мабуть, кожен з нас згадає, що і як було в старому році, що встигли зробити, а що ще попереду.
    Багато, що з 2015 залишиться в пам'яті назавжди, багато забудеться, а ще більше вже забулось) - переважно сірі будні, а от наші мандрівки, подорожі та походи - залишаться з нами надовго.
    Вашій увазі фрагменти з моїх мандрівок 2015 року.

    В 2016 бажаю усім нам, нехай нас перестануть лякати зміни і ми почнемо впевнено робити кроки до наших мрій, а коли мрії почнуть здійснюватись то разом з ними прийде і щастя, а ще звичайно ж усім міцного здоров'я, щоб ми не шморгали носом по дорозі до мрії).
    Щастя Вам і добра в Новому Році).

Львів, цікаві місця. Вулицею Театральною та Катедральною площею до площі Ринок.

   Вулиця Театральна, за свою історію мала мабуть найбільше назв з усіх вулиць Львова. Першою офіційною назвою вулиці була Пекарська (тільки не плутайте з сучасною Пекарською), названа так через цех пекарів, що був на цій вулиці.
   Але окрім офіційних назв були ще й цікаві народні назви частин сучасної вулиці Театральної.
 

 
   Шпитальна - частина вулиці біля площі Івана Мазепи, про яку я згадував в попередній публікації, названа так через шпиталь Святого Духа.

   Францисканська - частина вулиці отримала таку назву через францисканський монастир, котрий на жаль до наших часів не зберігся.

Львів, цікаві місця. Проспект Свободи та площа Міцкевича. Частина 2.

   В попередній частині поглянув на цікаві місця непарної сторони проспекту Свободи, а також кількох будинків на площі Міцкевича.
   Тепер пора подивитись, що ще цікавого є на площі Міцкевича та парній стороні проспекту Свободи.
   Пам'ятник Адаму Міцкевичу, хоча сам Міцкевич ніякого відношення до Львова не мав, але в 1904 році, завдяки Львівському літературному товариству імені А. Міцкевича, Львів отримав пам'ятник поетові котрий донині вважається одним з найкрасивіших пам'ятників Міцкевичу.

   І все б добре, от тільки місце де стоїть пам'ятник, на час його зведення було уже зайняте, тут стояла статуя Матері Божої, котру перенесли на проспект Свободи, де вона стоїть тепер, до неї ми ще повернемось, а от в зв'язку з перенесенням у Львові довгий час дивлячись на пам'ятник мешканці говорили: "Посунься, Матір Божа, бо Міцкевич іде".
   Ще одна невесела історія пов'язана з пам'ятником. В часи "совка" навіть наближатись до пам'ятника Міцкевича було не варто - це могло бути розцінено, як антирадянська пропаганда. Розповідають про польського режисера театру, що поклав квіти до пам'ятника на початку 1980-х, влада оцінила цей жест, як акцію проти радянського "світлого майбутнього" і режисер був змушений покинути Львів.

Львів, цікаві місця. Проспект Свободи та площа Міцкевича. Частина 1.

   От ми і в "Центрі". Центр у Львові поняття широке, відносне та охоплює кілька десятків вулиць, площ, проспектів - все через те, що за історію міста "Центрів" у Львові було аж три. В "Центрі" напевно найбільша густота пам'яток та цікавих місць на 1км квадратний не тільки у Львові, а мабуть в Україні.

   Перед тим, як почати розглядати проспект Свободи, трішки цікавого про його історію. Центром, проспект Свободи став аж в часи "бабці Австрії", а до цього часу тут було велике болото, скраю якого текла ріка Полтва за якою височіли міські мури Львова. Кілька метрів цих мурів збереглось до наших часів, але про них згодом...

Львів, цікаві місця. Вулицею Городоцькою в центр Львова.

   Поглянувши на Львівський головний вокзал та на цікаві місця поблизу, виходимо на вулицю Городоцьку, котрою підемо в центр Львова, але дорогою ще побачимо кілька цікавих місць.

   Храм святих Ольги та Єлизавети, або просто - костел, як його називає майже все населення Львова і прилеглих територій.

   Збудований в 1911 році на честь Єлизавети Баварської до тепер вважається найвищою будівлею у Львові, проектував та керував будівництвом відомий архітектор Тальовський Теодор-Мар'ян.
   В 1926 році тут встановили один з найбільших органів тогочасної Польщі, до наших днів від органа не залишилось нічого(.
   Дісталось костелу і від воєн в 1919 році під час облоги Львова костел постраждав від артилерії, про що свідчить напис на стіні: «Ex obsidione ruthenorum», напису я так і не знайшов))), але от дірки від куль чи то осколків знайти легко.

Львів, відомі та невідомі, але обов'язково цікаві місця, будинки, вулиці, парки, сквери, дворики і тому подібні частини міста левів.

   Львів. Можливо через те, що живеш в цьому прекрасному місті, уже не помічаєш краси, що оточує тебе дорогою на роботу, додому, під час прогулянок чи коли дивишся у вікно з автобуса, трамвая, тролейбуса, авто, або одного з сотень закладів харчування. Знаєш, що цікаве у Львові завжди поруч, але де?) Звикаєш до сонних кам'яних левів, бруківки на вулицях, веж церков і костелів, вишуканих фасадів будинків...

   Таку ситуацію потрібно виправляти. Вирішив поглянути на Львів очима мандрівника, що тільки приїхав в місто Лева). Пройдусь усіма відомими та недуже відомими місцями Львова, покажу вам фото і напишу коротку історію та легенди кожного з цих місць, вкажу розташування, а ви уже обирайте, що вам цікаво, якщо виникнуть запитання пишіть в коментарі.
   Думаю це принесе користь не тільки мені по-новому поглянути на рідне місто, але і людям, що збираються на самостійну екскурсію до Львова.
   Ледь не забув, треба ж написати легенди котрі почув коли готувався до мандрівки Львовом про походження назви міста). Окрім усім відомої історії, що Львів було названо на честь сина Данила Галицького - Лева, є ще дві легенди.
   Перша. Колись в низовині біля ріки Полтва, справді жили леви, від яких і пішла назва поселення.
   Друга. Львів названо на честь Чорнобога, якого зображували у вигляді лева.
   Обирайте котра більше сподобалась і  вперед, йдемо по бруківці вулицями легендарного міста...

Замки Львівщини. Свіржський замок та замок в Старому Селі.

   Перша подорож в 2015 році.
   Планував поїхати в Свіржський замок та замок в Старому Селі ще осінню і велосипедом, але велосипед я трішки поламав, а відремонтувати, руки дійшли лише в грудні). В грудні, для велоподорожі, вже не та погода і світловий день. Відстань від Львова до Свірзького замку приблизно 35 кілометрів, потрібен час щоб проїхати їх на велосипеді, плюс заїхати в Старе Село, а ще час для того щоб подивитись на замки та повернутись додому. Від велоподорожі відмовився.
   Переглянув варіанти, як ще доїхати в Старе Село і Свірж. Маршрут обрав такий - їхати в Старе Село електричкою, далі пішки до траси, а звідти маршруткою в Свірж.
   Вранці, погода щось не дуже хотіла підстроюватись під прогнози з сайтів і замість прояснень, небо було вкрите суцільним шаром сірих хмар, дув холодний вітер і падав лапатий сніг. За хвилин 15, поки чекали маршрутку, щоб заїхати на приміський вокзал, я з колєгами стали подібні на сніговиків).
   На приміському, панувала передсвяткова метушня, люди заклопотано тягнули, хто з електричок, а хто в електрички ялинки, дідухи, сумки, кульки, санки), по гучномовцю оголошували про посадку і про відправлення електропоїздів, що сприяло ще більшому пожвавленню на перонах, а ми чекали на свою електричку Львів-Ходорів, котра повинна відвезти нас до найбільшого замку Львівщини.
   В вагоні пахло хвоєю, а за вікном випогоджувалось. В Старе село ми приїхали о 10:12. Одразу з перону видно замок, хоча побачите ви його, ще тільки під'їжджаючи до станції, якщо сядете з правої сторони. Вперше я побачив замок в Старому Селі з вікна потяга, повертаючись до Львова після походу в Горгани.

Підсумки року, що минає.

   Старий рік минає і за традицією, під Новий рік прийнято підводити підсумки року, що минає, а раз є така традиція, то підведу і я.
   На початку року усі заплановані подорожі та походи перекреслили, мабуть, відомі вам події і замість походів в місця далекі від цивілізації я, між змінами, їздив в центр столиці...
   Ще з літа 2013 планував в березні 2014 пройтись по водоспадах Криму, бо саме весною вони повноводні та найгарніші, але до цього часу Крим став "НАШ" і людям з львівською пропискою стало важко туди потрапити, а виїхати ще важче).
   Тож замість Криму спочатку березня пройшовся до Параски).

   Це був перший мій похід, точніше назвати похід вихідного дня, у новому році, повернувшись з якого вирішив пора б піти в повноцінний похід, бо від сидіння вдома і перегляду новин уже помаленьку підкрадався стан під назвою "все дістало".
   Зібрав рюкзак, друзів і пішли ми в Горгани

подалі від цивілізації, зв'язку, та всього іншого, бо як б там не було, а жити треба.

Замки Львівщини. Олеський і Підгорецький замки.

   Подорож вихідного дня в Олеський і Підгорецький замки.

   Як і у випадку з мандрівкою в Закарпаття - один день два замки. Хоча, якщо в випадку з Ужгородом, для подорожі потрібно багато часу провести в дорозі, то щоб доїхати в Олеськ і Підгірці максимум півтори години. Півтори години і ти вже не в спальному районі міста, а в середньовічному замку.
   Поїхали. Перший пункт призначення Олеський замок. Щоб доїхати зі Львова в Олеськ вирушаємо на автостанцію №2, звідси маршрутні автобуси відправляються в потрібному нам напрямку кожних півгодини. Так як на сьогодні заплановано два замки, а на завтра стандартний або нудний (потрібне підкресліть чи додайте своє) робочий день, то щоб вистачило часу і на повноцінну екскурсію замками, і на відпочинок перед трудовими буднями вирушаємо в подорож з самого ранку.
   На дворі ще ніч, трава покрита інеєм, котрий переливається в світлі ліхтарів, холодно, застібнувши замок куртки до самого верху і накинувши капюшон, іду до місця зустрічі, де після вчорашніх "народних гулянь" мене, замість трьох колєг - учасників подорожі, чекає один, що ж вирушаємо двоє.
   На АС №2 приїхали о сьомій ранку, саме в 7:00 відправляється перший автобус Львів-Броди, котрий проїжджає через Олесько. На платформі знаходимо потрібний нам автобус, питаємо в водія де брати квиток в касі чи в нього, у відповідь чуємо: "Сідайте, поїхали". Сіли, їдемо. Вартість проїзду зі Львова в Олесько 26 гривень. О 8:37 водій зупиняє автобус в Олесько, кажучи: "Хто на замок виходимо" і додає: "Ідете прямо до церкви, перед якою поверніть ліворуч". Подякувавши водію за підказку виходимо. Церква, перед якою потрібно звернути ліворуч, виявилась - костелом Святої Трійці.

Скільки коштує екскурсія, подорож в цікаві місця України?

   Уже порівнював ціни на похід в гори, а нещодавно мені в соцмережі прийшло запрошення на екскурсію в Чернівці з вказаними цінами та послугами, та в Чернівцях я уже побував, а заодно відвідав Хотинську фортецю і тепер є можливість порівняти - скільки коштувала моя мандрівка з ціною котру пропонує мені туроператор.
   Ось Вашій увазі розпорядок) екскурсії і ціна, що мені пропонують.

Запрошуємо оглянути всесвітньовідомий чернівецький університет та відвідати батьківщину Івасюка та Миколайчука

1 день: Львів (виїзд 08:00) – Чернівці (екскурсія університетом, обід, екскурсія містом та вільний

час) – Мамаївці (поселення в готель о 21:00 та вечеря).

2 день: Мамаївці (сніданок і виїзд 08:00) – Біла Криниця (огляд храмів) – Банчени (екскурсія по лаврі) – Чернівці (обід) – Лужани (огляд церкви) – Чортория (екскурсія в музей І.Миколайчука, огляд палацу Манеску-Рутковського) – Львів (повернення о 22:30).

Вартість туру: 345 грн.

У вартість ВХОДИТЬ: проїзд комфортабельним автобусом єврокласу, проживання, супровід гіда-екскурсовода, екскурсійне обслуговування в музеях, страхування на час подорожі.

У вартість екскурсії НЕ ВХОДЯТЬ і додатково оплачуються: вхідні квитки в музеях і харчування.

Вартість вхідних квитків:

 - Чернівецький університет (загальний, студентський - 20 грн./ особа, учнівський – 5 грн./особа); 

- музей-садиба І.Миколайчука

(добровільна пожертва).

Проживання: комфортний готель с.

Мамаївці, 2-х і 3-х місні номери

   Отож ціна 345 гривень, а тепер порівняємо з витратами на подорож без допомоги турфірм.
   Ціна квитка на потяг зі Львова до Чернівців: 25 гривень - загальний вагон, 53 - плацкарт, 90 - купе. Ціна разом в обидві сторони: від 50 до 180 гривень.
   До Хотина з Чернівців ми їхали приватним бусом - 30 гривень з людини, а з Хотина, назад, в Чернівці, як пишуть вище - комфортабельним автобусом за 27 гривнь, разом 57 гривень, відстань від Чернівців до Хотина набагато більша від відстаней до сіл вказаних в екскурсійному турі, тож ціни на доїзд в ці села не будуть перевищувати ціну на переїзд з Чернівців в Хотин.  Звичайно є один недолік коли ви їдете самі то проблем з переїздом з одного місця в інше більше ніж коли їдете комфортабельним автобусом))), але коли ви самі сплануєте свою подорож то звичайно і самі оберете куди вам хочеться поїхати, а куди ні.
   Так, хочеться побачити все, але скажу чесно Хотиньска фортеця виглядає привабливіше за запропоновані місця в турі. Вхід на територію фортеці 20 гривень, та до загальної суми це не включаємо бо вхід до всіх музеїв, заповідників і тп. ви оплачуєте самі, також самі оплачуєте харчування, от тільки в самостійній подорожі ви самі вирішуєте коли вам прокидатись і коли снідати, обідати, вечеряти, а не "сніданок і виїзд 08:00)" та і вільний час у вас - завжди, а не по розпорядку дня))), хочете ідете в музей, а хочете просто сидите в парку. Ціна проживання в Чернівцях: хостели від 90 гривень і готелі до ... гривень, тут також ви обираєте все самі. Хоча я за одинь день відвідав Чернівці і Хотин тож місце для ночівлі не було потрібне.
   В підсумку у нас вийшло: проїзд економ варіант максимум 150 гривень плюс 90 гривень ночівля, разом 240 гривень і максимальний, а тут вже, як самі забажаєте).
   І не забувайте, що з самостійної подорожі у вас залишиться набагато більше вражень, спогадів, цікавих історій. А ще, ви самі вирішите коли і куди вам їхати плюс самотійна подорож виключає варіант, що екскурсія відміняється бо не вистачило людей щоб напакувати комфортабельний автобус).
   І невеличка, суб'єктивна думка, чомусь, ось такі екскурсії в автобусах асоціюються в мене з перевезенням кота в такій спеціальній корзинці -  запакували, привезли, випустили погуляти, нагодували, запакували відвезли, а він на протязі усієї поїздки дивиться на світ крізь прорізи, а на прогулянках не відходить далеко від того, хто його привіз. Хоча коти, вони домашні тварини і мабуть звикли до такого, але коли уже мандруєш, то потрібно покидати звичні кімнатки і вирушати на зустріч пригодам.
   Що і скільки коштує ми уже знаємо, тепер залишилось тільки вирішити куди ми хочемо їхати на екскурсію чи в подорож). Як спланувати подорож, можна дізнатись тут, а якщо виникнуть запитання - буду радий відповісти.

Фото з подорожі в Хотинську фортецю / Photos from the trip to the Khotyn castle

   Хотинська фортеця - замок на березі ріки Дністер, збудований на місці Хотинського  форту Хст. у XIII-XVIIIст. Одне з семи чудес України. Найвідоміші Хотинські битви відбувались у 1621, 1673, 1788 роках. Зараз на території фортеці діє історико-архітектурний заповідник.

   Khotyn castle - the castle on the bank of the river Dniester, built on the site of the tenth century fort Khotyn in XIII-XVIII century. One of the Seven Wonders of Ukraine. The most famous battle occurred in 1621, 1673, 1788 years.

Фото з подорожі в Чернівці / Photo from a trip to Chernivtsi

   Чернівці - вперше письмово згадуються в грамоті Александра (Олександра Доброго) 8 жовтня 1408 року, та перші поселення на місці сучасних Чернівців виникли задовго до вказаної дати. В передмістях та околицях Чернівці виявлено поселення трипільської культури. 

   Chernivtsi, first mentioned in writing - literacy Alexander (Alexander the Good) 8 October 1408, but the first settlement on the site of modern Chernivtsi emerged long before that date. In the suburbs and outskirts Chernivtsi found settlement Tripoli culture.

Чернівецький національний університет / Chernivtsi National University

Чернівці і Хотинська фортеця.

   Вдалось вирватись з сірих буднів в казкові, середньовічні і не зовсім, незабутні, вражаючі і просто прекрасні та неповторні місця України - Чернівці і Хотинську фортецю.
   Відкладаю на потім свої розповіді-спогади з серії "Як все починалось", бо на спогади ще буде час, а от на подорожі, щоб було, що згадати, як виявляється часу може і бракувати(.
   Поїзд Одеса - Чернівці, відправлення зі Львова о 3:52, був ще о 1:14 Ковель - Чернівці, та на вирішення куди їхати, обдзвонювання знайомих і все решта - було години дві, тож коли приїхали на вокзал по білети, залишились тільки кілька боковушок на 3:52, звичайно хотілось виїхати раніше щоб було більше часу на екскурсію Чернівцями і поїздку в Хотинську фортецю, але добре і так.
   2:00 підйом, таксі і верхня боковушка в плацкарті, заснути ніяк не вдавалось, не поміщались то ноги, то голова і ще, я не дуже люблю верхні полиці в поїзді бо колись вже навернувся з неї))), а ще виявляється ями в Україні бувають навіть на  залізній дорозі), принаймні так здалось коли вагоном кілька раз, дорогою, стукало так, неначе він їхав не по рейсах, а трасою з Кам'янки-Бузької до Радехова - котрою ми проїжджали коли їхали в Луцьк. Але є в верхній полиці і плюс - можна відхилити шторку і під стукіт коліс роздивлятись простори неньки України.
   9:26 приїхали в Чернівці, хоча в розкладі на сайті УЗ пише, що поїзд Одеса - Чернівці повинен прибувати  о 8:55 та щоб там не писало ми ж знаємо, що наші поїзди - найпоїздатіші поїзди в світі. Спочатку вирішили їхати в Хотин подивитись на замок, а час, що залишиться присвятити Чернівцям. Карти Google показали відстань від Чернівців до Хотина 62км, а от, як туди добратись не сказали. Зайшовш в магазин по сигарети і заодно розпитав, як заїхати в Хотин. Продавщиця сказала, що нам потрібно їхати на автостанцію "Кемпінг" - не знаю чи це народна, чи офіційна назва, а щоб доїхати до "кемпінга" - треба іти від вокзалу до вулиці Головна, на якій розпитати людей де зупиняється тролейбус №4.
   Підіймаємось вулицею Гагаріна, дорогою натрапляємо на танк Т-34, подібний до того, що колись бачили в Кам'янець-Подільському,

а ще дивуємось, кому прийшла "геніальна" ідея зверху по бруківці виложити асфальт), але раз зробили значить так було краще, от тільки не знати краще кому?.
    Ще десь 350 метрів, від танка, вверх по дорозі і звертаємо праворуч на вулицю Головна і знову вверх. Ідемо, ідемо - дроти тролейбусних ліній є, а от зупинки немає), помітив, що ноги, за майже за три місяці з останнього візиту в гори, до Скель Довбуша, трішки відвикли від підйомів, та приблизно за 100 метрів від церкви святої Параскеви Сербської

Фото з подорожі в Стільське городище / Photos from travel to ancient settlement Stilsko

   Стільське городище  існувало в IX-XIст. за деякими з версій - середньовічна столиця білих хорватів. Знаходилось на території сіл: Стільсько, Ілів, Дуброва - загальною площею приблизно 250 га, для порівняння Київ в Xст. займав площу приблизно 9,8 га. Більше інформації про Стільске городище можна дізнатись прочитавши працю Ореста Корчинського "РАННЬОСЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО НА ВЕРХНЬОМУ ДНІСТРІ"

   Stilsko ancient settlement existed in the IX-XIst. for some of the versions - the medieval capital of the White Croats. Was located in the villages: Stilsko, Iliv, Dubrova - total area of ​​approximately 250 hectares, for comparing Kyiv in Xst. occupied an area of ​​approximately 9.8 hectares. More information about Stilske ancient settlement can be found by reading the work of Orestes Korchynskyi "Medieval bridge on the upper Dniester"

Україна
Львівська область
Миколаївський район

Ukraine

Lviv region

Mykolaiv region

Дорогою до Стільського городища / Road to Stilsko ancient settlement

Стільське городище

   Щось засидівся вдома, а часу кудись поїхати бракує, сиджу перед монітором переглядаю Google Earth в пошуку цікавих місць (як я планую свої подорожі можна прочитати тут) недалеко від Львова. Відомі туристичні об'єкти відкинув відразу до них ще дійде черга, зараз хочеться чогось маловідомого і незвичного. Приблизно через півгодини пошуків таки знаходжу. 

   Вашій увазі подорож в Стільське городище.

   Не люблю писати речі котрі можна знайти в вікіпедії, але... Стільльське городище знаходилось на території сучасних сіл: Стільсько, Дуброва, Ілів і займало площу 250га. Першим хто досліджував був Орест Корчинський з його робіт Ви зможете дізнатись більше про історію Стільського городища. 

   Добиратись вирішили через Миколаїв, до Миколаєва електричкою Львів-Лавочне, що відправляється зі Львова о 8:50, а звідти, як повезе, або маршруткою або пішки. Розкладу маршруток з миколаєва в село Стільсько я на жаль не знайшов. Якщо любите подорожувати ровером Стільське городище на мою думку буде непоганим варіантом веломандрівки.

   9:53 виходимо з електрички від вокзалу до самого Миколаєва ще потрібно пройтись приблизно два кілометри, зайшовши в Миколаїв ідемо вулицею Андрія Шептицького з якої звертаємо ліворуч на вулицю Львівську. Якось так сталось, що навіть не подивився де в Миколаєві зупиняться маршрутки котрі їдуть в Стільсько. Тож продовжуємо іти вулицею Львівська до кінця Миколаєва, а там мо щось і зупинимо. Дійшовши вже майже до виїзду з міста побачили великий павільйон поблизу якого було припарковано штук п'ять фур, колись на форумі мандрівників читав, що коли хочете перекусити по дорозі то варто харчуватись там де зупиняються далекобійники - смачно і недорого. Вирішили перекусити, а заодно перевірити пораду прочитану на форумі. Заходимо в павільйон - звичайна палатка від пива "Львівське", правда десь в чотири рази більша від стандартних, всередині чисто, прохолодно на відміну від спеки, що панує знадвору. На стіні чи правильніше буде сказати тенті, над входом величезний плазмовий телевізор. Все набагато краще ніж ми могли подумати. Підходимо до барної стійки, беремо по хот-догу і квас. Квас як всюди, хот-дог невеликий зате смачний, ціни також як всюди квас 5 хот-дог 9. В порівнянні з іншими придорожніми барами, кафе і т.п.,  а тим більше з заправками - непогано. Поїли, виходимо до дороги і бачимо, як маршрутка з написом:
 МИКОЛАЇВ
Стільсько
Дуброва
Ілів
на боковому склі проїжджає за метра три від нас). Це було приблизно о 12:00, подумали, що наступного автобуса з таким написом прийдеться чекати довго тож  вирішили іти пішки).

   Вийшовши за Миколаїв, обабіч дороги побачили пагорби Львівського Опілля,

пам'ятаю, як їхав до Скель Довбуша, а їхали ми тоді дуже довго і я собі дрімаючи почув радісний дитячий крик: "О гори, нарешті гори", та прокинувшись побачив пагорби перед Миколаєвом).

Як спланувати подорож?

   Спланувати подорож досить просто, я роблю це так - відкриваю Google і в пошуку пишу ТОП 10 найцікавіших місць Львівської, Тернопільської, Закарпатської і т. д. області, або України, все залежить від часу який планую присвятити подорожі.
   Вибираю місце яке сподобалось - це вже зроблено перший і в принципі основний пункт в плануванні подорожі).
   Далі відкриваю Google Earth і дивлюсь точне місце розташування, а заодно чи не має поблизу ще якихось цікавих місць, для цього використовую опцію, що показує фотографії в Google Earth

 
   І переглядаю найбільше скупчення фото поблизу місця в котре збираюсь їхати. Буває, що знаходжу поблизу ще щось цікаве, саме так сталось під час планування подорожі в Ужгород.

   Тепер потрібно знайти інформацію про те, як добратись в місце яке обрали. Тут нам допоможуть карти Google, або той самий Google Earth.
   Заходимо в карти Google в верхньому лівому куті вибираємо МАРШРУТИ

Куди поїхати на вихідні зі Львова

   Обійшли всі музеї та інші визначні місця міста Львова, побували у всіх парках, а екскурсії зі Львова за допомогою турфірм дорогуваті і не завжди в дні які Вам підходять? І якщо згадати останній місяць то окрім дороги на роботу і додому та посиденьок в забігайлівках нічого нового, ще й аватарка в соціальних мережах уже не мінялась давно))), а що робити коли відпустка раз на рік, а так хочеться подорожувати, мандрувати, бачити і дізнаватись щось нове, нових вражень? Спробую Вам допомогти.

   Ось перелік місць куди можна з'їздити на екскурсію, або піти в похід зі Львова за вихідні. Один-два дні, можливо, плюс дорога і Ви вже дивитесь на щось нове і цікаве.

На мандрівку потрібно: 

- Один день

Тараканівський форт і Дубенський замок 

Мукачівський замок

Скельний монастир в селі Розгірче

Скелі Довбуша поблизу села Бубнище

Водоспад Кам'янка 

Гора Парашка (Параска) - похід

Луцький замок

Стільське городище

Олеський і Підгорецький замки

Свірзький замок та замок в Старому Селі

Чатові скелі

Захар Беркут та гора Маківка - похід

Палац Шенборна, водоспад Скакало та замок Сент-Міклош - велопохід

Озеро Задорожнє - матрасний відпочинок)

Водоспад Кам'янка, озеро Журавлине та скеля Орел - похід

Грот Прийма, австрійський ДОТ, печери Білих Хорватів, Бандерівські скелі - велопохід

Верецький перевал - велопохід

Збаразький замок

- Два дні

Ужгородський і Невицький замки

Полонина Боржава та водоспад Шипіт - похід

Камянець-Подільський

Гора Пікуй - похід

Гора Лопата - похід

На гору Парашка (Параска) через водоспад Гуркало - похід

Чернівці і Хотинська фортеця

Вододільним хребтом до витоків річок Стрий та Опір - похід

Гора Кукул - похід

Лумшори і полонина Руна - похід

Мармароси - похід

Горган-Явірник - похід

Гора Хом'як - похід

Бережанський, Поморянський і Золочівський замки - велопохід

Меморіал на горі Ключ, Мертве Озеро, Сукільський водоспад - похід

Хребет Пішконя - похід

   Думаю ніщо не заважає Вам на день чи два змінити звичний диван на сидіння в поїзді чи автобусі, що прямує до нових вражень.
   Якщо виникли запитання по якійсь з мандрівок - питайте.