Верховинський Вододільний хребет. Від Сянок до Пікуя

Маршрут: Сянки - гора Перейба - гора Ближня - гора Кругла - перевал Кути - Дрогобицький Камінь - гора Старостина - перевал Хрести - гора Журовка - гора Листкованя - перевал Руський путь - гора Великий Верх - гора Острий Верх - гора Припір - гора Нондаг - Буківська полонина - гора Пікуй - село Біласовиця

Одного разу вже йшов Вододільним хребтом, але шось тоді блуд вчепив і пів хребта я пропустив.

Тепер друга спроба пройтись одним з мальовничих гірських хребтів, троха Львівської, а троха Закарпатської областей.

Сіли в електричку Львів-Сянки, їдемо. Десь, вроді в Турці, майже весь народ з електрички встав і вийшов. Хм, ну мо базарний день в Турці і всі на той базар їхали, хз, всяке буває.

Вже, дуже далеко за Туркою, до нас підійшов хлоп, представився майором прикордонної служби, показав посвідчення і попросив нас, шоб і ми показали йому якісь документи, служба є служба). Я надибав свої "права", показав, майор спитав куди їдемо, я відповів, шо в Сянки, а майор сказав, шо ляпотричка в Сянки не їде, бо ремонт колії.

Супер). "Честь і хвала" нашій залізниці - у Львові нам продали квитки до Сянок, кондукторша кілька разів перевіряла наші білети ДО СЯНОК) і ніхто курва навіть слова не сказав, тільки вкінці, коли ляпотричка стала десь помежи гір, голос з динаміків промовив, шось на зразок - "Станція конєчная, пуравоз далі не їде, звільніть, будь ласка, вагони".

На той час, в вагонах, народу вже й не дуже то багато було, на перон вийшли: три чи штири баби з торбами, якісь кобіти з сумками на роліках, майор, кондукторша, машиніст, ну і ми.

Фото з походу на Свидовець. З Усть-Чорна до Драгобрату

Україна

Свидовець

з Усть-Чорна до Драгобрату

Карта маршруту до гір Негровець і Стримба

   Маршрут: село Колочава - гора Барвінок - гора Горб - гора Негровець -гора Ясновець - гора Даравайка - село Колочава - гора Стримба (приблизно 42 кілометри)

Клікніть по зображенню, щоб збільшити

   Добратись до початку маршруту до гори Негровець, в село Колочава, набагато простіше, аніж я думав) - їдете в Міжгір'я (можна глянути тут один з варіантів), а в Міжгір'ї, на виїзді з автостанції, доволі часто курсують приватні буси в Колочаву. Водії, переважно місцеві, тож в них можна спитати де вам краще вийти, щоб було недалеко до початку маршруту на Негровець.

РЛС "Памір" на горі Томнатик

   Маршрут: село Шепіт - перевал Семенчук - гора Томнатик - село Верхній Яловець - перевал Джогул - село Шепіт

   Закинута РЛС "Памір" - доволі цікава місцина в Українських Карпатах, але враховуючи добирання до цього місці, зі Львова, в нашому випадку, разом з цікавістю і доволі "важкодоступна".

   Але, як б там не було, весною 2017, ми таки вибрались в ці "важкодоступні" місця.

   Багато годин в дорозі, сон на автостанції, потім знову години в дорозі і ми в Путилі... автобус, далі не їде, а мав би їхати в Шепіт))). До Шепоту ще кілометрів 30, а мо й троха більше, наступний автобус в 17:15 і то кажуть люди, що його може не бути бо нинька свєто).

   Посиділи, подумали і пішли перекусити, дорога ж не близька та й обід вже на носі).

   Є в Путилі, неподалік автостанції, забігайлівка в підвальчику, куди тілько на зайшли, так "сталкерською") й назвали і не тільки через те, що вона в підвалі - на "вітрині" з товарів були лише крепкі напої, пиво, консерви і чіпси з сухариками. Взяли пива, а консерви в нас свої є). Заодно й розпитали в барменші чи можна якось заїхати в той Шепіт з Путили. Барменша кудись подзвонила, прийшов якийсь хлоп і скозав, шо за 600 грн відвезе, ми чемно подякували та відповіли, що за 600 грн ми ше й самі годні тих 30, чи мо троха більше, км пройти).
   Багато йти не прийшлось, вже на виході з Путили нас підібрало авто і за 20 грн з хлопа, нас відвезли до Селятина, а це вже дуже добрий клапоть дороги. Посиділи ще в Селятині, роздивляючись місцевий "колорит") і знову в дорогу, і знову йшли не довго), через кілька хвилин нас підібрав бус і за 50 грн "за всіх" відвіз в Шепіт, якщо бути точнішим, то десь на початок села Шепіт.

Карта маршруту до РЛС "Памір"

   Маршрут: село Шепіт - перевал Семенчук - гора Томнатик - село Верхній Яловець - перевал Джогул - село Шепіт

 

Клікніть по зображенню, щоб збільшити

   Добратись до села Шепіт можна автобусом з Чернівців. Маршрут до РЛС "Памір" розпочинається неподалік автобусної зупинки в Шепоті (червоний маркер).

Вільшанське водосховище та полонина Красна

Маршрут: село Противень - гора Бовцар - Вільшанське водосховище - село Мерешор - хребет Красна (Полонина Красна) - село Усть-Чорна

   І такс, Вільшанське водосховище та Полонина Красна.
   Початок травня, перші "майскіе" ну як тут сидіти вдома?) Давно вже хотів поглянути на Вільшанське водосховище, ну і в додачу, від водосховища починається один з маршрутів на Полонину Красна - гірська олінклюзя).
   Доїжджав зі Львова автобусом Львів-Хуст, майже 6 годин. В якомусь селі, між Міжгірям і Хустом), здибаюсь з ще одним учасником походу і ми вирушаємо... в сусіднє село), бо повиходили з автобусів троха не там де тра). Але то таке - глянули карту, спитали людей і ми вже на вірному шляху.

   До речі, якшо збираєтесь добиратись до Вільшанського водосховища автобусами зі Львова то вам потрібно буде виходити біля ГЕС, попередьте водія, думаю він в курсі де та ГЕС.
   Ну а мені навіть на користь трохи розім'яти ноги після довгого сидіння в автобусі, йдучи трасою, перед підйомом в гори). От тільки дрібний дощ, що цяпає і цяпає, вже починає так крепко надоїдати.

Карта маршруту Вільшанське водосховище та Полонина Красна

   Маршрут: село Противень - гора Бовцар - Вільшанське водосховище - село Мерешор - хребет Красна (полонина Красна) - село Усть-Чорна (приблизно 46 кілометрів)

Клікніть по зображенню щоб збільшити

   Починається маршрут на початку села Противень (якщо їхати з Міжгір'я), неподалік монастиря Успіння Пресвятої Богородиці. Чому саме звітам? Бо якщо добиратись зі Львова - це, на мою думку, найкращий варіант щоб потрапити до Вільшанського водосховища, звичайно є й інші можливості, але тут все просто, без пересадок і тому подібного, правда потрібно трішки пройтись, але ж і так збираєтесь в похід).

Фото з походу на Свидовець "Четверта частина")

Україна

Карпати

Свидовець

Від Рахова до села Білин

Свидовець. Частина четверта)

   Чому четверта? Бо моя епопея походів на Свидовець розпочалась ще з походу в 2014 - це була перша). Літом і восени 2017 я ще двічі ходив на Свидовець, але все ніяк не вдавалось пройти його всього - то час, то погода, то погода й час. Навіть після четвертої вилазки ще залишилось кілька вершин на цьому хребті до яких мене не донесло.
   Про "другий" і "третій" похід ще щось накалякаю шоб було собі "на пам'ять", коли засяду) за "мемуари", а зара - про "четвертий".
   Приїхали ми в Рахів пообіді, докупили продуктів і пігнали до гори по синьому маршруту.

   "Пігнали" то сильно сказано), ну, як я можу гнати вверх з своєю дурноватою залежністю від дзигарів?) Але, то вже таке ...
   Розглядаючи віддалений закуток міста, місячи болото дороги, слухаючи відгомін машин і поїздів внизу, шукаючи маркер маршруту на перехрестях вулиць. Помалу-помалу і піднялись над Раховом.

   Вже доводилось в одному з походів дивитись на Рахів зверху, правда то було вночі і якщо бути точнішим, бачили ми тоді лише вогні Рахова. Тепер ж місто присипане снігом, правда зовсім мало, оно дахи вже без снігу та й на дорогах багнюку. Ну, як не як, а скоро закінчиться перший місяць весни. Народ в соцмережах вже крокусів хоче))), а де їх взяти? В горах ще сніги, хоча й тут вони помалу відступають перед весняним сонцем.

Карта маршруту по Свидовцю. Частина четверта)

   Маршрут: Рахів - гора Терентин - полонина Думин - полонина Довжина - село Білин (приблизно 19 кілометрів)

Клікніть по зображенню щоб збільшити

   Добратись до початку маршруту, в Рахів, немає жодних проблем, в місті хороше автобусне та залізничне сполучення.

   Згідно мапи, синій маршрут з Рахова на Свидовець починається одразу за мостом неподалік вокзалу,

Фото з походу "Майже до Петроса)"

Україна

Карпати

Кваси

Полонина Менчул

Гора Копиця

Гора Шешул

З Квасів і майже до Петроса)

   Приїхали в Кваси потягом Київ-Рахів. З Квасів починається наш маршрут до Петроса.

   Йдемо. Дорогою в голові "вспливають") спогади, як давним-давно - в 2013), я топав цими місцями, шукав серед ночі початок маршруту, ішов з думкою "скільки б то пройти так, шоб задалеко не було бо ше шось зіст, зак спати буду"))) - я тоді тільки вдруге йшов соло і ше не впевнений в тому, що "я несмачний") і, що можу сміло спати де хочу і коли хочу без страху бути з'їждженим). Та й далеко тоді не зайшов - заночував біля закинутої будівлі яка в проекті мала стати базою відпочинку для космонавтів.
   Є доволі цікава легенда щодо цієї будівлі і місця де її почали будувати. Розповідають, що на місці теперішньої руїни, колись селились "мольфари", "совєтам" місце приглянулось і вирішили вони тут збудувати базу відпочинку, а мольфарів "виселити". Мольфари пішли, але на останок побажали "всього найкращого" майбутній будівлі і "забудовникам". Базу відпочинку так й не добудували, "забудовників" та й тієї "вєлікой дєржави" вже давно немає, а мольфари? А мольфари, кажуть, ще є і ще довго будуть).

Карта маршруту з Квасів до Петроса

   Маршрут: Кваси - полонина Менчул - гора Копиця - гора Шешул - гора Петрос (приблизно 16 кілометрів з Квасів до Петроса)

Клікніть по зображенню щоб збільшити

   Добратись в Кваси немає жодних проблем, тут хороше залізничне і автобусне сполучення.

   Маршрут з Квасів до Петроса починається при трасі з південного краю села. Якщо іти з вокзалу - потрібно вийти на трасу і іти нею в сторону Франківська).

Карта маршруту з Осмолоди до гори Грофа

Маршрут: село Осмолода - полонина Плісце - гора Грофа (приблизно 10 кілометрів)

Клікніть по зображенню щоб збільшити

   Одним з варіантів підйому на гору Грофа є зелений маршрут з села Осмолода. Найкраще добратися в Осмолоду можна рейсовими автобусами, що курсують з міста Калуш, відправляються автобуси о 7:55; 10:50; 14:40 (варто все таки уточнити розклади бо в нас все дуже часто змінюється). Також можна замовити бус в Осмолоду, але будьте готові, що вам назвуть доволі велику суму (дороги в ту Осмолоду майже немає), якщо водій погодився везти за 700 грн (2018 рік) - вам пощастило.

Фото з походу до Скель Довбуша та гори Маковиця

Україна

Івано-Франківська область

Яремче

Водоспад Пробій

Скелі Довбуша

Гора Маковиця

Яремче, водоспад Пробій, скелі Довбуша і гора Маковиця

Маршрут: Яремче - водоспад Пробій - скелі Довбуша - гора Маковиця - Яремче

   Зима. Вже більше місяця безвиїзно просидів вдома - ну так сі стало, а глянути на Карпатську зиму, замість роз'їждженої брудної каші під ногами, вже дуже охота. Чєсу кудись вирватись на пару днів -нема(, підходить хандра. Хм, на пару днів - можливості хоч і нема, але день можна вирвати завжди, щоб, як то кажуть "зарядитись") бо шось останнім часом "батарейка" вже не може довго без підзарядки).

   Здзвонився з колєгами - їдемо в Яремче.

   Автобус зі Львова в Франківськ, а далі з Франківська в Яремче. Кілька годин, два автобуси і ми вже далеко від звичної метушні, тепер довкола нас зимовий ліс, засніжені вершини, гірські ріки. Але то довкола), а поряд ще зберігається трохи метушні ну і тої брудної жижі під ногами))), але шо зробиш ми ж в одному з найпопулярніших курортних міст України).

   Але ми тут не надовго. Закупились на обід, поглянули на залізничний міст в Яремче зблизька,

   зара ще пройдемось до водоспаду Пробій та й підемо в гори.

   Довкола водоспаду розкинувся базарчик з автентичною гуцульською продукцією - принаймні такою вона була колись(.

   Але, тепер тут все те, що можна придбати в будь-якому сувенірному кіоску, будь-де в Україні. А ні, є ще здоровенні фото гір в дерев'яних рамках - типу картини, чи шо?) Якось воно все тут "пластмасовим" стало - несправжнім, но народу який приїжджає в Яремче на відпочинок, напевне, подобається, бо народу тут тьма). Збоку чується вигук: "Глинтвейн пойдем пить, туда где всегда?". В голові думка: "то ж скільки ти вже тут сидиш)". До речі, якшо вам набридло сидіти на одному місці в Яремче то ось декілька цікавих місць куди піти.

   Біля водоспаду Пробій також людно, але тут , на щастя, народ затримується ненадовго.

Карта маршруту до Скель Довбуша та гори Маковиця

Маршрут: Яремче - водоспад Пробій - скелі Довбуша - гора Маковиця - Яремче (приблизно 8 кілометрів)

Клікніть по зображенню щоб збільшити

   Маршрут до Скель Довбуша та гори Маковиця розпочинається, практично в кінці Яремче, пропустити початок маршруту важко - при самій трасі стоїть стилізований вказівник з написом "Стежка Довбуша".

Фото з походу до гори Довбушанка

Івано-Франківська область

Горгани

Довбушанка

Довбушанець

Ведмежик

Довбушанка. Третя спроба)

Маршрут: Буковель - гора Довбушанець - гора Довбушанка - гора Ведмежик - село Бистриця

   Довбушанка - гора в Горганах, яка ще з 2014 не давала спокою бо, як так?) Вже два рази хотів на вершину і двічі - feil). Ще й, вже було в липні зібрався спробувати знову іти до вершини, але ще є дежурка (робота) і спакований в похід рюкзак так й залишився вдома, замість того щоб таліпатись на плечах дорогою до Довбушанки.

   Серпень. Все, буде вільний час, беру торбу і йду. Прогноз погоди пофіг - хоч каміння з неба). Думав взяти з собою ще колєгу, який також має бажання пройтись до Довбушанки і може спакувати рюкзак за кілька хвилин), збирався подзвонити йому десь о 8:30 ранку в день виїзду, коли вже точно буду знати чи є в мене можливість йти. Але в ночі, на дежурці прийшлось покататись і повернувся я в "расположение") десь о 10:00, а виїзд на 13:30, вже нікому не дзвонив, заскочив додому взяв рюкзак і в "путь").

   Їду автобусом Львів-Ворохта до Яремче, з надією зловити там щось до Буковелю. Чому до Яремче, а не до Татарова? А хз). 

   Яремче, автостанція - мир тишина і спокій, ше тільки перекоти поля бракує), на автостанції лише кілька людей, ех не вийде скооперуватися ще з кимось і взяти таксі в Буковель та й таксі тут лише 2, одне без водія, а в інше вже пакується народ з дорожніми сумками і їдуть вони в Франківськ. Найближчий автобус до Буковелю в 21:30, ну шо ж - почекаю, а мо хто і підбере). Зле тіко шо всі кіоски де можна взяти кави вже зачинено(.

   Пощастило, десь за пів години, біля мене зупинився бус, а з салону почувся голос: "хто на Буковель?", "я" - викидаю недопалок, пакую рюкзак в багажник, а себе в салон. Їдем.

   Хмари на горами вже червоніють від променів сонця, котре заходить, ну, але шо зробиш?) Я і так доїду швидше аніж планував).

   Буковель. "Скворєчніків" замітно побільшало від тоді коли я тут був востаннє, з такими темпами їх скоро набудують до самої траси з Франківська до Ворохти). Я шось аж розгубився), пам'ятав, що коли почнуться "скворєчніки", то скоро вже мають бути підйомники і мені тре буде виходити, а тут... коротше дав водію новий орієнтир, на питання: "Вам де зупинити?" - озеро.

   Вийшов, вдягнув куртку бо шось "свєжо" стало на дворі і в путь.

Фото з походу на хребет Пішконя

Закарпатська область

Міжгірський район

Горгани

Пішконя