Новий рік в Карпатах

   Ура, збулась ще одна мрія), нарешті я таки буду зустрічати Новий рік в горах. Не те щоб ця дата була для мене вже, аж такою значущою, але... стадні інстинкти ще ніхто не відміняв і якщо весь світ встрічає той момент коли стрілки годинників проскочать цифру 12 чи 24, а мо 00 і підуть на новий круг - то тра й мені).
   Зібралось нас менше ніж планувалось, але так є завжди, головне, що люди з якими хотілось зустріти цей Новий рік були поряд. Не всі звичайно ж, але на це я і не розраховував бо тих людей з якими виріс, зимою в похід не витягнеш точно та й літом не всіх і не завжди).
   Їдем). В електричці виспатись не вдалось - будили звуки колядок які лунали з уст, музичних інструментів і навіть динаміків різноманітних фрілансерів, що безупину ходили туди-сюди вагонами, а так хотілось покімарити.
   Зате в автобусі і бусі, що ми взяли з Долини до Осмолоди - виспався гарно, ями на дрозі не заважали, а навіть заколисували, група також не скаржилась - всі звикли вже до наших доріг "в глубінку". Водія троха шкода), але шо зробиш - то є жІзнь))).
   Приїхали. Водій, на запитання чи є в нього бажання забрати нас з Осмолоди через кілька днів відповів, що більше ні за які гроші сюди не поїде).
   Не поїде то не поїде, якось виберемось). Одягнули рюкзаки і вперед, до місць де снігу по коліна і вище, а хмари летять тобі прямо в писок.

   Дорогою згадую, як в далекому 2012), топав тут у свій перший похід))).
   Цікаві тоді були відчуття - щось змішане з ейфорії і "зара здохну").
   Тепер я в курсі, що мене там чекає - все теж саме "зара здохну") і кожного разу нове відчуття ейфорії від того, що я тут, серед вже таких знайомих, але незважаючи на це, кожного разу різних - гір.

2017... вже майже закінчився

   Ще трішки і знову один рік позаду, шарік мотнув ше один кружок довкола сонця від точки, яку людство взяло собі для того щоб щось рахувати))). А мо воно й добре - бо, як б там не було, а час від часу таки хтось задумується, що і як він робив на протязі - зак шарік мотав свій черговий круг. Вже, можна сказати, традиційно "задумався") і я. Хм, добре так пройшов цей рік). Спочатку все якось починалось мляво - за 4 місяці одна мандрівка "на день" в Яремче), а далі воно закрутилось і походив я та покатався майже всюди де вже давно хотів побувати, навіть таки дійшов до Довбушанки, хоч і з третього разу))). Більше про місця де мене носило можна поглянути в відео про подорожі та походи 2017.

   А я хотів б подякувати за все людям які були поряд в 2017 і особлива подяка тим хто залишається поруч!
   Ну що ж, до зустрічі в 2018, бо треба йти, вже скоро має здійснитись, ще одна мрія чи то бажання))), зустріти оту дату, коли шарік мотне черговий круг від точки відліку, в горах. Ой і поки не забув - люди бережіть ви трохи той шарік бо він без нас якось буде, а от ми без нього навряд).
   І звичайно ж, нехай все, що ви задумали на наступний рік обов'язково здійсниться.

  

Вже традиційний передноворічний пост)

   Завершується 2016, ще один рік мандрів в різні цікаві місця України та походів в Карпати.
   В цьому році вдалось побувати там, куди вже давно збирався, але ноги ніяк не доходили).
   Пройшовся до Вухатого Каменю та озера Марічейка.

   Спробував відшукати "Острів Пасхи" в Сколівських бескидах.

2015...2016

   Через кілька годин ми будемо зустрічати новий 2016 рік, а позаду залишимо 2015, але перед тим, мабуть, кожен з нас згадає, що і як було в старому році, що встигли зробити, а що ще попереду.
    Багато, що з 2015 залишиться в пам'яті назавжди, багато забудеться, а ще більше вже забулось) - переважно сірі будні, а от наші мандрівки, подорожі та походи - залишаться з нами надовго.
    Вашій увазі фрагменти з моїх мандрівок 2015 року.

    В 2016 бажаю усім нам, нехай нас перестануть лякати зміни і ми почнемо впевнено робити кроки до наших мрій, а коли мрії почнуть здійснюватись то разом з ними прийде і щастя, а ще звичайно ж усім міцного здоров'я, щоб ми не шморгали носом по дорозі до мрії).
    Щастя Вам і добра в Новому Році).

Підсумки року, що минає.

   Старий рік минає і за традицією, під Новий рік прийнято підводити підсумки року, що минає, а раз є така традиція, то підведу і я.
   На початку року усі заплановані подорожі та походи перекреслили, мабуть, відомі вам події і замість походів в місця далекі від цивілізації я, між змінами, їздив в центр столиці...
   Ще з літа 2013 планував в березні 2014 пройтись по водоспадах Криму, бо саме весною вони повноводні та найгарніші, але до цього часу Крим став "НАШ" і людям з львівською пропискою стало важко туди потрапити, а виїхати ще важче).
   Тож замість Криму спочатку березня пройшовся до Параски).

   Це був перший мій похід, точніше назвати похід вихідного дня, у новому році, повернувшись з якого вирішив пора б піти в повноцінний похід, бо від сидіння вдома і перегляду новин уже помаленьку підкрадався стан під назвою "все дістало".
   Зібрав рюкзак, друзів і пішли ми в Горгани

подалі від цивілізації, зв'язку, та всього іншого, бо як б там не було, а жити треба.