Показ дописів із міткою рюкзаки. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою рюкзаки. Показати всі дописи

Вибір туристичного рюкзака для походів

   Туристичний рюкзак повинен бути зручним, надійним, містким.
   Пам'ятаю, як після перших своїх походів, задумався про купівлю нового рюкзака, бо мій старенький, котрий я купив давним-давно уже не справлявся з навантаженнями, та і якість його була не дуже. Так почалась епопея з вибором рюкзака для нових походів). Тепер набутим досвідом поділюсь з вами.


   Відразу скажу, купуйте рюкзаки тільки відомих торгових марок і в спеціальних туристичних магазинах - це не гонитва за брендом чи іншими понтами, це надійність перевірена не одним туристом. Куплений на ринку рюкзак, китайського виробництва від фірми "супер-пупер Travel" - це максимум кілька походів або навіть менше, а з плечима і спиною котрі болять, через неякісно пошиті лямки і пояс рюкзака, а також конструкцію каркасу - шукати в корчах уламки фурнітури, що розлетілась на куски від ваги рюкзаки справа невесела, чи пришивати або зашивати по декілька разів на день окремі частина рюкзака. Хоча для поїздок на фестивалі такі рюкзаки непогано підходять, та і якщо ви справді хочете в похід то ніякі неполадки спорядження вас не зупинять, а незручності - справа десята).

Туристичне спорядження, або що брати з собою в похід (літній варіант).

   Що таке туристичне спорядження? Все просто беремо рюкзак, пакуємо в нього все, що нам знадобиться в поході і от те, що в нього помістилось та навішали на нього, крім їжі, буде нашим туристичним спорядженням яке ми беремо з собою в похід. Що брати з собою? Щоб визначитись з цим питанням пораджу вам те, що колись прочитав в одній цікавій книзі під назвою  "Нехай тобі присняться гори", беремо всі речі котрі на нашу думку знадобляться нам в поході і складаємо їх на купку, тепер цю купку ділимо на дві купки, в першу купку кладемо речі без котрих реально не обійтись, а на другу речі, що не так уже й необхідні в поході, наприклад: косметика, зарядне до телефону, три пари джинсів, сім футболок, подушка, домашні тапочки, улюблену плюшеву іграшку, усі томи книги "Війна і мир",  далі дивіться самі на купку і вирішуйте, що ви взяли просто так, аби було, а не тому, що ця річ реально необхідна та сміло відкладайте їх на другу купку, бо більше нічого до прикладу придумати не можу). Книга радить повторити цей процес ще раз з першою купкою, але це вже мабуть буде перебір, так можна робити хіба з одягом, що беремо в похід, бо інколи люди з собою наберуть стільки шмаття, що аж смішно, як от я в в своєму першому поході на три дні взяв п'ять футболок, зате не взяв шапки).


   А тепер, розберемось з потрібним спорядженням, щоб не вийшло, як у мене з шапкою). Якраз збираюсь в гори тож будемо паковувати рюкзак разом.

Вокзал, кава і люди з рюкзаками)

   Збираючись в мандрівку до Скель Довбуша, що в селі Бубнище і скельного монастиря в Розгірче, домовились зустрітись на вокзалі щоб взяти квитки на автобус до села Труханів - звідки планували старт походу.
   До часу зустрічі залишалось ще пів години, тож вирішив випити кави, та замість запашної і смачної кави, автомат видав мені стаканчик гарячої води), уявляю, як зараз цінителі кави з осудом подумали про мене. Є такий за мною гріх -  люблю каву з автоматів), пам'ятаю, як в Кам'янець-Подільську, в який ми приїхали з самого ранку, в пошуках де б попити кави (зранку більшість кафе, кав'ярень, барів, піцерій і тд. і тп. були зачинені) зайшли в супермаркет, недалеко від входу стояла невеличка барна стійка, за якою на вітрині не було нічого окрім незліченної кількості сортів кави. Продавець, чи то бармен, чи то кавовар почувши, що ми зі Львова, зрадів, як відомо Львів - кавова столиця України, нарешті хтось оцінить увесь асортимент і буде з ким поговорити про його захоплення (поговоривши , виявилось, що він давно захоплюється кавою і кавоварінням, а нещодавно розпочав власну справу). Та коли на запитання: "яку будете пити каву?" почув відповідь: "любу, аби багато" - був трішки розчарований.


    Знайшовши таки працюючий автомат, став біля кованої пальми (Пальма Мерцалова) на Львівському вокзалі і поки є час просто спостерігав за життям вокзалу. За людьми і групами людей котрі метушливо бігають туди сюди), таксистами, що на перебій пропонують довезти вас куди захочете, туристичними автобусами, що привозять організовані групи туристів з великими валізами на колесах котрі їдуть чи приїхали на цивілізований, комфортний відпочинок, людьми в ділових костюмах з портфелями і серед цього натовпу виділяються люди з великими туристичними рюкзаками в зручному одязі і щасливими обличчями, котрі на відміну від інших не бігають за екскурсоводом не говорять без перестану по телефону нервово махаючи руками, котрі просто ідуть собі незважаючи на важкість ноші, курс долара, наявність кабельного в номерах). Вже скоро вони будуть іти зовсім по інших дорогах і в інших місцях, стомлені, але щасливі. Помітив, що навіть в телеящику туристичний рюкзак - символ свободи, не кейс, не валіза, не гроші, а рюкзак - початок нового, щасливого і вільного життя, якого прагне кожен.
   Отакі думки крутились у мене в голові поки пив каву, можете не погодитись, можете погодитись, а можете додумати щось своє).
   Тим часом підійшов колєга і ми пішли по квитки.
... люди з рюкзаками ішли до своїх поїздів і автобусів, а ми, поки що повертались до дому, щоб через декілька днів взяти свої рюкзаки і також відправитись в гори, міняючи ліжко на спальний мішок, а стіни дому на тент намету - котрий за стільки часу став другим домом, правда без постійного місця прописки))).