Фото з походу до гори Ключ, "справжнього" Мертвого Озера та "справжнього" водоспада Сукіль

Львівська / Івано-Франківська область
Сколівський / Болехівський район
Меморіал на горі Ключ
Мертве / Безіменне озеро
водоспад Сукіль



Сколівські Бескиди. Гора Ключ, "справжнє" Мертве Озеро та "справжній" водоспад Сукіль

   Маршрут: водоспад на ріці Кам'янка - меморіал на горі Ключ - Мертве Озеро - водоспад Сукіль - село Кам'янка 

   Сколівські Бескиди, можна сказати - рідні місця), вершини Бескиду були першими гірськими вершинами, що я побачив). А ще, Сколівські Бескиди з маркуванням "часів совка" і такими ж картами поки що залишаються куточком Карпат де замість маркерів ви шукаєте стежки, а частіше напрямки))) до цікавого вам місця. Туристичні маршрути в Сколівських Бескидах, якщо порівнювати з іншими частинами Карпат, промарковано поганенько і все це, що я понаписував вище), робить для мене Бескиди особливими).
   От в Сколівські Бескиди я цього разу й вибрався - буду шукати "справжнє" Мертве Озеро і "справжній" водоспад Сукіль, а ще поглянути на меморіал Січовим Стрільцям поблизу вершини гори Ключ.
   Маршрут наш починається неподалік водоспаду Кам'янка, як доїхати чи дійти до водоспаду - можна прочитати тут.


   Сьогодні тут людно, а якось було так, що окрім мене та кількох продавців в магазинчиках над водоспадом - тут більше нікого не було, ані душі).
   Кілька фото на водоспаді і йдемо далі. Дорогою зустрічаємо ось такий стенд з поганенькою картою частини Сколівських Бескидів

Карта маршруту до гори Ключ, Мертвого Озера та водоспаду Сукіль

   Маршрут: село Дубина - водоспад на ріці Кам'янка - меморіал на горі Ключ - Мертве Озеро - водоспад Сукіль - село Кам'янка - село Дубина (приблизно 32 кілометри)



Клікніть по зображенню щоб збільшити



Увага маршрут приблизний, так щоб зорієнтуватись де що є і куди іти)

   Починали ми свій похід з села Дубина, доїхати сюди можна будь-яким автобусом, що їде зі Львова до Сколе, або навпаки, варто попередити водія про те щоб зупинив на зупинці з якої ближче до водоспаду Кам'янка, бо в селі Дубина дві автобусні зупинки і з іншої буде потрібно ще довго іти).

Фото з велопоходу до Бережанського, Поморянського і Золочівського замків

На фото ви побачите площу Ринок в Бережанах та Бережанський замок, а ще Поморянський і Золочівський замки.



Як я до Бережанського, Поморянського і Золочівського замків їздив, а ще ночував в Раю).

   Замки Львівщини я, здається), провідав вже всі, а от з Тернопільщиною якось все не виходило. Основна проблема поставали в питанні - як доїхати?
   Але ж тепер в мене є ашанівський "вЄздєход"). От на ньому я й вирішив доїхати до Бережанського і Поморянського замків, а ще, як бонус-плюс, відвідати Золочівський замок.
   Здзвонився я з колєгою якого ще не здолали хандра та старість))) і от ми в електричці Львів-Тернопіль їдемо до станції Зборів. Саме з Зборова починається наш маршрут до Бережанського замку. Відстань не мала, але з варіантів, як добратись до Бережанського замку зі Львова, цей маршрут нам здався оптимальним, можна хіба ще спробувати зі сторони Ходорова, але розклад поїздів не зовсім підходив та й звідти не ближче). Ну і ми ж на велосипедах, що нам тих кілька десятків км).
   Неподалік станції Зборів надибали ось такий пам'ятник


   на якому хоч і було написано "першим механізаторам" ми ж то знаємо завдяки Голівуду, шо то пам'ятник першим трансформерам які колись давним-давно відвідали Землю).
   Тепер про: "що нам тих кілька десятків кілометрів" - здох я здається вже на другому, чи мо й на першому підйомі), а підйомів тих було до... ну дуже багато.
   От так я волочачи ровер вверх і спускаючись на ньому вниз - таки дотягнув до Бережан.

Карта велопоходу до Бережанського, Поморянського та Золочівського замків

 


   Свій маршрут до Бережанського, Поморянського та Золочівського замків ми починали з станції Зборів.

Корисні рослини Карпат: Первоцвіт

   Первоцвіт я збирав ще давним-давно, здається тоді ще тільки навчився ходити). Правда вже давно немає того місця де я колись збирав той первоцвіт, вірніше місце є, але от первоцвіт з-під бетону і асфальту не росте(.
   Та й росте той цілющий первоцвіт не так довго, тому потрібно встигнути зібрати потрібну вам кількість допоки він є.

фото взято з Вікіпедії
   І от в одному з походів я побачив жовті квіточки - знайомі з дитинства))). Для чого і від чого первоцвіт я вже давно не пам'ятав, а мо й не знав, а шо ви хотіли?) Коли востаннє я його збирав то знав тільки одне - буде смачний чай зимою).

Корисні рослини Карпат: Чебрець

   Чебрець, мені його показали коли спускались ми з Горгану Явірника.
    Рослинка цікава і знайти Чебрець доволі легко, запах від нього чути доволі далеко, але окрім запаху, а ще смаку - чай з Чебрецю доволі таки корисна штука, він допоможе при туберкульозі, бронхіальній астмі, та й в принципі чай з Чебрецю чудово допомагає при захворюваннях дихальної системи. Помічний він і при безсонні.


Старість

Про кружку і палку)))...
   Такою була тема спочатку, але якось воно все бурлило і розвивалось і ось, що з цього вийшло
- стоїш ти спілкуєшся з людьми з якими виріс і яких знаєш з дитинства на різні теми і тут мова переходить на плітки одну з популярних тем світської бесіди).
    Так, між іншим, проскакує інфо що в когось народилась друга дитина і ти такай, так само, між іншим, уточнюєш ім'я людини в якого вже - друга дитина.
    А тут бах - в думках зв'язуються почуте ім'я з образом людини яку ти пам'ятаєш і... та як? Він ж ше ж зовсім малий - та ніхрена чувак, малий він був років десять тому...
   І знов бах... ти уважно оглядаєш людей з якими ріс...
   Ож ніхрена собі ти глянь -  той посивів, а той полисів. Та ну нах.... а далі ще веселіше - ти підходиш до дзеркала, а там на тебе дивиться якийсь лисий, небритий дядько.
   Упс, забув написати до чого це все).
   Так от - все частіше в колі спілкування почало проскакувати слово старість. Ну в старість, після того, як зустрів в горах людину яка бодро топала вверх впевнено обганяючи групи людей які в рази виглядали молодші за людину яка в розмові згадала свій вік -75, ми віримо мало.
   Але старість є старість і чомусь люди таки про неї згадують, а якось, вранці, стоячи неподалік свого ліжка, з кружкою теплого напою в руках та палицями які не ставлю далеко від себе бо йти з ними легше для суглобів))) і я подумав про старість.

Яремче. Куди піти, що відвідати та цікаві місця.

   Яремче - безумовно одне з найпопулярніших міст в Україні для відпочинку і з кожним роком все більше людей приїжджають сюди і тут в них виникають запитання, що відвідати, куди піти та які цікаві місця є в Яремче?
    Відповідаю. З цікавих місць в Яремче можна поглянути на водоспад Пробій,


   що неподалік базарчику де торгують всілякими автентичними речами, а також медом, різними настоянками та травами. Упс про автентичні речі щось я розійшовся - це колись там таке було, тепер тут все більше всілякого барахла, яке просто видають за автентичні речі.
   Варто побачити скелі Довбуша, до них потрібно буде трішки пройтись, але вони того варті. Вхід на територію платний.

Як доїхати, добратись, дійти до озера Синевир

   Все частіше народ цікавиться, як добратись чи доїхати до озера Синевир, зараз спробую відповісти тут на це запитання.
   Найкращий варіант щоб доїхати до озера Синевир буде такий - зі Львова сідаєте на поїзд Львів-Мукачево (відправлення зі Львова о 7:15) і їдете до станції Воловець,


   в Воловці ідете на автостанцію Воловець 2. Ось карта.

Фото з походу до гори Хом'як

Україна
Івано-Франківська область
Яремчанський район
Горгани
Гора Хом'як



Гора Хом'як

   Маршрут: Підліснів (Медова Долина) - полонина Бараня - гора Хом'як

   Гора Хом'як в Східних Горганах, є легенда, що свою назву гора отримала через схожість з малим гризуном, але скажу вам чесно, як я не приглядався - зовсім вона мені не схожа на хом'яка. Ну от погляньте самі - фото гори Хом'як з різних ракурсів.




   Це з Синяка, зі сторони Кукула і з Яваірника.
   От до Хом'яка Горганського) я й зібрався цього разу. Якщо комусь цікаво, як добратися до гори Хом'як то знайте - все дуже просто, з Івано-Франківська сідаєте на будь-який автобус, що проїжджає Татарів (попередьте водія, що вам потрібно вийти біля повороту на водоспад Женецький Гук), можна і поїздами чи електричками, але тоді доведеться трішки довго топати зі станції Микуличина або Татарова до початку маршруту.

Карта маршруту до гори Хом'як

   Маршрут: Підліснів (Медова Долина) - полонина Бараня - гора Хом'як (приблизно 7 кілометрів)



Клікніть по зображенню щоб збільшити



   Добратись до гори Хом'як доволі просто - сідаєте на будь-який автобус з Франківська, що проїжджає Татарів і виходите між селами Микуличин і Татарів біля повороту на водоспад Женецький Гук, попередьте водія про ціль вашої поїздки щоб зупинив у потрібному місці.

Фото з походу до гори Горган-Явірник

Україна
Івано-Франківська область
Східні Горгани
Горган-Явірник (Явірницький)



Горган-Явірник (Явірницький)

Маршрут: Микуличин - полонина Свинянка - полонина Явірник - гора Горган-Явірницький - полонина Явір - Яремче - водоспад Дівочі Сльози

   Гір в Карпатах які носять назву Явірник, можна сказати, безліч), але Горган-Явірник, або Горган-Явірницький безумовно виділяється з-поміж інших.
   От до горганського Явірника я й вибрався цього разу.
   Все, як завжди) - похід планував давно, але часу не вистачало, а тут пробив собі ногу і дали лікарняне))). Дірка в нозі була невелика, правда трохи болюча, але йти можна, ще 1 лікар казав ходити, а не лежати).
   Ну я й пішов, а зі мною ще один знайомий.
   Починати маршрут на Явірник надумали з села Микуличин. 21:22, виходимо з поїзда Львів-Рахів, готуємось до підйому в гори, розкладаєм трек-палки, дістаєм з рюкзаків фотоапарати, беру компас, розгортаю карту щоб поглянути куди іти зі станції оп, а карта то не та... замість карти Східних Горган взяв Західні).
   Добре, що поряд були ще туристи, котрі ішли до водоспаду Женецький Гук і далі до гори Хом'як та мали карту з регіоном Карпат який нам потрібен.
   Народ, якшо колись прочитаєте це), знайте, що ми Вам дуже вдячні!.
   Зробили кілька фото потрібної нам частини карти, подякували і почали підйом до полонини Свинянка де планували ночувати.
   Дорогою намагався налаштувати різкість на своїй мильниці, бо щось їй зайшло і не хотіла вона фотографувати з більш-менш нормальною чіткістю, зате получилось ось таке фото

Карта маршруту до гори Горган-Явірник (Явірницький)

Маршрут: Микуличин - полонина Свинянка - полонина Явірник - гора Горган-Явірницький - полонина Явір - Яремче - водоспад Дівочі Сльози - Яремче (приблизно 22 кілометри).



Клікніть по зображенню щоб збільшити


   Маршрут до гори Горган-Явірник (Явірницький) починається в селі Микуличин неподалік залізнодорожньої станції (жовтий маркер).

Фото: Верецький перевал

Україна
Закарпатська область
Верецький перевал



Верецький перевал

   Маршрут: Воловець - Верецький перевал - Воловець.

   Розглядаючи карту згадав, що давно вже збирався до Верецького перевалу, але через важкість добирання все відкладав відвідини перевалу. Їхати туди поїздами і автобусами зі Львова якось не дуже, а включати перевал в пішохідний маршрут зовсім не дуже))), ну хіба якщо ідеш Карпатським туристичним шляхом.
   Але в мене ж тепер є ровер типу "ашанбайк", а отже відстані на які я колись дивився, як пішохідний турист, тепер для мене, як велотуриста), стали значно доступніші.
   Зі Львова до Верецького перевалу вирішив добиратись так - поїзд Львів-Мукачево, а далі велосипедом до перевалу, ну а вибиратись вже, як получиться.). Правда пам'ятаючи про дефіцит квитків в літній період на напрямок з Воловця, Славська і Сколе до Львова - квитки на зворотній шлях я таки придбав заздалегідь з надією, що таки встигну повернутись на поїзд.
   Щей квитки я взяв не прості, а в веловагон).
   Зранку, в день мандрівки, щось дуже не хотілось вставати, але в такі моменти головне стягнути дупу з ліжка, а далі вже все буде норм), що я й зробив і от я вже в поїзді до Воловця, в веловагоні))). На спеціальному стелажі для велосипедів мирно хитається в такт вагону мій "вєздєход" який поміж монстрів для downhill'у виглядає наче дистрофічний поні серед табуна мустангів).
   До Воловця добрався майже без оказій, а якби не шкідлива - то доїхав б зовсім без них. Бо потягнуло мене курити, пішов у напрямку туалету і на місці де в вагоні повинен був би бути туалет виявив підсобку в якій зберігалось різне приладдя для прибирання і тому подібне. "Вов, ну чим не курілка" - подумав я, закрив за собою двері і прикурив сигарету. Все б нічого, але коли докурив і зібрався виходити то виявив, що зсередини клямки немає, от так - ззовні є, а тут нема). Клас, погрюкав в двері, та де там - стук коліс гучніший за моє грюкання.
   Сів на перекинуте відро і став думати, як мені звідси вийти). Підважиити язичок замка не вийде бо нич плоского я не знайшов, тре чекати зупинки і знов постукати - мо хтось почує, з телефону толку ніякого, бо кому дзвонити?). Щей задня кришка телефону не влазила між дверима і відкосом.
   На зупинці народ був сильно зайнятий погрузкою і вигрузкою так шо я повернувся до відра, вмостився зручніше і їхав собі розглядаючи краєвиди, ну а шо? В Мукачево думаю випустять, а як ні то у Львові точно).

Карта маршруту до Верецького перевалу

Маршрут: Воловець -Верецький перевал - Воловець (приблизно 32 кілометри).



Клікніть по зображенню щоб збільшити карти


   Маршрут до Верецького перевалу починається в Воловці. Зі Львова до Воловця найкраще добиратися поїздом Львів-Мукачеве (відправлення зі Львова о 7:10), ще в цьому поїзді є веловагони, попередьте в касі, що вам потрібен квиток саме в веловагон якщо плануєте їхати до Верецького перевалу велосипедом.
   З Воловця піднімаємось на перевал Менчил.

Фото з велопоходу до гроту Прийма, Бандерівських скель та печер біля Миколаєва

Україна
Львівська область
Миколаїв та Миколаївський район



Цікаві місця поблизу Миколаєва: грот Прийма, австрійський ДОТ, печери Білих Хорватів, Бандерівські скелі.

   До гроту Прийма я збирався відколи почув про нього, а це років три, а мо й чотири))) і от, тепер вже в далекому 2016) році, таки вибрався до стоянки неандертальців поблизу Миколаєва, що у Львівській області.
   Назбиралось нас в цю мандрівку четверо. Всі, так само, вже давно збирались, але вибратись до Прийми ніяк не могли.
   Вибрали варіант велопоходу. До Миколаєва електричкою, а далі вже на велосипедах. Першу електричку до Миколаєва ми пропустили, ну не всі, а тільки я і ще один, бо вирішили підсісти на Скнилові, але, як виявилось - на Скнилові електропоїзд Львів-Трускавець, що відправляється в 6:54 з Приміського, не зупиняється) хот на сайті УЗ зупинка в розкладі є. Постояли, подивились вслід електричці, сіли на велосипеди і поїхали на Приміський, щоб вже точно таки сісти на наступну електричку.
   На наступну сіли). Народ, що чекав нас в Миколаєві вже встиг прокататись по магазинах та закупитись на обід.
   Ну що ж, всі в зборі - відправляємось. Як доїхати до урочища Прийма ніхто поняття не мав), але ж коли розглядали вдома карту то здавалось, що все просто. Та й всі четверо таки вже намотали добрячий кілометраж по лісам, горам і тд.). Що там до тої Прийми доїхати яка ледь не в самому Миколаєві))).
   Їхти вирішили через село Верен. В Google Earth виглядало все просто: з станції Миколаїв-Дністровський, через село Розвадів, їдемо до початку села Верен, там звертаємо ліворуч в поле, трішки польовою дорогою, а далі кілька км лісом і ми вже в урочищі Прийма, ну просто все ж?).
   Карти, компасу з собою не взяли, свого смуртфона який більше використовую, як GPS, аніж телефон також не брав, а нашо? Я ж вже казав шо ми "круті туристи" і шо нам того лісу))).
   Ну до Верену ми доїхали, в поле звернули, в ліс заїхали... оп, а не такі ми вже й круті туристи). Нє, ну спочатку ми впевнено перли лісом орієнтуючись по сонцю, полярних зірках, мохах на деревах, а також за допомогою фраз-заклинань які допомагають знайти правильний шлях, типу: "здається тут наліво" або "давайте може вправо", але коли завдяки нашому великому досвіду та всього переліченого вище ми добрались до місця "хрен зна де ми зараз є" то вирішили виїхати кудись з лісу, а звідти заново вже починати пошуки гроту Прийма).
   Виїхали до хутора, який здається навіть носить однойменну назву з потрібним нам урочищем та гротом - Прийма, але точно не скажу бо точно не знаю).
   Тут навіть було маркування якогось маршруту

Карта маршруту до гроту Прийма, Бандерівських скель, ДОТу та печер поблизу Миколаєва.

Маршрут: станція Миколаїв-Дністровський - село Розвадів - грот Прийма - село Прийма - Бандерівські скелі - закинутий австрійський ДОТ - печери Білих Хорватів на околиці Миколаєва (приблизно 27 км).



Клікніть по зображенню щоб збільшити


   До станції Миколаїв-Дністровський (початок/кінець маршруту) можна добратись будь-якою електричкою, що їде зі Львова в сторону Стрия.
    З Миколаєва їдемо, через село Розвадів, на дорогу яка огинає кар'єр. Можна і через кар'єр, але все ж краще дорогою).