Мрія

   Що таке мрія? Щось нездійсненне, далеке, що не дає нам заснути? Та ні, мрія - це скоріш за все те, що завжди поруч з нами, що дає наснаги жити і боротись, що приходить до нас у снах.
   Мрії в житті сучасної людини, на мою думку, відіграють важливу роль, вони допомагають нам відволіктись від суєти і перенестись туди, де ми справді хочемо бути і хоча б в уяві побачити те, що справді хочемо.

   Та дивно, як життя змінює наші мрії. Згадайте, якщо зможете, свої дитячі мрії і порівняйте їх з теперішніми. Наскільки вони змінились? Мабуть кардинально). В дитинстві ми мріяли про щось світле, духовне, чому немає ціни, а зараз? Про телевізор з діагоналлю 52.

Як спланувати похід в гори Карпати?

   Уже якось писав "як спланувати подорож?", а тепер, коли писав розповідь про свій перший похід в гори, згадав, як я планував похід на гору Парашка, а після цього уже й усі решта походів і вирішив поділитись досвідом.
   Отож, як спланувати похід в гори?
   Час. При плануванні маршруту визначіться на скільки днів ви маєте можливість іти в похід, тут варто врахувати і час витрачений щоб добратися до місця початку маршруту і час на повернення додому з кінцевої точки. Адже якщо для жителя Ворохти похід на Говерлу і повернення додому займе один день чи навіть менше, то мешканцям Києва на це саме сходження доведеться використати два дні.
  Маршрут. Визначившись з часом, підбираємо маршрут походу. Спосіб перший вводимо в google  "Туристичний маршрут на 1,2,3,4,5 ... ( виберіть потрібну цифру) днів" вам видасть сайти з переліком маршрутів. На цих сайтах ви зустрінете різну інформацію від опису чийогось походу до запланованого комерційного походу котрий, як правило коштує дорогувато (скільки мені коштує похід можна подивитись тут), але зараз, нам не важливо ні ціна ні опис, зараз головне підібрати маршрут котрий найбільше нас зацікавить. Тож переглядаємо фото і вибираємо декілька маршрутів, краєвиди з яких нам найбільше сподобались. Тепер мабуть найважливіше, врахуйте свої, а також, фізичні можливості групи. Швидкість швидкої ходьби людини, якщо вірити вікіпедії 5-6км/год. В горах ця швидкість, як правило нижча, а в такому чудовому районі Українських Карпат, як Горгани ця швидкість може падати до 2-2.5 км/год.
   У виборі і плануванні маршруту також допоможе Google Earth
Вибираємо в боковому меню - Глерея -> Wikiloc

   На мапі з'являються значки маршрутів

Час пік або коли бракує часу на шлях до мрії.

   Час пік, вікіпедія пише, що час пік - це часові проміжки найбільшого навантаження на транспортну систему міста. Стаються в будні дні, при переміщенні людей із місць проживання на роботу... Детальніше тут).
   Навіть не задумувався раніше, скільки часу витрачаю щоб добратись на роботу і додому, доки не забракло часу на улюблену справу - подорожі. Справді, зараз з роботою та ще деякими справами уже більше місяця безвилазно просидів вдома, з білою заздрістю дивлячись на людей з рюкзаками, коли проїжджав повз вокзал.
   Якось їдучи на роботу подумав цікаво а скільки нас таких зараз - людей, котрим бракує часу? Часу на улюблене заняття, що томляться в години пік добираючись туди, куди зовсім не хочеться, котрим ночами сняться гори і прокинувшись вранці під звуки будильника, змушених з певних причин іти не за мрією а деінде... Хтось скаже, що ніхто нам в цьому не винуватий і кожен сам обирає шлях яким піде піднявшись з ліжка на початку нового дня і буде правий на 100%, але думаю він погодиться зі мною, коли я скажу, що не так вже й легко відкинути все, що нав'язується з дитинства, навіть - коли вирушаєш за своєю мрією.
   Та все одно, нехай не відразу нехай з багажем непотрібних стереотипів успіху і щастя, ми - все ще залишаючись частиною цієї чудернацької системи, котра заставляє людей замість того щоб насолоджуватись кожним світанком, кожним початком нового дня, зливатись в масу невиспаних, злих, дратівливих, метушливих людей. Ми робимо маленькі кроки на зустріч мрії, помаленьку викидаючи непотрібне з свого життя і наповнюючи його новим тим, що вже обрали ми самі.
   А поки ми ще частина, вранішньої не виспаної юрби котра прямує не туди куди хочеться, а куди "потрібно" - впізнати один одного в цій юрбі важко. Та інколи можна помітити, як в час пік хтось на мить закриває очі і на його устах з'являється посмішка, можливо це тому, що хоч зараз ми і в метушливому місті та в наших очах назавжди залишились відблиски гірських вершин...
   Ось такі думки бувають коли десь стоїш в години час пік, а в житті той період - коли бракує часу...)