Показ дописів із міткою Горгани. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Горгани. Показати всі дописи

Гора Овул

 Маршрут: Осмолода - Різарня - Дарів - гора Овул

Овул, або - і нахрена я туда поліз?)
А діло було так - якось тиняючись безкрайніми просторами інтєрнєтів, надибав я замітку одного вредного хлопа про гору Овул. Мол, во на яку гору круті хлопи ходять, а самі круті хлопи, ходять туди зимою.
Стало цікаво, шо ж то за гора така, бо раніше навіть не те, що не видів, а й не чув про Овул.
Зачав я гуглити, вбив в пошуку "Овул" і дядько гугл видав мені купу інформації про людський організм. Пунятно, змінив запит - "гора Овул". О, то вже інша справа.
Почитав, як люди туди ходять. Виявляється, не тільки "круті", а й звичайні хлопи та баби, ходять на той Овул і навіть зимою).
Переглянув фото, глянув розташування - Горгани, ше й від Осмолоди недалеко. Добув паперову карту, подивився - та, вроді нич складного.
А коли випало клапоть вільного часу, то шось вирішив пройтись на той Овул. Спакував торбу, проспав маршрутку, але таки доїхав в Осмолоду, хоч і під вечір.
Літо, темніє пізно, часу до того зак сі смеркне, ше троха є. Правда, до званія "самий крутий хлоп", згідно рейтингу вредного старого, не дотягну, хіба до зими тут сидіти).
Закинув торбу на плечі, йду.


Перейшов міст за селом, дотопав до роздоріжжя, а там все аж чорно. Чорні калабані на дорозі, між якими перетікає чорна вода, чорна трава при дорозі, люди з чорними руками в яких тримають чорні відра. Нє, гуму ніхто там не палив - прийомка чорниць.
Пройшов те все та й потопав далі в сторону Різарні.

Карта маршруту на гору Овул

 Маршрут: Осмолода - Різарня - Дарів - гора Овул (приблизно 17 кілометрів в одну сторону)



Клкніть по зображенню, щоб збільшити


Маршрут на Овул починається з Осмолоди. До самого підйому на гору впринципі все просто - від зупинки в Осмолоді, йдете до моста, за яким починаються всі маршрути з села в Горгани, далі на роздоріжжі звертаєте ліворуч, на маршрути, що ведуть до Сивуль, Горгану, Попаді.

Фото з походу на Аршицю

Карпати

Івано-Франківська область

Горгани

Аршиця 



Аршиця

 Маршрут: село Мислівка - гора Пустошак Малий - гора Пустошак Великий - полонина Німецька - гора Горган Ілемський - озеро Аршиця - гора Нивка - озеро Росохан - село Осмолода

Автобус Львів-Хуст - якщо пам'ять не зраджує, виходимо в селі Мислівка. Звідси й починається наш похід на Аршицю, а точніше - на відомі озера Аршиці: однойменне - Аршиця і Росохан. Ну звісно ж, що дорогою і на Горган Ілемський зайдемо.
Дорогу до початку маркованого маршруту пам'ятаю, ще з того часу, коли злякався снігопаду і втік з гір).
Тепер літо, снігу сіноптіки не прогнозували, отож можна сміло йти).
Неподалік місця, де розходяться маршрути (на Аршицю і Яйко Ілемське), нас зустріли пацєта, не дикі, можна сказати, шо зовсім домашні, як песєта.


Підійшли, обнюхали мешти,


певно після запаху мештів подумали, шо свій і потерлися об ногу,

Фото. Від Осмолоди до гори Грофа

Україна
Івано-Франківська область
Осмолода-Грофа



Новий рік в Карпатах

   Ура, збулась ще одна мрія), нарешті я таки буду зустрічати Новий рік в горах. Не те щоб ця дата була для мене вже, аж такою значущою, але... стадні інстинкти ще ніхто не відміняв і якщо весь світ встрічає той момент коли стрілки годинників проскочать цифру 12 чи 24, а мо 00 і підуть на новий круг - то тра й мені).
   Зібралось нас менше ніж планувалось, але так є завжди, головне, що люди з якими хотілось зустріти цей Новий рік були поряд. Не всі звичайно ж, але на це я і не розраховував бо тих людей з якими виріс, зимою в похід не витягнеш точно та й літом не всіх і не завжди).
   Їдем). В електричці виспатись не вдалось - будили звуки колядок які лунали з уст, музичних інструментів і навіть динаміків різноманітних фрілансерів, що безупину ходили туди-сюди вагонами, а так хотілось покімарити.
   Зате в автобусі і бусі, що ми взяли з Долини до Осмолоди - виспався гарно, ями на дрозі не заважали, а навіть заколисували, група також не скаржилась - всі звикли вже до наших доріг "в глубінку". Водія троха шкода), але шо зробиш - то є жІзнь))).
   Приїхали. Водій, на запитання чи є в нього бажання забрати нас з Осмолоди через кілька днів відповів, що більше ні за які гроші сюди не поїде).
   Не поїде то не поїде, якось виберемось). Одягнули рюкзаки і вперед, до місць де снігу по коліна і вище, а хмари летять тобі прямо в писок.


   Дорогою згадую, як в далекому 2012), топав тут у свій перший похід))).
   Цікаві тоді були відчуття - щось змішане з ейфорії і "зара здохну").
   Тепер я в курсі, що мене там чекає - все теж саме "зара здохну") і кожного разу нове відчуття ейфорії від того, що я тут, серед вже таких знайомих, але незважаючи на це, кожного разу різних - гір.

Фото з походу до гори Довбушанка

Івано-Франківська область
Горгани
Довбушанка
Довбушанець
Ведмежик



Довбушанка. Третя спроба)

Маршрут: Буковель - гора Довбушанець - гора Довбушанка - гора Ведмежик - село Бистриця


   Довбушанка - гора в Горганах, яка ще з 2014 не давала спокою бо, як так?) Вже два рази хотів на вершину і двічі - feil). Ще й, вже було в липні зібрався спробувати знову іти до вершини, але ще є дежурка (робота) і спакований в похід рюкзак так й залишився вдома, замість того щоб таліпатись на плечах дорогою до Довбушанки.
   Серпень. Все, буде вільний час, беру торбу і йду. Прогноз погоди пофіг - хоч каміння з неба). Думав взяти з собою ще колєгу, який також має бажання пройтись до Довбушанки і може спакувати рюкзак за кілька хвилин), збирався подзвонити йому десь о 8:30 ранку в день виїзду, коли вже точно буду знати чи є в мене можливість йти. Але в ночі, на дежурці прийшлось покататись і повернувся я в "расположение") десь о 10:00, а виїзд на 13:30, вже нікому не дзвонив, заскочив додому взяв рюкзак і в "путь").
   Їду автобусом Львів-Ворохта до Яремче, з надією зловити там щось до Буковелю. Чому до Яремче, а не до Татарова? А хз). 
   Яремче, автостанція - мир тишина і спокій, ше тільки перекоти поля бракує), на автостанції лише кілька людей, ех не вийде скооперуватися ще з кимось і взяти таксі в Буковель та й таксі тут лише 2, одне без водія, а в інше вже пакується народ з дорожніми сумками і їдуть вони в Франківськ. Найближчий автобус до Буковелю в 21:30, ну шо ж - почекаю, а мо хто і підбере). Зле тіко шо всі кіоски де можна взяти кави вже зачинено(.
   Пощастило, десь за пів години, біля мене зупинився бус, а з салону почувся голос: "хто на Буковель?", "я" - викидаю недопалок, пакую рюкзак в багажник, а себе в салон. Їдем.
   Хмари на горами вже червоніють від променів сонця, котре заходить, ну, але шо зробиш?) Я і так доїду швидше аніж планував).
   Буковель. "Скворєчніків" замітно побільшало від тоді коли я тут був востаннє, з такими темпами їх скоро набудують до самої траси з Франківська до Ворохти). Я шось аж розгубився), пам'ятав, що коли почнуться "скворєчніки", то скоро вже мають бути підйомники і мені тре буде виходити, а тут... коротше дав водію новий орієнтир, на питання: "Вам де зупинити?" - озеро.
   Вийшов, вдягнув куртку бо шось "свєжо" стало на дворі і в путь.

Довбушанка. Друга спроба)

   Якось я вже пробував видряпатись до вершини гори Довбушанка, але спроба тоді так і залишилась спробую і своє "сходження" я завершив десь на схилах Довбушанця), з думкою, що скоро повернусь щоб таки дійти до вершини.
   "Скоро" розтяглось більш ніж на два роки), але, як то кажуть: "ліпше пізно, ніж ніколи") і от я вже трясусь в ПАЗіку з Надвірної в Бистрицю, помаленьку примерзаючи до чуда автопрому - бо дуже хтілось мені біля вікна сидіти, а на дворі ж то зима). Разом зі мною ще двоє. Нас троє - все, що залишилось від багаточисельної групи після перегляду прогнозу погоди - сильний вітер і сильний мороз.
   Бистриця, відриваю примерзлі штани від стінки ПАЗіка, виходимо на зупинці і зразу ж біжемо під накриття додатково утеплятись бо сніг мете так, що світа божого не видно). Утеплились, ідемо.


   Розвиднілось трохи, сніг в очі вже не ліпить, ну шо ж життя налагоджується).

Фото з походу до гори Хом'як

Україна
Івано-Франківська область
Яремчанський район
Горгани
Гора Хом'як



Гора Хом'як

   Маршрут: Підліснів (Медова Долина) - полонина Бараня - гора Хом'як

   Гора Хом'як в Східних Горганах, є легенда, що свою назву гора отримала через схожість з малим гризуном, але скажу вам чесно, як я не приглядався - зовсім вона мені не схожа на хом'яка. Ну от погляньте самі - фото гори Хом'як з різних ракурсів.




   Це з Синяка, зі сторони Кукула і з Яваірника.
   От до Хом'яка Горганського) я й зібрався цього разу. Якщо комусь цікаво, як добратися до гори Хом'як то знайте - все дуже просто, з Івано-Франківська сідаєте на будь-який автобус, що проїжджає Татарів (попередьте водія, що вам потрібно вийти біля повороту на водоспад Женецький Гук), можна і поїздами чи електричками, але тоді доведеться трішки довго топати зі станції Микуличина або Татарова до початку маршруту.

Фото з походу до гори Горган-Явірник

Україна
Івано-Франківська область
Східні Горгани
Горган-Явірник (Явірницький)



Горган-Явірник (Явірницький)

Маршрут: Микуличин - полонина Свинянка - полонина Явірник - гора Горган-Явірницький - полонина Явір - Яремче - водоспад Дівочі Сльози

   Гір в Карпатах які носять назву Явірник, можна сказати, безліч), але Горган-Явірник, або Горган-Явірницький безумовно виділяється з-поміж інших.
   От до горганського Явірника я й вибрався цього разу.
   Все, як завжди) - похід планував давно, але часу не вистачало, а тут пробив собі ногу і дали лікарняне))). Дірка в нозі була невелика, правда трохи болюча, але йти можна, ще 1 лікар казав ходити, а не лежати).
   Ну я й пішов, а зі мною ще один знайомий.
   Починати маршрут на Явірник надумали з села Микуличин. 21:22, виходимо з поїзда Львів-Рахів, готуємось до підйому в гори, розкладаєм трек-палки, дістаєм з рюкзаків фотоапарати, беру компас, розгортаю карту щоб поглянути куди іти зі станції оп, а карта то не та... замість карти Східних Горган взяв Західні).
   Добре, що поряд були ще туристи, котрі ішли до водоспаду Женецький Гук і далі до гори Хом'як та мали карту з регіоном Карпат який нам потрібен.
   Народ, якшо колись прочитаєте це), знайте, що ми Вам дуже вдячні!.
   Зробили кілька фото потрібної нам частини карти, подякували і почали підйом до полонини Свинянка де планували ночувати.
   Дорогою намагався налаштувати різкість на своїй мильниці, бо щось їй зайшло і не хотіла вона фотографувати з більш-менш нормальною чіткістю, зате получилось ось таке фото

Від Горган до Свидовця

  Маршрут:  село Бистриця - гора Гропа - гора Велика Братківська - перевал Околе - гора Татарука - гора Трояска - гора Геришаска - хребет Апшинець - гора Крачунєска - гора Стіг - Драгобрат


 
   Нарешті вибрався на Свидовець, поглянути на красу гірських озер про котру не раз чув і читав. Довго роздивлявся карту вибираючи звідки почати похід і все ж вирішив буду іти з Бистриці через Гропу до перевалу Околе, а далі в Драгобрат і звідти в Ясіню.
   Маршруткою Львів - Івано-Франківськ, що відправляється о 7:35 з головного вокзалу Львова доїхав до вокзалу в Франківську, вартість 60 гривень, а з Франківська до Надвірної комфортабельним автобусом за 12 гривень, відправлення о 11:20. Тепер до наступної маршрутки потрібно трішки пройтись, ось карта.


   Правильну дорогу мені підказали на автостанції і навіть трішки провели, за що я щиро вдячний. Автобус з Надвірної в Бистрицю відправляється о 13:00. Дорога скажу вам чесно більше нагадує танковий полігон тому цих 30 кілометрів ми плелись півтори години.
   14:30 ось я і в Бистриці, на зупинці де колись закінчився мій перший похід, а тепер починається новий, уже навіть не знаю який по рахунку.
   Спер рюкзак до плота, прикурив сигарету і поки курив, згадував, як колись прийшли ми сюди мокрі, змучені, але щасливі. Спогади штука хороша, але зараз час творити нові, відправляю недопалок в урну дістаю карту, компас і вперед по спогади, і не тільки).

Фото з походу Центральними Горганами / Photos from the hike on central Gorgany

Україна
Івано-Франківська область
Українські Карпати
Горгани
Ukraine
Ivano-Frankivsk region
Ukrainian Carpathians
Gorgany


Як все починалось. Центральні Горгани. Мій перший похід, вершинами: Висока, Ігровець, Лопушна, Сивуля плюс бонус - водоспад Салатручіль

   Маршрут походу: село Осмолода - гора Висока - гора Ігровець - перевал Боревка - гора Лопушна - гора Велика Сивуля - гора Мала Сивуля - урвище Пекло - полонина Боярин - водоспад Салатручіль - село Бистриця.

  Було це літом 2012 року. Знайомий запропонував сходити в гори в справжній похід з безрозмірними рюкзаками, марш кидками на кілька км, посиділками біля вогню і тд і тп. Коротше, повний набір походу в гори, романтику якого вже давно описали в всіх подробицях)
   Та вирушаючи в свій перший похід я ще не знав ні про маршрут, ні про назви гір - на які іду, ні про те що маршрути можуть бути марковані, ні про колиби в яких можна переночувати, ні про... Легше сказати, що знав), а знав про те, що для походу в Карпати потрібно намет, спальний мішок, карімат, казанок, хороше взуття і ще дещо прочитавши в Googlі вбивши в пошук: "Що потрібно брати в похід" почав пакувати свій рюкзак, тоді я ще не знав, про круте словосполучення туристичне спорядження  - тоді я ще багато чого не знав... 
   І от запакував я свій старенький рюкзак, який купив ще років вісім назад. Звісно все що так буде необхідно, на мою думку, в поході до нього не помістилось та думаю з цією проблемою стикався кожен хто перший раз збирався в похід).
   Підйом заплановано на 4:00. Встав напялив джинси,  футболку, взув берци і почуваючись ледь не Індіана Джонсом , взяв рюкзак і попер на зустріч небаченому.
   5:00 зустрілись у Львові на Стрийському автовокзалі з тими, з ким повинні штурмувати суворі вершини запакувались в автобус та й поїхали.
   Долина, вигружаємось з автобуса. Від знайомих, які чекали нас там, взнаємо що автобус на Осмолоду від'їхав 10хв назад. Наступного чекати - години три, беремо бус.
   Бус мчить на зустріч гірським вершинам, нові знайомі діляться історіями про свої попередні походи, вони - на відміну від мене уже мають справжній досвід гірських походів.
   Осмолода, про Осмолоду я чув раніше з розповідей колєги, котрий має будиночок в селі Дуба, склалось враження, що в Осмолоді проживають тільки чаклуни і відьми. Це тепер я знаю, що Осмолода одне з найкращих сіл для "зеленого туризму" і пункт через який проходять та звідки починається багато мальовничих маршрутів для пішохідного туризму.
   Вигрузивши рюкзаки, робимо останні приготування і починаємо похід.

Фото: Східні Горгани. Від гори Довбушанка до водоспаду Гук / Photos: Tour from the mountain Dovbushanka to the waterfall Huk


Піднімаючись на хребет Маришечок / Climbing the ridge Maryshechok



Східні Горгани. Від гори Довбушанка до водоспаду Гук.

Похід по маршруту: Буковель - гора Довбушанка - гора Малий Горган - гора Синяк - полонина Хом'яків - водоспад Гук (Женецький водоспад) - Микуличин.

   Після зимової перерви, розімнувшись в одноденному поході на гору Парашка, збираю групу і вирушаємо в Східні Горгани.
   О 7:02 поїздом Київ - Івано-Франківськ зі Львова їдемо до Франківська далі пересідаємо на автобус до Буковелю і близько 13:00 ми в Буковелі, звідки починається наш маршрут.
   Буковель зустрів нас сонячною погодою, розкішшю курорту і болотом на закритих трасах котрі вже не посипають штучним снігом. Діставши з автобуса рюкзаки вирушаємо на пошуки 14 підйомника. В Буковелі я вперше, все красиво, чисто, тротуари виложені бруківкою на проїжджій частині ні одної ямки - справжній європейський курорт з вишуканими готелями, великими екранами на вулицях, мерехтінням рекламних вивісок, освітленими трасами для лижників, мабуть справжній рай для українців котрі люблять кататись на лижах.
   Але ми не лижники та і комфорт номерів готелю залюбки проміняємо на ночівлю в наметі, тож звіряючись з картою і питаючи дорогу (як в анекдоті: "Діду, дивись туристи карту дістали, зара дорогу питати будуть"), виходимо до потрібного нам підйомника і починаємо підйом в гори, подалі від цивілізації, туди де все справжнє без мішури і суєти, де вночі нам будуть світити не неонові вивіски, а тисячі зір.


   Весна бере своє і штучний сніг, подібний не замерзлу піну, уже не придатний для катання, підйомник не працює, ідемо вверх по лижній трасі. Озираюсь назад