Вільшанське водосховище та полонина Красна

Маршрут: село Противень - гора Бовцар - Вільшанське водосховище - село Мерешор - хребет Красна (Полонина Красна) - село Усть-Чорна

   І такс, Вільшанське водосховище та Полонина Красна.
   Початок травня, перші "майскіе" ну як тут сидіти вдома?) Давно вже хотів поглянути на Вільшанське водосховище, ну і в додачу, від водосховища починається один з маршрутів на Полонину Красна - гірська олінклюзя).
   Доїжджав зі Львова автобусом Львів-Хуст, майже 6 годин. В якомусь селі, між Міжгірям і Хустом), здибаюсь з ще одним учасником походу і ми вирушаємо... в сусіднє село), бо повиходили з автобусів троха не там де тра). Але то таке - глянули карту, спитали людей і ми вже на вірному шляху.

   До речі, якшо збираєтесь добиратись до Вільшанського водосховища автобусами зі Львова то вам потрібно буде виходити біля ГЕС, попередьте водія, думаю він в курсі де та ГЕС.
   Ну а мені навіть на користь трохи розім'яти ноги після довгого сидіння в автобусі, йдучи трасою, перед підйомом в гори). От тільки дрібний дощ, що цяпає і цяпає, вже починає так крепко надоїдати.

Львів, цікаві місця. Високий замок і Гора Лева.

   От ми й добрались до одного з найцікавіших місць Львова - Високого Замку.

   Варіантів підйому до Високого Замку є декілька, усі я покажу на картах внизу публікації.
   А ми будемо іти вулицею Ужгородською, бо як я вже писав в попередній публікації про цікаві місця Львова, цей підйом до Високого Замку вважається найкращим.

Львів, цікаві місця. Старе місто, Підзамче і Замарстинів.

   В цій публікації ми шпацеруємо дивитись на місця з яких починався Львів, як виявилось місто Левів починає свою історію зовсім не з галасливих і заповнених туристами вулиць теперішнього центру, а з тихого району, що в часи середньовіччя був, лише, передмістям.
   Ну що ж, вперед до старого міста Лева).
   Почнемо з вулиці Сніжної 2.

   Церква Матері Божої Неустанної Помочі, колишній костел Марії Сніжної збудований на пагорбі біля якого колись перетиналися торгові шляхи.
   Таким, як ми його бачимо тепер, костел став ще в далекому 1892 році, а до цього його кілька разів відбудовували і відновлювали. Перша згадка про храм, на місці теперішнього костелу Марії Сніжної, датована ще 1344 роком.
   В часи середньовіччя костел Марії Сніжної опинився за міськими мурами Львова, а отже для захисту від можливих нападів, храм було оточено муром ширина якого сягала двох метрів, та й стіни самого костелу досягають товщини 2 метри. Навіть після Другої світової війни в храмі ще відправлялись Богослужіння, але в 1951 костел Марії Сніжної закривають і в приміщенні храму влаштовують склад. Частину оздоблення знищують, а частину передають в тогочасний Музей релігії та атеїзму.

Львів, цікаві місця. Вулиця Підвальна і площа Данила Галицького

   Шпацеруємо далі повз цікаві місця Львова).

   Вулиця Підвальна.

   От, як воно буває - ви так само, як і я раніше, думаєте, що назва вулиці походить від слова підвал?)

   Ага, вже))). Виявилось, що ні до якого підвалу, Підвальна відношення не має.

   Сформувалась вулиця Підвальна спочатку ХІХ століття на місці східних укріплень Львова.

   Спочатку теперішню Підвальну називали "На валу" - саме так її вперше згадують в документах 1801 році. Далі були назви вулиця Збройовні нижча і вища, а також площа Збройовні. В 1821 році верх валів було розрівняно і засаджено деревами, а в 1841 вулицю починають називати Верхні Вали, на противагу одній з колишніх назв сучасного проспекту Свободи - Нижні вали. З часом територія під старим валом починає забудовуватись, а вулиця отримує назву Подвалє, в 1944 польська назва Подвалє стає більш милозвучною для українського вуха) і ми отримуємо Підвальну - вулицю, що проходить під старим оборонним валом.

   От так от, ніяким підвалом тут і не пахне).

   Зараз по Підвальній їздять авто, трамваї, метушаться люди, групи туристів бігають за своїми екскурсоводами, а в часи середньовіччя на місці вулиці стояли східні захисні споруди Львова які ще й були найбільш укріпленими з усіх решта бо ця сторона вважалась найнебезпечнішою.

   А тепер замість вимощеної бруківкою вулиці

Львів, цікаві місця. Вулиця Валова, площа Галицька та площа Соборна

   Вулиця Валова вже більше 200 не змінювала своєї назви, а для вулиць Львова - це вже цікавий факт).

   Виникла Валова спочатку ХІХ століття на місці оборонних валів довкола Високого муру, власне від цих валів і походить назва вулиці.

   Є кілька цікавих історій пов'язаних з Валовою.

   Кажуть, що вулицею доволі часто проходили багаті і щедрі люди, тож жебрак, котрий просив тут милостиню за рік міг назбирати грошей за які можна було придбати житло на околиці Львова.

   І ще одна історія яка, як розповідають, сталася в середньовічні часи на вулиці Валовій. Одного разу чоловік ідучи додому зустрів двох незнайомців, що запропонували йому купити фіру сіна. Після недовгих торгів чоловік таки купив те сіно, а в додачу, за зовсім мізерні гроші, придбав ще й фіру, на якій було сіно, разом з кіньми. Радісний від такого, можна сказати, подарунку долі він приїхав додому, але коли почав скидати з воза сіно, то побачив під сіном зв'язаного чоловіка з зав'язаним ротом, який виявився справжнім власником воза, коней та сіна.

   От така історія, чи сталась вона саме на Валовій та й чи була насправді - зараз вам не скаже ніхто, але історія доволі цікава ще й повчальна, тож варто було про неї згадати).

   Коли в 2002 році на розі Валової і Підвальної проводили археологічні дослідження,

Львів, цікаві місця. Вулиця Галицька, Братів Рогатинців, Сербська та Архівна.

   Вулиця Галицька - це ще одна частина середньовічних кварталів Львова.

   Вперше в документах вулицю Галицьку згадали в 1382 році, з тих далеких часів назва вулиці залишалась незмінною, а це унікальне явище для вулиць Львова).
   Та й цілком імовірно, що згадувалась вулиця Галицька, в документах, набагато раніше, просто в пожежі 1381 року згорів весь архів Львова, котрий зберігали в Ратуші, через це, майже всі, найдавніші документи Львова датуються 1382 роком.
   Назва вулиці походить від столиці Галицько-Волинського князівства - міста Галич, саме з Галицької починалась дорога зі Львова до Галича.
   В XIV столітті в кінці вулиці Галицької починають будувати укріплення. Відомо, що в 1382 році вже існувала Галицька брама.
   Галицька брама складалася з двох частин - зовнішньої і внутрішньої, між собою частини були з'єднані кам'яним мостом. За зовнішньою частиною Галицької брами знаходився рів через який переходили по звідному мості.

Львів, цікаві місця. Площа Коліївщини, вулиця і площа Арсенальна, площа Синагог, вулиця Староєврейська.

   В попередній публікації ми дійшли до кінця вулиці Івана Федорова і вперлись) в площу Коліївщини.

   За деякими з джерел, площа Коліївщини вважається найменшою міською площею в Україні, її розміри 30 на 23 метри.
   Утворилась площа на місці де колись стояла Коркесовська кам'яниця та невеликої пустки. До площі Коліївщини відноситься тільки один будиок.
   До ХХ століття тут була криниця з якої набирали воду для своїх потреб усі жителі єврейського кварталу.
   В XVIII столітті сучасна площа Коліївщини носила назву - Міняйлів, через те, що майже весь простір площі був зайнятий... міняйлами). Спочатку XIX століття площа отримала назву Жидівська, а далі її перейменовують на Векслярську, а вже з 1944 в площу Коліївщини.
   Зараз піду погляну на Дім Легенд, площу Синагог та Міський арсенал, а вже після цього пройдусь рештою вулиці Староєврейської.
   Дім Легенд.

Львів, цікаві місця. Вулиця Руська та частина вулиці Івана Федорова.

   В попередній публікації ми зупинились на площі Музейній і оглянули книжковий ринок біля пам'ятника Федорова та кілька цікавих будівель поруч.

   А ще з книжкового ринку важко було не помітити височенну вежу з годинником - це вежа Корнякта і хоча має вежа адресу вулиця Підвальна, але є вона частиною архітектурного ансамблю Успенської церкви, а Успенська церква - це вже вулиця Руська).

   Відома вулиці Руська ще з середньовіччя і за всю історію існування вулиці тут мешкали українці, або як їх називали в ті часи русичі чи русини. Правда називалась вона в ті далекі часи вулицею Соляників, а все через те, що більшість українців котрі жили у Львові займались торгівлею солі. Саме з теперішньої вулиці Руської чумаки вирушали по сіль до копалень у Дрогобичі і Долині.
   Перша фіксована згадка назви вулиці - Руська, датована 1472 роком, але в ті часи Руська охоплювала значно більшу територію, до неї належала вся площа між сучасними Ставропігійською, Підвальною та Староєврейською - цю частину Львова населяв руський-православний люд, звідки і походження назви вулиці - Руська. Довгий час православним жителям Львова було дозволено будуватись лише на території яка належала середньовічній вулиці Руська і відповідно вулиця Руська довгий час була центром української культури та православ'я у Львові.

Львів, цікаві місця. Вулиця Ставропігійська, площа Музейна, трішки вулиці Івана Федорова і кавалок Підвальної.

   Продовжую свою екскурсію цікавими місцями Львова.
   Вулиця Ставропігійська.

   Веде Ставропігійська від площі Ринок до площі Музейної. За час свого існування, майже, як і всі вулиці старого Львова не раз змінювала свою назву. В XVII столітті сучасну Ставропігійську називали Дорогою до Домініканів, а в XVIII столітті просто Домініканською - все через те, що веде вулиця до Домініканського монастиря про який я розповім згодом.
   А зараз про цікаві будинки на Ставропігійській.
   Починається вулиця з палацу Бандінеллі та аптеки "Під чорним орлом" про які я вже згадував коли розповідав про площу Ринок.
   От тільки, як виявилось з інформації, що я нещодавно надибав - аптеку "Під чорним орлом" засновано не в 1735, а в 1785 році. Львівський історик Володимир Вуйцик стверджує, що засновник аптеки Франц Наторп прибув до Львова в 1772 році, та й будинок де зараз аптека збудували в 1775 році, а дата 1735 рік взялась через механічну помилку - стерту частину цифри 8 от і маємо замість 1785 - 1735 рік.
   Що, де і як було насправді з тією аптекою, хто хто, а я точно не знаю), я лише переповідаю вам все те що почув, побачив, прочитав.
   Ну що ж, історичну справедливість, маю надію, відновлено - йдемо далі.
   Будинок номер 4 на вулиці Ставропігійській.

Львів, цікаві місця. Вулиці Вірменська і Друкарська.

   Є у Львові своєрідне місце, подібного до нього ви, мабуть, не знайдете в жодному іншому місті України - вулиця Вірменська.

   Сучасна Вірменська простягнулась від проспекту Свободи до Домініканського монастиря, колись це було кілька вуличок древнього міста які в 1871 році об'єднали в одну. Правда, після цього Вірменську ще кілька разів знову роз'єднували і перейменовували, а почалась історія вулиці приблизно в XIII столітті, коли вірмени почали селитись у Львові.
   Вірмени мали рівні права з руським населенням Львова, у вірмен була своя рада старійшин, суд, шпиталь, бібліотека. З наданням Львову магдебурзького права почалась розбудова вірменського кварталу, котрий в ті часи був одним з найкрасивіших у Львові, у XV столітті в вірменському кварталі вже були водопостачання і каналізація, а територія сучасної вулиці Вірменської була вкрита кам'яним бруком.

   Вулиця Вірменська вважалась центром тогочасного вірменського кварталу, який в ті часи був середмістям середньовічного Львова.

Львів, цікаві місця. Вулиці Краківська і Лесі Українки.

   До Львова прийшла весна, я якраз встиг дописати свої "мемуари" з мандрів), а тепер вирушаю далі розглядати все цікаве, що є у Львові.
   Отож, після зимової перерви, Вашій увазі вулиця Краківська.

   Вперше про вулицю Краківську, в документах, згадували ще в 1382 році, але тоді вона ще була Татарською, а ще Поганською і Сарацинською - такі назви вулиця отримала завдяки татарам, які в ті часи тут жили.
   Вперше сучасна назва вулиці згадується в 1441 році, саме з теперішньої Краківської починався шлях до міста Краків, скоріш за все, від цього вулиця й отримала свою сучасну назву.
   В 1386 році в кінці вулиці збудували браму, котра спочатку називалась Татарською, а далі разом з вулицею стала Краківською - це було одне з найкращих укріплень тогочасного Львова. Брама закривалась подвійними кованими воротами та мала звідний міст. В 1404 році, для підсилення Краківської брами збудували вежу котрою опікувавсь цех кушнірів і відповідно вежа отримала назву - Кушнірська.

Львів, цікаві місця. Площа Ринок.

   Площа Ринок - це безумовно історичне серце Львова, тут 44 будинки кожен з яких можна вважати витвором мистецтва і звичайно ж міська Ратуша, як обов'язковий атрибут середньовічного міста.

   Виникла теперішня площа Ринок ще за часів князювання лева Даниловича і достеменно відомо, що з XIV століття вона не змінювала своєї назви, а ще з XIV ст. бере початок закон "трьох вікон" - фасад будинку, що виходить на площу Ринок повинен був мати не більше трьох вікон. Правда це правило не діяло на шляхту та духівництво в результаті чого Львів отримав палац Корняка, про який детальніше я розповім далі. Придивіться до вікон в кам'яницях площі, майже в кожній ви помітите закономірність - два вікна одне біля одного, а третє трішки осторонь, зумовлене таке розміщення схожістю внутрішнього планування кам'яниць, де два вікна припадало світлиці, а третє господарському приміщенні. Закон діяв до XVIII ст.
   Раніше кам'яниці площі Ринок не мали номерів, кожна мала власну назву, їх називали в честь власника, або завдяки якомусь з елементів фасаду.
   В середньовіччя усі будинки були пофарбовані в різні кольори, але за "бабці Австрії" всі будинки площі стали сірими, як так сталось розповідають цікаву, а хоча ні - не цікаву історію), а звичайну історію пов'язану з владою міста та підприємцями. В XIX цементні фірми підкупили архітектурні та оголосили, що цемент - це назавжди, його додавали до розчинів для покриття фасадів і стали кольорові будинки площі Ринок - сірими. Лише, приблизно з 80х років минулого сторіччя, кам'яниці почали відновлювати свої кольори.

Львів, цікаві місця. Вулицею Театральною та Катедральною площею до площі Ринок.

   Вулиця Театральна, за свою історію мала мабуть найбільше назв з усіх вулиць Львова. Першою офіційною назвою вулиці була Пекарська (тільки не плутайте з сучасною Пекарською), названа так через цех пекарів, що був на цій вулиці.
   Але окрім офіційних назв були ще й цікаві народні назви частин сучасної вулиці Театральної.
 

 
   Шпитальна - частина вулиці біля площі Івана Мазепи, про яку я згадував в попередній публікації, названа так через шпиталь Святого Духа.

   Францисканська - частина вулиці отримала таку назву через францисканський монастир, котрий на жаль до наших часів не зберігся.

Львів, цікаві місця. Проспект Свободи та площа Міцкевича. Частина 2.

   В попередній частині поглянув на цікаві місця непарної сторони проспекту Свободи, а також кількох будинків на площі Міцкевича.
   Тепер пора подивитись, що ще цікавого є на площі Міцкевича та парній стороні проспекту Свободи.
   Пам'ятник Адаму Міцкевичу, хоча сам Міцкевич ніякого відношення до Львова не мав, але в 1904 році, завдяки Львівському літературному товариству імені А. Міцкевича, Львів отримав пам'ятник поетові котрий донині вважається одним з найкрасивіших пам'ятників Міцкевичу.

   І все б добре, от тільки місце де стоїть пам'ятник, на час його зведення було уже зайняте, тут стояла статуя Матері Божої, котру перенесли на проспект Свободи, де вона стоїть тепер, до неї ми ще повернемось, а от в зв'язку з перенесенням у Львові довгий час дивлячись на пам'ятник мешканці говорили: "Посунься, Матір Божа, бо Міцкевич іде".
   Ще одна невесела історія пов'язана з пам'ятником. В часи "совка" навіть наближатись до пам'ятника Міцкевича було не варто - це могло бути розцінено, як антирадянська пропаганда. Розповідають про польського режисера театру, що поклав квіти до пам'ятника на початку 1980-х, влада оцінила цей жест, як акцію проти радянського "світлого майбутнього" і режисер був змушений покинути Львів.

Львів, цікаві місця. Проспект Свободи та площа Міцкевича. Частина 1.

   От ми і в "Центрі". Центр у Львові поняття широке, відносне та охоплює кілька десятків вулиць, площ, проспектів - все через те, що за історію міста "Центрів" у Львові було аж три. В "Центрі" напевно найбільша густота пам'яток та цікавих місць на 1км квадратний не тільки у Львові, а мабуть в Україні.

   Перед тим, як почати розглядати проспект Свободи, трішки цікавого про його історію. Центром, проспект Свободи став аж в часи "бабці Австрії", а до цього часу тут було велике болото, скраю якого текла ріка Полтва за якою височіли міські мури Львова. Кілька метрів цих мурів збереглось до наших часів, але про них згодом...

Львів, цікаві місця. Вулицею Городоцькою в центр Львова.

   Поглянувши на Львівський головний вокзал та на цікаві місця поблизу, виходимо на вулицю Городоцьку, котрою підемо в центр Львова, але дорогою ще побачимо кілька цікавих місць.

   Храм святих Ольги та Єлизавети, або просто - костел, як його називає майже все населення Львова і прилеглих територій.

   Збудований в 1911 році на честь Єлизавети Баварської до тепер вважається найвищою будівлею у Львові, проектував та керував будівництвом відомий архітектор Тальовський Теодор-Мар'ян.
   В 1926 році тут встановили один з найбільших органів тогочасної Польщі, до наших днів від органа не залишилось нічого(.
   Дісталось костелу і від воєн в 1919 році під час облоги Львова костел постраждав від артилерії, про що свідчить напис на стіні: «Ex obsidione ruthenorum», напису я так і не знайшов))), але от дірки від куль чи то осколків знайти легко.

Львів, відомі та невідомі, але обов'язково цікаві місця, будинки, вулиці, парки, сквери, дворики і тому подібні частини міста левів.

   Львів. Можливо через те, що живеш в цьому прекрасному місті, уже не помічаєш краси, що оточує тебе дорогою на роботу, додому, під час прогулянок чи коли дивишся у вікно з автобуса, трамвая, тролейбуса, авто, або одного з сотень закладів харчування. Знаєш, що цікаве у Львові завжди поруч, але де?) Звикаєш до сонних кам'яних левів, бруківки на вулицях, веж церков і костелів, вишуканих фасадів будинків...

   Таку ситуацію потрібно виправляти. Вирішив поглянути на Львів очима мандрівника, що тільки приїхав в місто Лева). Пройдусь усіма відомими та недуже відомими місцями Львова, покажу вам фото і напишу коротку історію та легенди кожного з цих місць, вкажу розташування, а ви уже обирайте, що вам цікаво, якщо виникнуть запитання пишіть в коментарі.
   Думаю це принесе користь не тільки мені по-новому поглянути на рідне місто, але і людям, що збираються на самостійну екскурсію до Львова.
   Ледь не забув, треба ж написати легенди котрі почув коли готувався до мандрівки Львовом про походження назви міста). Окрім усім відомої історії, що Львів було названо на честь сина Данила Галицького - Лева, є ще дві легенди.
   Перша. Колись в низовині біля ріки Полтва, справді жили леви, від яких і пішла назва поселення.
   Друга. Львів названо на честь Чорнобога, якого зображували у вигляді лева.
   Обирайте котра більше сподобалась і  вперед, йдемо по бруківці вулицями легендарного міста...