В цьому році вдалось побувати там, куди вже давно збирався, але ноги ніяк не доходили).
Пройшовся до Вухатого Каменю та озера Марічейка.
Спробував відшукати "Острів Пасхи" в Сколівських бескидах.
Показ дописів із міткою Життя. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Життя. Показати всі дописи
Вже традиційний передноворічний пост)
Завершується 2016, ще один рік мандрів в різні цікаві місця України та походів в Карпати.
В цьому році вдалось побувати там, куди вже давно збирався, але ноги ніяк не доходили).
Пройшовся до Вухатого Каменю та озера Марічейка.
Спробував відшукати "Острів Пасхи" в Сколівських бескидах.
В цьому році вдалось побувати там, куди вже давно збирався, але ноги ніяк не доходили).
Пройшовся до Вухатого Каменю та озера Марічейка.
Спробував відшукати "Острів Пасхи" в Сколівських бескидах.
Весна.
Весна. Післявчора у Львові прогриміли перші весняні грози, а отже вже сміло можна вважати, що до нас таки прийшла весна). Тож пора підкачувати колеса в роверах і починати кататись до цікавих місць, що неподалік. То я маю на увазі сезонних велолюбителів - таких, як я), бо знаю людей котрим не страшні ні вітри, ні дощі, ні снігопади - вони в будь-яку погоду не розлучаються з своїми велосипедами, а мо то їх просто вже так дістали львівські маршрутки... хто його знає).
Але то все тут - вдолині. Кілька днів тому пройшовся в Сколівських Бескидах, то там, ще навіть невисоко в горах, лежить сніг і бува потягує таким морозним вітерцем. правда уже й там відчувається весна.
Але то тільки тут знизу, в високих Карпатах ще панує зима, отож якщо надумали вже глянцувати літні похідні мешти то відкладіть це заняття, а хоча можете наглянцувати, але ще, поки що, йдіть в гори у зимовому.
Ага, ще хочу похвалитись, що я таки, нарешті, доплентав свої ноги до нашого, місцевого "Острова Пасхи" в Сколівських Бескидах,
Але то все тут - вдолині. Кілька днів тому пройшовся в Сколівських Бескидах, то там, ще навіть невисоко в горах, лежить сніг і бува потягує таким морозним вітерцем. правда уже й там відчувається весна.
Але то тільки тут знизу, в високих Карпатах ще панує зима, отож якщо надумали вже глянцувати літні похідні мешти то відкладіть це заняття, а хоча можете наглянцувати, але ще, поки що, йдіть в гори у зимовому.
Ага, ще хочу похвалитись, що я таки, нарешті, доплентав свої ноги до нашого, місцевого "Острова Пасхи" в Сколівських Бескидах,
2015...2016
Через кілька годин ми будемо зустрічати новий 2016 рік, а позаду залишимо 2015, але перед тим, мабуть, кожен з нас згадає, що і як було в старому році, що встигли зробити, а що ще попереду.
Багато, що з 2015 залишиться в пам'яті назавжди, багато забудеться, а ще більше вже забулось) - переважно сірі будні, а от наші мандрівки, подорожі та походи - залишаться з нами надовго.
Вашій увазі фрагменти з моїх мандрівок 2015 року.
В 2016 бажаю усім нам, нехай нас перестануть лякати зміни і ми почнемо впевнено робити кроки до наших мрій, а коли мрії почнуть здійснюватись то разом з ними прийде і щастя, а ще звичайно ж усім міцного здоров'я, щоб ми не шморгали носом по дорозі до мрії).
Щастя Вам і добра в Новому Році).
Багато, що з 2015 залишиться в пам'яті назавжди, багато забудеться, а ще більше вже забулось) - переважно сірі будні, а от наші мандрівки, подорожі та походи - залишаться з нами надовго.
Вашій увазі фрагменти з моїх мандрівок 2015 року.
В 2016 бажаю усім нам, нехай нас перестануть лякати зміни і ми почнемо впевнено робити кроки до наших мрій, а коли мрії почнуть здійснюватись то разом з ними прийде і щастя, а ще звичайно ж усім міцного здоров'я, щоб ми не шморгали носом по дорозі до мрії).
Щастя Вам і добра в Новому Році).
Осінь...
Писав я, писав про осінь і написав цілий твір про осінь, але потім, як почитав... Коротше всю ту купу букв можна було звести до того трагічного вірша про осінь на одну лінійку).
Витер я ту всю дурню, бо кому вони потрібні ті соплі?) Тре мислити позитивно, бо кажуть всі думки стають реальністю - ну якось так, дослівно не пам'ятаю.
А мислити позитивно заважає новини з ящика, зарплата, курс долара, вибори через які мусів топати понаднормово на роботу, ще й годинник перевели).
Ну робота то окрема тема, можна вже сміло прирівняти до куріння - здоров'ю шкодить, задоволення ніякого, користі - тим більше, а кинути важко))), а ні - від куріння інколи отримуєш - хоч малесеньке, але задоволення. Увага хто не курить, навіть ніколи не пробуйте бо то малесеньке задоволення нічого не варте в порівнянні з противними наслідками куріння.
Навіть не встиг дописати про площу Ринок, з серії публікацій про Львів, до терміну який собі намітив, а вже так мало залишилось, але тут, ще й трохи, моя вроджена лінь зіграла невелику роль).
То всьо таке - якось воно буде. Поїхав на вокзал взяв квитки в укрзалізниці, завтра поїду роздивлятись картинки осені, далеко від дому).
Бо там вже буде далеко до лямпочки: курси валют, результати виборів, котра зараз година (правда не довго, бо тре буде повертатись, а поїзда в нас ходять по графіку). Зате, на деякий час нові враження змінять стандартний набір картинок з дороги "дім-робота", а цього вистачить, щоб підтримати ту іскру котра, ще не дає, остаточно, проміняти мрію на їжу, а сонячні промені світанку на масляний обігрівач).
Витер я ту всю дурню, бо кому вони потрібні ті соплі?) Тре мислити позитивно, бо кажуть всі думки стають реальністю - ну якось так, дослівно не пам'ятаю.
А мислити позитивно заважає новини з ящика, зарплата, курс долара, вибори через які мусів топати понаднормово на роботу, ще й годинник перевели).
Ну робота то окрема тема, можна вже сміло прирівняти до куріння - здоров'ю шкодить, задоволення ніякого, користі - тим більше, а кинути важко))), а ні - від куріння інколи отримуєш - хоч малесеньке, але задоволення. Увага хто не курить, навіть ніколи не пробуйте бо то малесеньке задоволення нічого не варте в порівнянні з противними наслідками куріння.
Навіть не встиг дописати про площу Ринок, з серії публікацій про Львів, до терміну який собі намітив, а вже так мало залишилось, але тут, ще й трохи, моя вроджена лінь зіграла невелику роль).
То всьо таке - якось воно буде. Поїхав на вокзал взяв квитки в укрзалізниці, завтра поїду роздивлятись картинки осені, далеко від дому).
Бо там вже буде далеко до лямпочки: курси валют, результати виборів, котра зараз година (правда не довго, бо тре буде повертатись, а поїзда в нас ходять по графіку). Зате, на деякий час нові враження змінять стандартний набір картинок з дороги "дім-робота", а цього вистачить, щоб підтримати ту іскру котра, ще не дає, остаточно, проміняти мрію на їжу, а сонячні промені світанку на масляний обігрівач).
Що нас зупиняє? Обставини).
Топав в магазин по сигарети і побачив чувака з туристичним рюкзаком за плечима. Біла заздрість почала підступати), добре йому, зараз закине рюкзак в маршрутку та й поїде собі кудись. А я, раб обставин і плюс шкідливої звички), піду в магазин, візьму пачку сигарет і буду курити на балконі, дивлячись, то на ліс, котрий на щастя видно з мого балкону, то на небо, то на котів, котрим здається до лампочки всі обставини)
А що зупиняє нас робити те що хочемо? Зараз не можу кудись поїхати бо треба на роботу, не можу взяти відгул на роботі бо не вистачає людей, не можу послати роботу бо треба гроші і от тільки здається все уже сплановано, уже все, як має бути і тут знов ... складаються обставини(, і знов не так, як треба.
Таки правда те що написано на картинці, майже на всі обставини в нашому житті впливаємо ми самі, бо ми самі обираємо не ту роботу, не тих людей, не той відпочинок і в результаті отримуємо не те життя. Ми в силах не підлаштовуватись під них, але щось завжди нас зупиняє( і ще відчуваєш, як під впливом обставин в тобі помирає космонавт, поет, мандрівник ..., але все одно важко взяти і кинути все зразу бо... обставини).
Поки я курив, коти грілися в промінні сонця, що все рідше, останнім часом, показується з за хмар, ліс в далині скидав останні жовті листочки, небо то звільнялось, то знову затягувалось хмарами - природа жила своїм життям і її все одно на наші обставини. А я викинув недопалок, подумав коли вже і я, зможу сказати, що в мене життя, а не череда обставин.
Ех поки що залишається мріяти про те, що скоро і я спакую свій рюкзак та й кудись піду, нехай на день, два чи тиждень - пошлю далеко обставини і хоч на короткий час відчую себе вільним.
А що зупиняє нас робити те що хочемо? Зараз не можу кудись поїхати бо треба на роботу, не можу взяти відгул на роботі бо не вистачає людей, не можу послати роботу бо треба гроші і от тільки здається все уже сплановано, уже все, як має бути і тут знов ... складаються обставини(, і знов не так, як треба.
Таки правда те що написано на картинці, майже на всі обставини в нашому житті впливаємо ми самі, бо ми самі обираємо не ту роботу, не тих людей, не той відпочинок і в результаті отримуємо не те життя. Ми в силах не підлаштовуватись під них, але щось завжди нас зупиняє( і ще відчуваєш, як під впливом обставин в тобі помирає космонавт, поет, мандрівник ..., але все одно важко взяти і кинути все зразу бо... обставини).
Поки я курив, коти грілися в промінні сонця, що все рідше, останнім часом, показується з за хмар, ліс в далині скидав останні жовті листочки, небо то звільнялось, то знову затягувалось хмарами - природа жила своїм життям і її все одно на наші обставини. А я викинув недопалок, подумав коли вже і я, зможу сказати, що в мене життя, а не череда обставин.
Ех поки що залишається мріяти про те, що скоро і я спакую свій рюкзак та й кудись піду, нехай на день, два чи тиждень - пошлю далеко обставини і хоч на короткий час відчую себе вільним.
Цікаве чи нудне життя, що обрати?
...або, подорожуйте рідним краєм.
Тільки ми робимо своє життя нудним чи навпаки - цікавим.Якось, дивлячись, тупувате, чи то шоу чи то програму, під назвою "Простак за кордоном" почув фразу: "Я не бачив пірамід, але і більшість місцевих їх не бачили", згадав як в фільмі "В диких умовах" головного героя, один з місцевих пропонує підвезти і коли чує куди йому потрібно то відповідає, що прожив в цих місцях вже років шість і ніколи не чув про це місце.
До чого я це все написав? А от до чого - ми сидимо вдома, дивимось рекламу і передачі про дивні місця у світі, складаючи гроші на банальний тур в якому так само будемо лежати і дивитись на те саме кожен день, тільки в іншій обстановці, зате - це круто, бо так каже ящик).
Принаймні так роблять 99% людей котрих я знаю, іноді їхні мрії про подорож накриваються "мідним тазом" чи правильніше сказати - обставинами: не дали відпустку, змінився курс долара і тд і тп. і знову приходиться лежати перед ящиком та дивитись на дивні місця та жалітись на нудне життя.
Все, що потрібно для того щоб зробити життя цікавим - тільки мандрувати, але коли вже приїхали кудись то ходіть дивіться, а не, до прикладу, приїхавши в гори, сидіти так само в чотирьох стінах, або пити пиво в місцевих забігайлівках - зате в горах).
Декотрі з цікавих місць можна знайти тут, або сплануйте свою подорож самі, головне не сидіти на місці продовжуючи жити нудним життям, а робити крок до нового - цікавого життя.
Підписатися на:
Дописи (Atom)