Планував поїхати в Свіржський замок та замок в Старому Селі ще осінню і велосипедом, але велосипед я трішки поламав, а відремонтувати, руки дійшли лише в грудні). В грудні, для велоподорожі, вже не та погода і світловий день. Відстань від Львова до Свірзького замку приблизно 35 кілометрів, потрібен час щоб проїхати їх на велосипеді, плюс заїхати в Старе Село, а ще час для того щоб подивитись на замки та повернутись додому. Від велоподорожі відмовився.
Переглянув варіанти, як ще доїхати в Старе Село і Свірж. Маршрут обрав такий - їхати в Старе Село електричкою, далі пішки до траси, а звідти маршруткою в Свірж.
Вранці, погода щось не дуже хотіла підстроюватись під прогнози з сайтів і замість прояснень, небо було вкрите суцільним шаром сірих хмар, дув холодний вітер і падав лапатий сніг. За хвилин 15, поки чекали маршрутку, щоб заїхати на приміський вокзал, я з колєгами стали подібні на сніговиків).
На приміському, панувала передсвяткова метушня, люди заклопотано тягнули, хто з електричок, а хто в електрички ялинки, дідухи, сумки, кульки, санки), по гучномовцю оголошували про посадку і про відправлення електропоїздів, що сприяло ще більшому пожвавленню на перонах, а ми чекали на свою електричку Львів-Ходорів, котра повинна відвезти нас до найбільшого замку Львівщини.
В вагоні пахло хвоєю, а за вікном випогоджувалось. В Старе село ми приїхали о 10:12. Одразу з перону видно замок, хоча побачите ви його, ще тільки під'їжджаючи до станції, якщо сядете з правої сторони. Вперше я побачив замок в Старому Селі з вікна потяга, повертаючись до Львова після походу в Горгани.
Зараз найбільший замок Львівщини в руїнах. Планувались відновлювальні роботи,але...
А були часи коли в древньому поселені Черепинськ до складу якого входили теперішні Старе село, Черепин і Давидів - височів оборонний замок князів, висота веж досягала 18 метрів, стіни були по вісім метрів в висоту і товщиною два метри. Підкорився цей замок, за всю історію, лише козакам Богдана Хмельницького, можливо ще татарам, але не встояв перед байдужістю власників.
За легендами з цього замку, пострілом було вбито турецького ватажка. Ще в одній легенді розповідається про незліченні скарби в підземеллі під замком, вхід в яке завалено, тепер в підвалинах замку куди ще є доступ, на жаль, лежить сміття(.
Кажуть колись на замковому подвір'ї були каплиця та палац, тепер тут порожньо, зараз просторим подвір'ям замку гуляють вітри...
Хоча, окрім вітрів інколи в замок навідуються мандрівники, а ще коли ми оглядали стіни, помітили кота, що спостерігав за нами).
Залишаємо замок в Старому Селі і йдемо до траси, далі на нас чекає Свірж.
Здивувало розташування замку, переважно укріплення будують на пагорбах, або в оточенні рік, а тут навпаки, Старосільський замок внизу, а навколо висоти, лише поруч невеличкий потічок та маленьке озеро.
Від замку до траси приблизно 2,5 кілометри. Ось на карті дорога якою ми йшли.
Також карта з маршрутом, як доїхати до Свіржського замку, позначив коли збирався ще в велоподорож), можливо комусь пригодиться.
Поки йшли від замку до траси погода змінювалась разів п'ять, від справжньої зими, коли сірі хмари суцільно вкривають небо і посипають землю лапатим снігом, до ранньої весни з яскравим сонцем, промені якого відбиваючись від снігу заставляють мружити очі.
Вийшли на трасу, озирнулись в пошуках зупинки, щось подібне на синій знак, котрий вказує, що в цьому місці зупиняються автобуси, колєга помітив, аж за поворотом до "Бухти вікінгів".
На картах, що вище, позначено місце зупинки зі знаком, але, як виявилось автобуси зупиняються і біля повороту в Старе Село з якого ми вийшли, а зупинкою, до котрої ми прийшли, хтозна чи хтось користується). Ще й автобуси, висадивши людей біля роздоріжжя в село Відники, до зупинки набирали швидкість і пролітали повз нас так, що ми не встигали прочитати куди який їде, доводилось зупиняти та питати в водіїв. З третього разу ми таки зупинили потрібний нам автобус (Львів-Перемишляни №843). Водій, за проїзд в Свірж, взяв по шість гривень. Ще спитали про розклад руху - автобуси їздять з інтервалом 20 хвилин, відправлення з АС №5 у Львові.
В Свіржі, як тільки проїдете два озера, по боках дороги, їх видно на карті, відразу з лівої сторони побачите Свірзький замок. Через півкілометра буде зупинка, також по лівій стороні, навпроти якої потрібно вийти.
Коли стати обличчям до зупинки, зліва буде дорога, ідіть весь час по ній і вона виведе вас до Свіржського замку. тепер ви знаєте, як доїхати в Старе Село і Свірж).
Біля залишків старого муру до нашої групи прибився собака).
Тож тепер на екскурсію в замок вирушили вчотирьох "три туриста і собака").
Коли сідали в автобус до Свіржа, небо уже було чисте, а тут знову зима брала своє. На алеї від зруйнованого муру до брами в замок, дув морозний вітер, собаці правда, здавалось, він не дошкуляв, а от ми, поки зробили кілька фото, добряче змерзли в руки
під цим вітром, згадав свій похід по Свидовцю, правда вітер тоді дув набагато сильніше хоча трішки тепліший, але і йти треба було не 200 метрів а 10 кілометрів))).
Собака на правах екскурсовода провів нас до зруйнованої вежі, саме ця вежа зіграла роль бастіону Сен-Жермен в фільмі "Три мушкитери",
а далі до брами Свіржського замку, яка виявилась зачиненою.
Постукавши древніми клямками, в найкращих традиціях кіно, як сказав колєга: "давно мріяв таке зробити"), зачекали і зрозумівши, що ніхто нам не відчинить, пішли до брами, що веде в нижній двір замку.
Тут також усе було зачинено, уже втративши надію потрапити всередину Свірзького замку, вирішили, хоча б просто обійти його навколо, та в цей час собака повернув голову в сторону алеї і кілька разів гавкнув. По алеї ішов чоловік, перша думка в моїй голові, коли я його побачив: "Хранитель ключів)))". Підійшли, спитали, справді - чоловік доглядає замок. Коли збирався сюди, знав, що графіку роботи в Свірькому замку немає, а щоб потрапити в середину потрібно знайти сторожа, правда де його шукати, тут версії були різні.
Перевірена і правдива така - графік роботи, до якого я не був готовий коли їздив в Олеський і Підгорецький замки, тут відсутній, в замку на протязі вихідних днів постійно є людина котра може вас впустити, відлучатись може лише для того щоб пообідати. Зараз замок закривають бо зимою відвідувачів небагато, а екскурсійні автобуси, я так зрозумів, не приїжджають взагалі. Воно може і добре, для нас, замок буде в повному нашому розпорядженні, така собі - персональна екскурсія)
"Хранитель ключів", відкриває браму і ми заходимо, до речі, "хранитель ключів" - старший, інтелігентний мужчина в плащі і з краваткою, а не сторож в фуфайці котрого потрібно шукати десь на старих складах чи фермі, де він любить коротати час з місцевим сторожем, як писали мені колись на одному з форумів.
Заходимо всередину, перед нами невеличке подвір'я, посеред якого клумба, а за нею сходи, що ведуть в великий зал де колись була картина та старовинне різьблене крісло, принаймні так мені розповідав знайомий котрий був тут на початку 2000, а ще за його словами у дворі стояла гармата та зараз нічого з описаних ним речей я не знайшов. До речі, вхід в замок безкоштовний, лише при вході, з правої сторони, висить скринька для добровільних пожертв.
Всередині Свіржський замок нагадує квартиру під час ремонту(. Облуплені стіни, проводи електромереж, старі батареї з обрізаними трубами, місцями немає підлоги, але головне він зберігся і можливо колись ми ще побачимо відновлені середньовічні інтер'єри, картини та інші експозиції притаманні замкам котрими опікуються, а поки що...
Правда, на жаль, може бути і гірше в 2007 році кабмін ухвалив рішення про можливість передачі замку на 49 років в концесію, а концесія то таке мудре слово, що означає - договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об'єктів, що належать державі чи місцевим органам влади, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам. Та коли розмовляли з "хранителем ключів", то хоча і ходили чутки про переобладнання замку в забігайлівку і навіть приватну дачу одного з чиновників, але поки що все так і залишилось чутками, тож доступ в Свірзький замок вільний і відкритий для всіх мандрівників, а його стан мабуть буде напряму залежати від кількості відвідувачів і наповнення скриньки, як доїхати ви вже знаєте, вибирайте день і вперед).
Обійшовши все всередині, спускаємось в нижній дворик замку.
Тут все просто чудово, тільки поглянув зі сходів і одразу забув про внутрішнє оздоблення замку, під ногами бруківка, в кінці двору стара кована брама, довкола кам'яні стіни та вежі, а посередині замковий колодязь з яким пов'язана одна з легенд Свірзького замку про дівчину котра зрадила свій народ і впустила ворога в замок, але в ім'я кохання, нагородою за це їй було не довге та щасливе життя з коханим татарином, а дно криниці куди відправив її той самий бусурман і ходить вона з тих часів Свіржським замком зачиняючи всі двері, на своєму шляху, принаймні так каже легенда.
Так, є тут і свої привиди, і свої легенди, і своя історія. Про історію і решту легенд, ви легко можете дізнатись з мережі, тому не буду це все переписувати сюди, бо про Свіржський замок написано - багато і детально.
Піднімаюсь на верхній двір через замкові підвалини,
біля замкової брами на мене уже чекають колєги, пора повертатись додому.
Та ще ж потрібно обійти Свірзький замок довкола, щоб повністю скласти картинку).
Під мостом залишився вхід в підземелля, котрим можна було пройти в костел, що поруч з замком, правда саме підземелля зараз завалене.
Піднімаємось на алею і йдемо до зупинки. Уже їдучи в автобусі ще раз дивлюсь на Свіржський замок, котрий, маю надію, ще надовго залишиться відкритим для відвідувачів, а можливо і стане одним з найцікавіших місць Львівської області.
Ще один день проведений в, хоч і короткій, але подорожі), ще один день нових вражень, і ще один день, котрий запам'ятається...
Доброго дня!Хотіли б поїхати у Свіржський замок проте не можемо ніяк дізнатися чи він часом не на реставрації. Можливо Ви знаєте. Дуже вдячна за відповідь.
ВідповістиВидалитиПривіт, нічого про реставрацію не чув, але вже майже рік не бував в тих краях, тож точно сказати не можу.
ВидалитиДумаю, що зимою, ззовні реставрацію проводити не будуть, а якщо всередині приміщень то там й так небагато цікавого).
Скоріш за все на подвір'я замку можна буде зайти, головне щоб людина яка за ним доглядає була на місці.
Якщо все таки надумаєте відвідати замок то, будь-ласка, напишіть, що там і як зараз, буду дуже вдячний).