РЛС "Памір" на горі Томнатик

   Маршрут: село Шепіт - перевал Семенчук - гора Томнатик - село Верхній Яловець - перевал Джогул - село Шепіт

   Закинута РЛС "Памір" - доволі цікава місцина в Українських Карпатах, але враховуючи добирання до цього місці, зі Львова, в нашому випадку, разом з цікавістю і доволі "важкодоступна".

   Але, як б там не було, весною 2017, ми таки вибрались в ці "важкодоступні" місця.

   Багато годин в дорозі, сон на автостанції, потім знову години в дорозі і ми в Путилі... автобус, далі не їде, а мав би їхати в Шепіт))). До Шепоту ще кілометрів 30, а мо й троха більше, наступний автобус в 17:15 і то кажуть люди, що його може не бути бо нинька свєто).

   Посиділи, подумали і пішли перекусити, дорога ж не близька та й обід вже на носі).

   Є в Путилі, неподалік автостанції, забігайлівка в підвальчику, куди тілько на зайшли, так "сталкерською") й назвали і не тільки через те, що вона в підвалі - на "вітрині" з товарів були лише крепкі напої, пиво, консерви і чіпси з сухариками. Взяли пива, а консерви в нас свої є). Заодно й розпитали в барменші чи можна якось заїхати в той Шепіт з Путили. Барменша кудись подзвонила, прийшов якийсь хлоп і скозав, шо за 600 грн відвезе, ми чемно подякували та відповіли, що за 600 грн ми ше й самі годні тих 30, чи мо троха більше, км пройти).
   Багато йти не прийшлось, вже на виході з Путили нас підібрало авто і за 20 грн з хлопа, нас відвезли до Селятина, а це вже дуже добрий клапоть дороги. Посиділи ще в Селятині, роздивляючись місцевий "колорит") і знову в дорогу, і знову йшли не довго), через кілька хвилин нас підібрав бус і за 50 грн "за всіх" відвіз в Шепіт, якщо бути точнішим, то десь на початок села Шепіт.

Яремче, водоспад Пробій, скелі Довбуша і гора Маковиця

Маршрут: Яремче - водоспад Пробій - скелі Довбуша - гора Маковиця - Яремче

   Зима. Вже більше місяця безвиїзно просидів вдома - ну так сі стало, а глянути на Карпатську зиму, замість роз'їждженої брудної каші під ногами, вже дуже охота. Чєсу кудись вирватись на пару днів -нема(, підходить хандра. Хм, на пару днів - можливості хоч і нема, але день можна вирвати завжди, щоб, як то кажуть "зарядитись") бо шось останнім часом "батарейка" вже не може довго без підзарядки).

   Здзвонився з колєгами - їдемо в Яремче.

   Автобус зі Львова в Франківськ, а далі з Франківська в Яремче. Кілька годин, два автобуси і ми вже далеко від звичної метушні, тепер довкола нас зимовий ліс, засніжені вершини, гірські ріки. Але то довкола), а поряд ще зберігається трохи метушні ну і тої брудної жижі під ногами))), але шо зробиш ми ж в одному з найпопулярніших курортних міст України).

   Але ми тут не надовго. Закупились на обід, поглянули на залізничний міст в Яремче зблизька,

   зара ще пройдемось до водоспаду Пробій та й підемо в гори.

   Довкола водоспаду розкинувся базарчик з автентичною гуцульською продукцією - принаймні такою вона була колись(.

   Але, тепер тут все те, що можна придбати в будь-якому сувенірному кіоску, будь-де в Україні. А ні, є ще здоровенні фото гір в дерев'яних рамках - типу картини, чи шо?) Якось воно все тут "пластмасовим" стало - несправжнім, но народу який приїжджає в Яремче на відпочинок, напевне, подобається, бо народу тут тьма). Збоку чується вигук: "Глинтвейн пойдем пить, туда где всегда?". В голові думка: "то ж скільки ти вже тут сидиш)". До речі, якшо вам набридло сидіти на одному місці в Яремче то ось декілька цікавих місць куди піти.

   Біля водоспаду Пробій також людно, але тут , на щастя, народ затримується ненадовго.

Сколівські Бескиди. Гора Ключ, "справжнє" Мертве Озеро та "справжній" водоспад Сукіль

   Маршрут: водоспад на ріці Кам'янка - меморіал на горі Ключ - Мертве Озеро - водоспад Сукіль - село Кам'янка 

   Сколівські Бескиди, можна сказати - рідні місця), вершини Бескиду були першими гірськими вершинами, що я побачив). А ще, Сколівські Бескиди з маркуванням "часів совка" і такими ж картами поки що залишаються куточком Карпат де замість маркерів ви шукаєте стежки, а частіше напрямки))) до цікавого вам місця. Туристичні маршрути в Сколівських Бескидах, якщо порівнювати з іншими частинами Карпат, промарковано поганенько і все це, що я понаписував вище), робить для мене Бескиди особливими).

   От в Сколівські Бескиди я цього разу й вибрався - буду шукати "справжнє" Мертве Озеро і "справжній" водоспад Сукіль, а ще поглянути на меморіал Січовим Стрільцям поблизу вершини гори Ключ.

   Маршрут наш починається неподалік водоспаду Кам'янка, як доїхати чи дійти до водоспаду - можна прочитати тут.

   Сьогодні тут людно, а якось було так, що окрім мене та кількох продавців в магазинчиках над водоспадом - тут більше нікого не було, ані душі).

   Кілька фото на водоспаді і йдемо далі. Дорогою зустрічаємо ось такий стенд з поганенькою картою частини Сколівських Бескидів

Від Верховини, через Угорські Скелі та Піп Іван, до Вухатого Каменю.

Маршрут: Верховина - село Плай - полонина Кринта - Угорські Скелі - село Зелене - село Явірник - село Шибене - Піп Іван Чорногірський - Вухатий Камінь - Дзембронський водоспад - Дземброня.

   І так, маршрут який написаний вище, був в мене, як резервний), а збирався я використати ці дні для походу до РЛС "Памір", але - збирався, збирався і не зібрався).

   На дворі зима ще бореться з весною і щоб бути хоч трохи в курсі погоди пишу в пошуку: "погода Верховина", добрі сайти з погодою пропонують мені ще поглянути погоду в Верховині на 10 днів і навіть на місяць, "ага, хоч би до обіду вгадали" - подумав я і позакривав ті всі вікна з яких мені на дні походу була обіцяна похмура, але без дощу і навіть з проясненнями погода.

   Ну що ж, з погодою вияснили, тепер ше тре когось з собою в похід взяти, бо всі люди з якими я переважно ходжу на заплановані мною дні іти не зможуть, а йти самому коли ведмеді тільки прокинулись від сну і певно голодні), а в горах ще, хоч і неймовірно мала, але зберігається небезпека сходження лавин - зовсім не хотілось, бо страшно боюсь лавин і ведмедів))).

   Знову відкриваю "вікна" мережі і пишу оголошення в різних групах та форумах, хоч до походу залишилось кілька днів, але попутника я знайшов.

   Так, тепер ще вирішити, як добратись до Верховини зі Львова. Оптимальних варіанти два: перший автобусами - зі Львова до Івано-Франківська і з Франківська в Верховину, так я вже їздив (доки доволочишся в Верховину то вже нічого не хочеться, а ще, навіть якщо виїхати зі Львова в шостій ранку то в Верховині будеш, орієнтовно в 14:00); варіант другий - поїздом Ковель-Чернівці до Коломиї, а з Коломиї в Верховину автобусом (так я ще не їздив отож вирішив спробувати).

   Другий варіант добирання мені сподобався ще на стадії планування, а після "польових випробувань") - це тепер, мабуть, буде моїм основним варіантом).

   Судіть самі - поїзд Ковель-Чернівці вирушає зі Львова о 1:20, а в 5:55 ви вже в Коломиї, плюс є добрих чотири години щоб подрімати. В Коломиї, з вокзалу сідаєте в маршрутку на автовокзал, а з автовокзалу Коломиї орієнтовно в 7:40 є автобус в Верховину і приблизно в 10:00 ви в Верховині.

   Ось так, як описано вище, ми й потрапили в Гуцульську Столицю. Зробив кілька фото з розкладами автобусів на автостанції Верховини (фото з розкладами автобусів викладу в картах до походу), випили кави, дістав карту і пішли ми по Верховині шукати перші орієнтири - Жаб'євський потік і музей "Тіні забутих предків".

Водоспад Кам'янка, озеро Журавлине та скеля Орел

   Маршрут: село Дубина - водоспад на ріці Кам'янка - озеро Журавлине - скеля Орел.

   І так, повертаючись до своїх "мемуарів") про мандри...

   В далекому 2013 я спробував віднайти наш місцевий "Острів Пасхи" в Сколівських бескидах.

   Нич в мене тоді не вийшло і от через три роки) я вирішив повторити спробу.

   Автобус Львів-Сколе, зупинка в селі Дубина (тепер вже та, що треба) і я на маршруті.

   Помітив, що маркування оновили, наскільки чув в той час - "Карпатські Стежки" зайнялись маркуванням маршрутів в Сколівських бескидах, правда це чи ні, я вам точно не скажу.

   Ну, дорогу до водоспаду на ріці Кам'янка й без маркування, думаю, знайде кожен), а як воно далі - побачу. А хоча, дорогою до водоспаду біля мене кілька разів зупинялась машина і народ питав - "Як доїхати до водоспаду Кам'янка?" або "Чи правильно ми їдемо до водоспаду?", "Весь час прямо по дорозі" - відповідав я і топав собі далі, дорогою згадуючи які тут лежали сніги в 2013.

   Зустрів ще одне "Оновлення" на маршруті - табличку з вказівником до мінерального джерела.

Палац Шенборнів, водоспад Скакало та замок Сент-Міклош

   Маршрут: станція Карпати - палац Шенборнів - Слов'янське капище - водоспад Скакало - Чинадіївський замок - станція Карпати.

   7:00 Головний вокзал, знімаю переднє колесо з велосипеда і пакуюсь в поїзд Львів-Мукачево.
   Вдалось вирватись на день з буденної суєти, отож вирішив за цей день побачити максимум цікавого. На сьогодні запланував подивитись на палац Шенборна, Слов'янське капище, водоспад Скакало і замок Сент-Міклош в Чинадійово.
   Усі ці місця, порівняно, близько одне від одного, але все одно кілометрів 15 шляху, ато й більше, назбирається. Повертатись планую в 16:56 тим самим 827 поїздом, котрим в 10:57 приїду на станцію Карпати, а значить на чотири цікавих місця в мене 5 годин і в ці 5 годин ще й треба вписати тих 15 кілометрів - тому й обрав формат велопоходу.
   Ровер в тамбурі, я в кріслі вагону, а поїзд, постукуючи колесами, мчить до Карпатських гір - ляпота).
   Хоча на календарі середина осені, вранці гори вже вкриті інеєм - такі картинки за вікном навівають "різдвяний" настрій).
   10:57 станція Карпати. Витягую з тамбура велосипед, прикручую на місце переднє колесо, дивлюсь в телефонному GPS, як доїхати до палацу Шенборнів, який дехто називає замком, сідаю на велосипед і вперед.
   Де вхід в парк Шенборна я поняття зеленого не мав, але поглянув на карту, що світилась на екрані телефону, то все просто - якщо вийти зі станції до траси, а далі кількасот метрів по ній в сторону Мукачево і звернути з траси вправо та піднятись вверх то зайду на територію санаторію "Карпати", а там вже й замок Шенборна знайти не проблема.
   Так і зробив, проїхав, звернув, от тільки перед в'їздом в парк було КПП і шлагбаум біля якого стояв хлоп. Спитав я в того хлопа, як доїхати до палацу Шенборна, "Та прямо вверх по дорозі, але в нас вхід платний" - такою була відповідь. За вхід я дав десятку, а яка точно ціна сказати не можу бо білет мені не дали), по білет (зі слів чергового КПП) тре було вертатись назад до станції, десь поряд з нею є парадний хід в парк Шенборна і каса.
   Спитав, про всяк випадок, чи часом не потрібно буде ще комусь давати "десятку"? "Ні" - відповів хлоп і я з чистою совістю сів на велосипед та поїхав, по бруківці, в сторону палацу Шенборна.

   Гарний час мені випав для відвідин парку. Тепло, сонячно, а ще - незрівнянні барви осені.

Фото з походу до Бухтівецького і Манявського водоспадів та Манявського скиту / Photos from going to Buhtivetsky and Manyavsky waterfalls and the monastery in the vilage Maniava

Україна
Івано-Франківська область
Українські Карпати

Ukraine

Ivano-Frankivsk region

Ukrainian Carpathians

Пнівський замок / Pniv castle

Руїни замку, водоспад та стародавній монастир з цілющою водою. Похід до Бухтівецького і Манявського водоспадів та Манявського скиту.

   Маршрут: Надвірна - село Пасічна - Бухтівецький водоспад - гора Бзинковачка - гора Погарчина - Манявський водоспад - Манявський скит.

   Виявляється, якщо в п'ятницю після обіду виїхати зі Львова поїздом Львів-Рахів то за  два вихідні дні можна побачити: руїни замку, два водоспади, стародавній монастир і ще й повернутись до Львова в неділю ввечері. Такий собі ПВД з масою вражень.

   Вокзал, з неба падає якийсь зовсім не весняний дощ, народ шукає свої вагони, таких, як ми бажаючих провести вихідні під дощем, десь подалі від цивілізації небагато, але є))). Звичайно, комфортніше б було зараз десь сісти в приміщенні випити пляшку пива чи дві, а потім вдома переглянути кіно і лягти спати в зручне м'яке ліжко, але то тільки комфортніше, а цікавіше закинути рюкзак на верхню полицю в вагоні, одягти навушники і під музику з перестуком коліс дивитись, як хмари проливають дощі на поля, міста, дороги, машини, людей і плюс до всього цього разу ми йдемо до Манявського водоспаду котрий вважається одним з найгарніших в Україні, а ще заплановано відвідати Бухтівецький водоспад, Пнівський замок і Манявський скит, тож все повинно бути цікавіше за самий крутий голлівудський блокбастер бо відбуватиметься в реалі))).
   Прогноз погоди на вихідні також не радує погожими днями, але маршрут пролягатиме, майже завжди, через населені пункти тож буде де сховатись від дощу та й підійматись високо в гори не будемо, тож хмарність не завадить побачити все, що плануємо.

Ялинський водоспад та Піп Іван Мармароський

   Маршрут: село Ділове - водоспад Ялинський - гора Щевора - полонина Щевора - полонина Латундур - полонина Квасний - Піп Іван Мармароський - полонина Лисича - потік Білий - Ділове.

   Мармароси, як давно я хотів пройтись в цих горах та все ніяк і от відпустка, а отже можна наперед знати коли зможеш піти в похід та заздалегідь подати заявку на перебування в прикордонній зоні, як цього вимагає закон, а ще зібрати групу, коротше - нормально підготуватись до походу, бо переважно в мене виходить так - зранку взнаю, що є можливість кудись поїхати зі Львова, до обіду купляю білет та продукти і пакую рюкзак, а після обіду вже їду в поїзді чи автобусі до початку маршруту).
   Маршрут Мармаросами я запланував аж на 120 кілометрів, правда в планах було пройти не тільки Мармароси, а ще одне цікаве місце в Українських Карпатах, але погода, кількість снігу і ще деякі обставини не дали втілити заплановане, та про все по порядку...
   Склалось так, що за тиждень до запланованої дати початку походу мене відправили в відрядження, тож закінчував підготовку знайомий з яким ми колись ходили Чорногорою, він і спланував добиратись в Ділове зі Львова, не поїздом Львів - Рахів, як хотів я та як їздили мої знайомі, а поїздом Львів - Солотвино і цей варіант набагато кращий бо Рахівський приїздить в Рахів пізно вночі і потрібно чекати ранку щоб пересісти на автобус та їхати в Ділове, правда Солотвинський їде довше, зате - завалився на полку в вагоні і спиш всю дорогу плюс не потрібно вночі шукати місце де б поблизу вокзалу поставити намет.
   9:05 виходимо на вокзалі в Солотвино, за кілька кроків від потягу до нас підходить мужчина та питає чи потрібен бус, спитали за скільки відвезе в Ділове, у відповідь чуємо:"20", якось невірячи в ціну, переживаю легенький шок, бо навіть не сподівався за таку ціну їхати приватним бусом з Солотвино в Ділове і мабуть від шоку ляпаю: "з кожного?" відповідь добиває: "та ні за всіх", тут шок переживає вже вся група, один таки оговтавшись перепитує: "20 гривень?", тепер шок вже був в хлопа, правда він справився з ним за секунду і відповів:"ні 20 євро", ми чемно подякували і пішли на автостанцію, по дорозі порадивши одному з групи зняти його гамераканського капелюха бо зараз ше в рейсовому автобусі будемо за валюту їхати).

   Від вокзалу до автостанції іти недовго, ось карта.

   Білет до Ділового обійшовся в 17 гривень, правда в касі брати не рекомендую, бо коли приїхав автобус то водій добродушно назвав нас антонімом до слова "мудрі" хлопці, "мудрі" хлопці не могли знати, що за ранковий рейс водій заробив менше ніж хотів, тож без докорів сумління закинули рюкзаки в автобус і поїхали вздовж Українсько-Ромунського кордону в Ділове.

Фото з походу Сколівськими Бескидами. Водоспад Гуркало, гора Парашка/Photo from a hike Skole Beskids. Hurkalo waterfall, mountain Parashka.

Україна

Львівська область

Українські Карпати
Сколівські Бескиди

Ukraine 

Lviv region 

Ukrainian Carpathians 

Skole Beskydy

Як все починалось. Похід Сколівськими Бескидами до водоспаду Гуркало і на гору Парашка (Параска)

   Маршрут: село Корчин - водоспад Гуркало - гора Парашка (Параска) - місто Сколе.

   Повернувшись з Горган - це було в неділю ввечері, понеділок провів в спогадах походу і повсякденних справах, в вівторок переглядав фото з походу і починав скучати за горами, а в середу уже штурмував інтернет в пошуках маршруту))).
   Спланував сам і сам вирішив коли і куди їхати)      
   Тоді я  наївний ще думав, що складність підйому залежить тільки від висоти гори) і вибираючи маршрут орієнтувався на щось просте, тобто не високе). Вибирав, вибирав і вибрав іти на гору Парашка через водоспад Гуркало.
   Проїхавши зранку на вокзал взяли білети на електричку Львів-Лавочне, подивитись що де і як брати я описав в "Як спланувати подорож", тоді вона ще відправлялась в 9:10, до відправлення залишалось більше ніж півгодини, взяли каву і помаленьку попивали дивлячись, як народ штурмує якийсь потяг, весело стало тоді коли виявилось, що юрби людей за якими ми спостерігали біжать саме на електропоїзд Львів-Лавочне. Виявилось, в білетах на цей електропоїзд місця не вказано і тут вже хто скорше забіг той і присів, цього ми, мандрівники початківці, не знали). До Стрия їхали в тамбурі, а далі народ вийшов і ми присіли на вільні місця, до Нижнього Синьовидного ноги відпочили і на станції наша група вийшла повна сил і готова до сходження на гору Парашка або Параска.
   Тоді я ще користувався такою штукою, як "описи маршруту" котрі шукав в інеті, та після походу на гору Лопата, в моєму користуванні тільки карта і компас, наблукався я тоді добряче). Опис казав вернутись по трасі в сторону Львова і звернути вліво на дорогу до села Корчин, але ми порозпитувавши в людей, дізнались, що скоро повинна бути маршрутка до Корчина, правда ніхто не знав коли саме), на питання: "А коли повинна бути?" відповідали: "Та вже десь, скоро має їхати". Вирішили іти трасою і дорогою ловити маршрутку котра "вже скоро, має десь бути"))).

   Ішли ми, ішли, а маршрутки так і не було, хоча дорогою уже біля повороту з траси до села Корчин зустріли людей, що чекали маршрутку котра "вже скоро, має десь бути", звернули і пішли собі помаленьку до села, навіть якщо і "вже скоро, десь буде" то враховуючи кількість людей, ми з своїми рюкзаками туди вже не вліземо).

Фото з походу Центральними Горганами / Photos from the hike on central Gorgany

Україна
Івано-Франківська область
Українські Карпати
Горгани

Ukraine

Ivano-Frankivsk region

Ukrainian Carpathians

Gorgany

Фото з походу на гору Лопата / Photos from the hike to the mountain Lopata

На мості через річку Опір / On the bridge over the river Opir

Похід на гору Лопата

Маршрут: Сколе - хребет Зелем'янка - гора Лопата - село Кам'янка - водоспад Кам'янка - Сколе

   Йдемо на гору Лопата з міста Сколе. Передивився варіанти підйому на Лопату і вибрав підійматись з Сколе, далі спуститись в село Кам'янка, а звідти іти до водоспаду.
   Та не все так легко і просто склалось, як планувалось).
   Роздрукував опис маршруту, карти і взявши колєгу, приїхали ми в Сколе. День чудовий, яскраве сонце, безхмарне небо, співають пташки, розквітають дерева - весна)
   Перейшовши міст через ріку Опір,

 ідемо вздовж Павлового потоку на якому зроблено штучний водоспад.

Далі проходимо відпочинкову базу "Гоцулка"

Куди поїхати на вихідні зі Львова

   Обійшли всі музеї та інші визначні місця міста Львова, побували у всіх парках, а екскурсії зі Львова за допомогою турфірм дорогуваті і не завжди в дні які Вам підходять? І якщо згадати останній місяць то окрім дороги на роботу і додому та посиденьок в забігайлівках нічого нового, ще й аватарка в соціальних мережах уже не мінялась давно))), а що робити коли відпустка раз на рік, а так хочеться подорожувати, мандрувати, бачити і дізнаватись щось нове, нових вражень? Спробую Вам допомогти.

   Ось перелік місць куди можна з'їздити на екскурсію, або піти в похід зі Львова за вихідні. Один-два дні, можливо, плюс дорога і Ви вже дивитесь на щось нове і цікаве.

На мандрівку потрібно: 

- Один день

Тараканівський форт і Дубенський замок 

Мукачівський замок

Скельний монастир в селі Розгірче

Скелі Довбуша поблизу села Бубнище

Водоспад Кам'янка 

Гора Парашка (Параска) - похід

Луцький замок

Стільське городище

Олеський і Підгорецький замки

Свірзький замок та замок в Старому Селі

Чатові скелі

Захар Беркут та гора Маківка - похід

Палац Шенборна, водоспад Скакало та замок Сент-Міклош - велопохід

Озеро Задорожнє - матрасний відпочинок)

Водоспад Кам'янка, озеро Журавлине та скеля Орел - похід

Грот Прийма, австрійський ДОТ, печери Білих Хорватів, Бандерівські скелі - велопохід

Верецький перевал - велопохід

Збаразький замок

- Два дні

Ужгородський і Невицький замки

Полонина Боржава та водоспад Шипіт - похід

Камянець-Подільський

Гора Пікуй - похід

Гора Лопата - похід

На гору Парашка (Параска) через водоспад Гуркало - похід

Чернівці і Хотинська фортеця

Вододільним хребтом до витоків річок Стрий та Опір - похід

Гора Кукул - похід

Лумшори і полонина Руна - похід

Мармароси - похід

Горган-Явірник - похід

Гора Хом'як - похід

Бережанський, Поморянський і Золочівський замки - велопохід

Меморіал на горі Ключ, Мертве Озеро, Сукільський водоспад - похід

Хребет Пішконя - похід

   Думаю ніщо не заважає Вам на день чи два змінити звичний диван на сидіння в поїзді чи автобусі, що прямує до нових вражень.
   Якщо виникли запитання по якійсь з мандрівок - питайте.

Фото: Скелі Довбуша та водоспад Сукіль / Photo: Rocks Dovbusha and waterfall Sukil

   Скелі Довбуша, що поблизу села Бубнище - це унікальний печерно-скельний комплекс, пам'ятка природи та історії, на території якого були: язичницька святиня, скельний монастир, сторожова фортеця. Висота скель до 80 метрів. 

   Rocks Dovbusha, near the village Bubnyshche - a unique rocky-cave complex, natural monuments and history, in which there were: pagan shrine, cave monastery, guard fortress. The height of the cliffs up to 80 meters.

Україна
Івано-Франківська область
Болехівський район

Ukraine 

Ivano-Frankivsk region 

Bolekhiv area

Дорогою до скель / On the way to the rocks

Скелі Довбуша поблизу Бубнище, скельний монастир в Розгірче та водоспад Сукіль

   Розглядаючи карту в Google Earth, вирішив поїхати до Скель Довбуша, що поблизу села Бубнище, а звідти спуститись до водоспаду на ріці Сукіль і по горах дійти до скельного монастиря в селі Розгірче.
   Вдома на кріслі, розглядаючи карту, це все виглядало неважко, а що з цього вийшло читайте далі.
   Старт маршруту заплановано з села Труханів. Як доїхати в Труханів? Маршрутні автобуси до Труханова відправляються з приміського вокзалу у Львові о 8:10, 11:10, 15:10, білетів на цю маршрутку не продають, тож щоб не стояти цілу дорогу від Львова до Труханова, варто прийти за хвилин сорок до відправлення і зайняти місця в автобусі.
   Так ми і зробили, а враховуючи, що на дворі травневі вихідні і народ зі Львова масово мігрує в гори, то прийшли навіть на годину раніше, та окрім нас з рюкзаками були тільки подружня пара скелелазів і ще двоє хлопців, але до відправлення автобуса усі місця були зайняті.
   До Стрия ми їхали десь дві години, чи то через блокпости (котрі окрім створення пробок на дорогах інших функцій не виконували), чи то через вихідні, та такої пробки, на трасі від Миколаєва до Стрия, я ще не бачив.
   Після Стрия процес пішов швидше і десь через годину ми уже звернули в Труханів, дорогою підібравши молоду сімейну пару туристів.
   Ще кілька кілометрів по селі і ми виходимо на кінцевій зупинці в Труханові. Місцеві розійшлись по своїм справам, а ми та решта мандрівників, діставши з автобуса рюкзаки, почали готуватись до походу.

Фото: Східні Горгани. Від гори Довбушанка до водоспаду Гук / Photos: Tour from the mountain Dovbushanka to the waterfall Huk

Піднімаючись на хребет Маришечок / Climbing the ridge Maryshechok

Східні Горгани. Від гори Довбушанка до водоспаду Гук.

Похід по маршруту: Буковель - гора Довбушанка - гора Малий Горган - гора Синяк - полонина Хом'яків - водоспад Гук (Женецький водоспад) - Микуличин.

   Після зимової перерви, розімнувшись в одноденному поході на гору Парашка, збираю групу і вирушаємо в Східні Горгани.

   О 7:02 поїздом Київ - Івано-Франківськ зі Львова їдемо до Франківська далі пересідаємо на автобус до Буковелю і близько 13:00 ми в Буковелі, звідки починається наш маршрут.

   Буковель зустрів нас сонячною погодою, розкішшю курорту і болотом на закритих трасах котрі вже не посипають штучним снігом. Діставши з автобуса рюкзаки вирушаємо на пошуки 14 підйомника. В Буковелі я вперше, все красиво, чисто, тротуари виложені бруківкою на проїжджій частині ні одної ямки - справжній європейський курорт з вишуканими готелями, великими екранами на вулицях, мерехтінням рекламних вивісок, освітленими трасами для лижників, мабуть справжній рай для українців котрі люблять кататись на лижах.

   Але ми не лижники та і комфорт номерів готелю залюбки проміняємо на ночівлю в наметі, тож звіряючись з картою і питаючи дорогу (як в анекдоті: "Діду, дивись туристи карту дістали, зара дорогу питати будуть"), виходимо до потрібного нам підйомника і починаємо підйом в гори, подалі від цивілізації, туди де все справжнє без мішури і суєти, де вночі нам будуть світити не неонові вивіски, а тисячі зір.

   Весна бере своє і штучний сніг, подібний не замерзлу піну, уже не придатний для катання, підйомник не працює, ідемо вверх по лижній трасі. Озираюсь назад

Фото: Мандрівка на водоспад Кам'янка / Photo: The journey to the waterfall Kamenka

   Водоспад Кам'янка (Кам'янецький водоспад) - гідрологічна пам'ятка природи, що знаходиться в Сколівських Бескидах. Висота водоспаду - близько 7 метрів.

   Waterfall Kamenka (Kamenetsky waterfall) - hydrological natural monument, located in the Skole Beskydy. The height of the waterfall - about 7 meters.

Дорогою до водоспаду / On the way to the waterfall