Фото з Походу до гір Негровець і Стримба

Україна
Закарпатська область
Міжгірський район
село Колочава
гора Негровець
гора Стримба



Негровець і Стримба

   Маршрут: село Колочава - гора Барвінок - гора Горб - гора Негровець -гора Ясновець - гора Даравайка - село Колочава - гора Стримба


   Якось я вже хотів на Пішконю та Негровець, але дійшов лише до Гропи, бо шось зле підгодувався тоді до "осіннього" походу. Але, якщо вже зібрався то, як не прийти? Нехай навіть з енного разу, як було в мене з Довбушанкою.
   Трішки більше, аніж за півроку, знову іду до Негровця. Ну, не відразу до Негровця, спочатку в Воловець, далі в Міжгір'я, а далі десь на межу сіл Негровець і Колочава і от звідти вже буду пробувати вийти на гору Негровець.
   В Воловець поїздом зі Львова, з Воловця до Міжгір'я мене підібрав бус в якому вже було двоє мандрівників, так що в Міжгір'я доїхав класно - під розповіді про мандри, далекі острови і диких мавп). В Міжгір'ї вийшов за межі автостанції до місця де зупиняються водії, що приватними бусами возять людей.
   Коротше добрався без проблем.


   Добув карту, компас, "розгорнув" трекпалки, прилаштував піджопник на зручне місце і потопав до початку підйому на гору Негровець.
   Ох і "хороші") дороги, що ведуть з села в гори і справа не в ямах, провалах і т.п., а в тому, що отари і стада тут не тримають постійно на полонинах, а кожного дня їх виганяють пастись в верхи, від чого дороги перетворюються в місиво з болота і продуктів життєдіяльності. Обійти все це важкувато, але можливо), лише потрібно вважати на огорожі де використали колючий дріт, бо можна і самому подертися, і спорядження пошкодити.
   Обходячи і переходячи все це, я якось трішки зблудив (ну, як без того), правда не сильно і мало-помалу знов повернувся на маркований маршрут до гори Негровець.

Карта маршруту до гір Негровець і Стримба

   Маршрут: село Колочава - гора Барвінок - гора Горб - гора Негровець -гора Ясновець - гора Даравайка - село Колочава - гора Стримба (приблизно 42 кілометри)



Клікніть по зображенню, щоб збільшити


   Добратись до початку маршруту до гори Негровець, в село Колочава, набагато простіше, аніж я думав) - їдете в Міжгір'я (можна глянути тут один з варіантів), а в Міжгір'ї, на виїзді з автостанції, доволі часто курсують приватні буси в Колочаву. Водії, переважно місцеві, тож в них можна спитати де вам краще вийти, щоб було недалеко до початку маршруту на Негровець.

Фото з походу до РЛС "Памір"

Україна
Чернівецька область
Путильський район
Село Шепіт
РЛС "Памір"



РЛС "Памір" на горі Томнатик

   Маршрут: село Шепіт - перевал Семенчук - гора Томнатик - село Верхній Яловець - перевал Джогул - село Шепіт

   Закинута РЛС "Памір" - доволі цікава місцина в Українських Карпатах, але враховуючи добирання до цього місці, зі Львова, в нашому випадку, разом з цікавістю і доволі "важкодоступна".
   Але, як б там не було, весною 2017, ми таки вибрались в ці "важкодоступні" місця.
   Багато годин в дорозі, сон на автостанції, потім знову години в дорозі і ми в Путилі... автобус, далі не їде, а мав би їхати в Шепіт))). До Шепоту ще кілометрів 30, а мо й троха більше, наступний автобус в 17:15 і то кажуть люди, що його може не бути бо нинька свєто).


   Посиділи, подумали і пішли перекусити, дорога ж не близька та й обід вже на носі).
   Є в Путилі, неподалік автостанції, забігайлівка в підвальчику, куди тілько на зайшли, так "сталкерською") й назвали і не тільки через те, що вона в підвалі - на "вітрині" з товарів були лише крепкі напої, пиво, консерви і чіпси з сухариками. Взяли пива, а консерви в нас свої є). Заодно й розпитали в барменші чи можна якось заїхати в той Шепіт з Путили. Барменша кудись подзвонила, прийшов якийсь хлоп і скозав, шо за 600 грн відвезе, ми чемно подякували та відповіли, що за 600 грн ми ше й самі годні тих 30, чи мо троха більше, км пройти).
   Багато йти не прийшлось, вже на виході з Путили нас підібрало авто і за 20 грн з хлопа, нас відвезли до Селятина, а це вже дуже добрий клапоть дороги. Посиділи ще в Селятині, роздивляючись місцевий "колорит") і знову в дорогу, і знову йшли не довго), через кілька хвилин нас підібрав бус і за 50 грн "за всіх" відвіз в Шепіт, якщо бути точнішим, то десь на початок села Шепіт.

Карта маршруту до РЛС "Памір"

   Маршрут: село Шепіт - перевал Семенчук - гора Томнатик - село Верхній Яловець - перевал Джогул - село Шепіт


 

Клікніть по зображенню, щоб збільшити


   Добратись до села Шепіт можна автобусом з Чернівців. Маршрут до РЛС "Памір" розпочинається неподалік автобусної зупинки в Шепоті (червоний маркер).

Як добратися, доїхати, дійти до гори Хом'як

   Добратися, доїхати, дійти до гори Хом'як доволі просто, в порівнянні з іншими цікавими вершинами Горган. Доїжджаємо в Івано-Франківськ, а там сідаємо на будь-який автобус, що їде до Ворохта, виходимо між селами Микуличин і Татарів на ось такому повороті.


   Варто попередити водія, щоб висадив вас біля повороту - скажіть, що потрібно вийти біля повороту на водоспад Женецький гук, чому водоспад, а не гора?) Бо водоспад Гук більш відомий серед водіїв аніж гора Хом’як.
   Потрібні автобуси з Франківська їздять часто тож доїхати до початку підйому на гору Хом’як, доволі просто. Якщо добираєтесь з сторони Закарпаття, вам потрібні автобуси, що проїжджають через Яремче.

Як добратися, доїхати, дійти до гори Маківка зі Львова

   Ось вам декілька варіантів, як добратися, доїхати, дійти до гори Маківка, що у Сколівських Бескидах.
   Варіант перший. Сідаєте в будь-який електропоїзд, що їде до села Тухля, а далі вже "своїм ходом") добираєтесь до гори Маківка.


   Тут карта, а також варіант, як окрім гори Маківка, побувати на ще одній вершині Бескидів, але якщо у вас на меті лише Маківка, тоді набагато краще і простіше буде іти трасою (плюс можливий варіант зупинити попутку чи автобус) до початку підйому на вершину гори, пропускаючи першу частину вказаного в посиланні маршруту.

Як добратися, доїхати, дійти до гори Піп Іван Чорногірський

   Піп Іван Чорногірський одна з найпопулярніших, найкрасивіших, але й одна з важкодоступних гір, в плані добирання, Українських Карпат.
   Але, якщо сильно захотіти, то...
   Зараз опишу вам варіанти, яе доїхати, добратися, дійти до гори Піп Іван Чорногірський.


   Є кілька сіл звідки починайться маршрути, що ведуть до вершини гори Піп Іван - село Верхня Дземброня (синій маршрут), село Шибене (зелений маршрут) і ще є червоний маршрут яким ви пройдете весь Чорногірський маршрут перш ніж прийти до Піп Івана, але про нього я писати не буду).

Фото з Хустського замку

Україна
Закарпатська область 
Хуст



Хустський замок

   Повертаючись з походу Полониною Красна, трясся я на задньому сидінні бусіка, час від часу поправляючи навушники які вилітали з вух і їхав в місто Хуст, де мав пересісти на ще один бусік в Мукачево. Вірніше водій мав подбати про мене і пересадити на бус в Мукачево), я ж не місцевий ше сі заблуджу). Але доїжджаючи вже до Хуста, пальнула мені в голову думка - "в Хусті ж є замок".
   Виліз з бусіка, витягнув рюкзак, водій якраз гукнув свого колегу і сказав мені, що вон він відвезе тебе в Мукачево. Не хочу в Мукачево, принаймні вже, хочу в Хустський замок). Тож замість того щоб пересісти з одного буса в інший, спитав в водіїв, як пройти до замку, подякувавши за те, що довезли, подбали щоб я таки добрався в те Мукачево і звісно ж за підказку "як зайти до Хустського замку", вдів на плечі рюкзак і потопав.
   Дорогою ще кілька разів розпитував дорогу, кожен розказував щось інше), зліпивше те все докупи, таки вийшов до підніжжя замкової гори. Тут би тре було зупинитись, спитати ще в когось, як краще вийти до замку, але переді мною була стежина вверх і здається хтось навіть в переді ішов, десь поміж гілок кущів). Чого буду ше сі допитував, починаю підйом), за мною вирушили ще народ, які кілька хвилин тому під'їхали до підніжжя. Точно вєрним путьом ідю, во народ в смуртфоні дивиться, куда тре іти і впевнено тапає позаду.
   Десь на половині схилу "правильний путь" розділився на ще кілька "путів"). Тре знов вибирати "вєрний". Підійшла купка народу з смуртфоном, виявилось - гаджет тож не в курсі куди далі. Відгалуження стежки вліво, вело вверх, його й обрали "вєрним" бо замок ж зверху. За метрів 50 "вєрний" напрямок виявився завалений деревами і корчами). Народ ще щось пробував продиратись крізь завали, а мені зовсім не було охоти лізти в ті епеня, розвернувся і потопав глянути, що там справа. Стежина спочатку повела вниз, але вже скоро вперлась в доволі стрімкий підйом вверх, по якому якраз до гори вперто пер хлоп тягнучи з собою ровер).
   Ну велотуристи з гаджетами, як показує досвід, дружать і користуватися ними вміють, тож навіть не роздумуючи поплентався я тим ж підйомом, що і хлоп з ровером.
   На підйомі було, порівняно, людно - одні ішли вверх, інші спускались вниз. Вкінці підйому стежка вивела на дорогу, яка виявляється таки є до Хустського замку).


   Пройшов браму Хустського замку, вірніше місце, що колись слугувало брамою, а тепер входом в руїни колишнього замку.

Як добратися, доїхати, дійти до гори Пікуй зі Львова

   Гора Пікуй - найвища вершина Львівської області і одна з найкрасивіших вершин Карпат, недаремно в народі побутує вислі - хто не бачив Пікуя той не бачив ні чого). Отож вирішив описати, як добратися до гори Пікуй.
 

   Отож найпростішим варіантом добратися до гори Пікуй зі Львова буде сісти на автобус Львів-Ужгород і ним доїхати в село Біласовиця, а звідти вже, можна сказати, всі дороги ведуть до вершини гори Пікуй. Автобус-автобусом, але віднедавна, порівняно))), в Україні дуже добре працює така штука, як "блаблакар"). Отож, можна сказати, навіть краще аніж автобус - заходите в блаблакар вводите Льві і Нижні Ворота (Біласовиця може не висвітлюватись), а далі вже вибираєте собі час і водіїв, щойно перевірив, знайшло рейсів певно 10, а мо й більше.
   Їдете поїздом зі Львова в Воловець, в Воловці пересідаєте на автобус в Біласовиця, що відправляється в 11:30 з автостанції в Воловці, або ж в напрямку Щербовця і звідти підніматись на Пікуй. Ось вам розклад руху автобусів з автостанції Воловець (2018 рік).


   Ще можна вибратись з Воловця бусом (стоять відразу біля вокзалу), вартість точно сказати не можу, але літом 2018, від Біласовиці до Воловця, з нас взяли по 20 гривень, але то хлоп просто вертався в Воловець і підібрав нас дорогою.

Фото з походу до Вільшанського водосховища та Полонини Красна

Україна
Закарпатська область
Вільшанське водосховище (Закарпатське Море)
Полонина Красна (хребет Красна)



Вільшанське водосховище та полонина Красна

Маршрут: село Противень - гора Бовцар - Вільшанське водосховище - село Мерешор - хребет Красна (Полонина Красна) - село Усть-Чорна


   І такс, Вільшанське водосховище та Полонина Красна.
   Початок травня, перші "майскіе" ну як тут сидіти вдома?) Давно вже хотів поглянути на Вільшанське водосховище, ну і в додачу, від водосховища починається один з маршрутів на Полонину Красна - гірська олінклюзя).
   Доїжджав зі Львова автобусом Львів-Хуст, майже 6 годин. В якомусь селі, між Міжгірям і Хустом), здибаюсь з ще одним учасником походу і ми вирушаємо... в сусіднє село), бо повиходили з автобусів троха не там де тра). Але то таке - глянули карту, спитали людей і ми вже на вірному шляху.


   До речі, якшо збираєтесь добиратись до Вільшанського водосховища автобусами зі Львова то вам потрібно буде виходити біля ГЕС, попередьте водія, думаю він в курсі де та ГЕС.
   Ну а мені навіть на користь трохи розім'яти ноги після довгого сидіння в автобусі, йдучи трасою, перед підйомом в гори). От тільки дрібний дощ, що цяпає і цяпає, вже починає так крепко надоїдати.

Карта маршруту Вільшанське водосховище та Полонина Красна

   Маршрут: село Противень - гора Бовцар - Вільшанське водосховище - село Мерешор - хребет Красна (полонина Красна) - село Усть-Чорна (приблизно 46 кілометрів)



Клікніть по зображенню щоб збільшити


   Починається маршрут на початку села Противень (якщо їхати з Міжгір'я), неподалік монастиря Успіння Пресвятої Богородиці. Чому саме звітам? Бо якщо добиратись зі Львова - це, на мою думку, найкращий варіант щоб потрапити до Вільшанського водосховища, звичайно є й інші можливості, але тут все просто, без пересадок і тому подібного, правда потрібно трішки пройтись, але ж і так збираєтесь в похід).

Час)

   І знову про час, а точніше, як його бракує.


   Вже вдруге, за цей рік, не встигаю шось накалякати про свої походи, навіть раз в місяць, як колись собі запланував - аби часом не забулось.
   Більше року минуло з походу на полонину Красна, а шем так нічо і не занотував.


   А скільки, ще походів було після цього і все помаленьку стирається. Ні загальні спогади звичайно залишаться, але...
   Час є час, щоб не робив, а він обов'язково все зітре.
   Пора засідати за мемуари, бо ото прихватить скліроз і всьо, навіть не буду знав, шо вже був на Красній, а разом з "мемуарами" і пробувати описувати, щось зі "свіжого" якщо таке буде і якщо на це все буде час...

Фото з походу на Свидовець "Четверта частина")

Україна
Карпати
Свидовець
Від Рахова до села Білин



Свидовець. Частина четверта)

   Чому четверта? Бо моя епопея походів на Свидовець розпочалась ще з походу в 2014 - це була перша). Літом і восени 2017 я ще двічі ходив на Свидовець, але все ніяк не вдавалось пройти його всього - то час, то погода, то погода й час. Навіть після четвертої вилазки ще залишилось кілька вершин на цьому хребті до яких мене не донесло.
   Про "другий" і "третій" похід ще щось накалякаю шоб було собі "на пам'ять", коли засяду) за "мемуари", а зара - про "четвертий".
   Приїхали ми в Рахів пообіді, докупили продуктів і пігнали до гори по синьому маршруту.


   "Пігнали" то сильно сказано), ну, як я можу гнати вверх з своєю дурноватою залежністю від дзигарів?) Але, то вже таке ...
   Розглядаючи віддалений закуток міста, місячи болото дороги, слухаючи відгомін машин і поїздів внизу, шукаючи маркер маршруту на перехрестях вулиць. Помалу-помалу і піднялись над Раховом.


   Вже доводилось в одному з походів дивитись на Рахів зверху, правда то було вночі і якщо бути точнішим, бачили ми тоді лише вогні Рахова. Тепер ж місто присипане снігом, правда зовсім мало, оно дахи вже без снігу та й на дорогах багнюку. Ну, як не як, а скоро закінчиться перший місяць весни. Народ в соцмережах вже крокусів хоче))), а де їх взяти? В горах ще сніги, хоча й тут вони помалу відступають перед весняним сонцем.

Карта маршруту по Свидовцю. Частина четверта)

   Маршрут: Рахів - гора Терентин - полонина Думин - полонина Довжина - село Білин (приблизно 19 кілометрів)



Клікніть по зображенню щоб збільшити


   Добратись до початку маршруту, в Рахів, немає жодних проблем, в місті хороше автобусне та залізничне сполучення.
   Згідно мапи, синій маршрут з Рахова на Свидовець починається одразу за мостом неподалік вокзалу,

Фото з походу "Майже до Петроса)"

Україна
Карпати
Кваси
Полонина Менчул
Гора Копиця
Гора Шешул



З Квасів і майже до Петроса)

   Приїхали в Кваси потягом Київ-Рахів. З Квасів починається наш маршрут до Петроса.


   Йдемо. Дорогою в голові "вспливають") спогади, як давним-давно - в 2013), я топав цими місцями, шукав серед ночі початок маршруту, ішов з думкою "скільки б то пройти так, шоб задалеко не було бо ше шось зіст, зак спати буду"))) - я тоді тільки вдруге йшов соло і ше не впевнений в тому, що "я несмачний") і, що можу сміло спати де хочу і коли хочу без страху бути з'їждженим). Та й далеко тоді не зайшов - заночував біля закинутої будівлі яка в проекті мала стати базою відпочинку для космонавтів.
   Є доволі цікава легенда щодо цієї будівлі і місця де її почали будувати. Розповідають, що на місці теперішньої руїни, колись селились "мольфари", "совєтам" місце приглянулось і вирішили вони тут збудувати базу відпочинку, а мольфарів "виселити". Мольфари пішли, але на останок побажали "всього найкращого" майбутній будівлі і "забудовникам". Базу відпочинку так й не добудували, "забудовників" та й тієї "вєлікой дєржави" вже давно немає, а мольфари? А мольфари, кажуть, ще є і ще довго будуть).

Карта маршруту з Квасів до Петроса

   Маршрут: Кваси - полонина Менчул - гора Копиця - гора Шешул - гора Петрос (приблизно 16 кілометрів з Квасів до Петроса)



Клікніть по зображенню щоб збільшити


   Добратись в Кваси немає жодних проблем, тут хороше залізничне і автобусне сполучення.
   Маршрут з Квасів до Петроса починається при трасі з південного краю села. Якщо іти з вокзалу - потрібно вийти на трасу і іти нею в сторону Франківська).

Огляд. Набір посуду Optimus Terra Lite HE Cookset

   Завдяки проекту Банк Спорядження від ПроПоходи потрапив до мене набір посуду Optimus Terra Lite HE Cookset.


   Спакував я його в рюкзак і потопав в сторону Петроса.


   Прийшли ми в колибу біля біостаціонару на полонині Менчул, дістав з рюкзака набір посуду і взявся оглядати) Optimus Terra Lite HE Cookset.

Коротке оповідання "Як я втік з гір)"

   І хоть зарікався я ходити сам в короткий світловий день, і хоть зарікався я ходити сам в погану погоду, і хоть зарікався я ще колись довго і нудно трястись в автобусі Львів-Хуст, але...)
   Зарікатись то одне))), а жІзнь то є жІзнь - потрясся п'ять годин в автобусі Львів-Хуст по нашим чудовим дорогам, вийшов в селі Мислівка,


   на дворі і не мороз, і не сонце, і шось зовсім не "чудєсний день", трохи дує трохи падає, але іноді (ну раз чи два) над головою пробивається клапоть синього неба.


   Топаю собі по болоті і думаю дійду нинька до полонини Мшана чи ні.

Фото. Від Осмолоди до гори Грофа

Україна
Івано-Франківська область
Осмолода-Грофа