Маршрут: село Корчин - водоспад Гуркало - гора Парашка (Параска) - місто Сколе.
Повернувшись з
Горган - це було в неділю ввечері, понеділок провів в спогадах походу і повсякденних справах, в вівторок переглядав фото з походу і починав скучати за горами, а в середу уже штурмував інтернет в пошуках маршруту))).
Спланував сам і сам вирішив коли і куди їхати)
Тоді я наївний ще думав, що складність підйому залежить тільки від висоти гори) і вибираючи маршрут орієнтувався на щось просте, тобто не високе). Вибирав, вибирав і вибрав іти на гору Парашка через водоспад Гуркало.
Проїхавши зранку на вокзал взяли білети на електричку Львів-Лавочне, подивитись що де і як брати я описав в
"Як спланувати подорож", тоді вона ще відправлялась в 9:10, до відправлення залишалось більше ніж півгодини, взяли каву і помаленьку попивали дивлячись, як народ штурмує якийсь потяг, весело стало тоді коли виявилось, що юрби людей за якими ми спостерігали біжать саме на електропоїзд Львів-Лавочне. Виявилось, в білетах на цей електропоїзд місця не вказано і тут вже хто скорше забіг той і присів, цього ми, мандрівники початківці, не знали). До Стрия їхали в тамбурі, а далі народ вийшов і ми присіли на вільні місця, до Нижнього Синьовидного ноги відпочили і на станції наша група вийшла повна сил і готова до сходження на гору Парашка або Параска.
Тоді я ще користувався такою штукою, як "описи маршруту" котрі шукав в інеті, та після походу на гору
Лопата, в моєму користуванні тільки карта і компас, наблукався я тоді добряче). Опис казав вернутись по трасі в сторону Львова і звернути вліво на дорогу до села Корчин, але ми порозпитувавши в людей, дізнались, що скоро повинна бути маршрутка до Корчина, правда ніхто не знав коли саме), на питання: "А коли повинна бути?" відповідали: "Та вже десь, скоро має їхати". Вирішили іти трасою і дорогою ловити маршрутку котра "вже скоро, має десь бути"))).
Ішли ми, ішли, а маршрутки так і не було, хоча дорогою уже біля повороту з траси до села Корчин зустріли людей, що чекали маршрутку котра "вже скоро, має десь бути", звернули і пішли собі помаленьку до села, навіть якщо і "вже скоро, десь буде" то враховуючи кількість людей, ми з своїми рюкзаками туди вже не вліземо).
