А що приносимо з гір ми? З матеріального хіба що грибів назбираємо чи трав).
Скільки над цим не думав, не можу дати однозначної відповіді. Чого, для чого, навіщо брати важкий рюкзак і йти з ним подалі від тепла, стін, комфорту, розміреного життя до якого ми звикли? Хм, можливо в запитанні і є частина відповіді).
А ще, можливо тому ми йдемо в гори, що хочемо жити кілометрами, а не квадратними метрами, хочемо побачити світ в якому живемо, а не закриватись в своїх маленьких комірках, хочемо з висоти поглянути на красу цього світу, хочемо хоч на мить уявити, як виглядає світ очима птахів, котрі літають в небесах, хочемо свободи, волі, хочемо жити по-справжньому, а не існувати по розпорядках дня, тижня, року, життя, котрі придумали не ми. Хочемо хоч на тиждень, день, місяць, хвилину стати вільними.
Читав тему, на форумі, з назвою "Для чого ми ходимо в гори?" - ніхто не може дати однозначної, чіткої відповіді). Можливо тому, що скільки б не було версій "чому", скільки б не намагались дати відповідей, ніхто не скаже вам з 100% впевненістю, чому він покидає затишок і іде на зустріч з гірськими вершинами. Кожен іде туди за своїм, за чимось таким, що не пояснити словами, що можна лише відчути, побачити, пережити.
Навіщо ми йдемо в гори, можливо щось подібне до того навіщо байкери їздять на мотоциклах а не на безпечних, зручних, теплих автомобілях. Круто? Та ні, круто зараз, здається, проводити вихідні в клюбах, їздити на Lexus і говорити папік), а завтра буде круто щось інше про яке обов'язково оголосять всім по ящику в рекламному блоці. А ми? А ми, як ходили в похід так і будемо, неважливо, що сьогодні круто бо там на нас чекають гори і кожен іде до них за своїм...
Немає коментарів:
Дописати коментар