Львів, цікаві місця. Від вокзалу до вулиці Городоцької.

   Навіть не задумувався, звідки почати мандрівку - це ж очевидно.
   Головний вокзал міста Львова.


   Саме сюди приїжджає більшість мандрівників, вільних від "комфортабельних автобусів" і вкладання в графік екскурсії).


   Двірець - уже давно ніхто так не називає головний вокзал, але були часи...
тепер лише площа Двірцева нагадує про те, як колись львів'яни називали свій вокзал.

   Перший на території України, збудований у 1861 році мав такий вигляд.

Фото взято з Вікіпедії
   Має Львівський вокзал і свою легенду. Чесно кажучи стандартну таку легенду, притаманну мабуть більшості вокзалів Європи, про потяг привид, котрий почав з'являтись на пероні, майже відразу, після відкриття в 1861 році і одного разу навіть на повній швидкості промчав крізь пасажирський потяг Відень-Львів, ніхто тоді не постраждав, лише кілька людей втратили свідомість від споглядання такої картини, а потяг привид проїхав собі і розчинився в повітрі, неначе й не було його, зникнувши після цього назавжди з перонів головного вокзалу Львова.
    Тепер вокзал зовсім інший, перебудований в 1904 році, кілька разів горів, кілька разів бомбили, повністю відбудували його після воїн в 1957 році, а в 2003 до сторічного ювілею навіть відреставрували, тож тепер він такий.


   В приміщенні вокзалу є 1 касовий зал та 6 залів очікування на різний смак і гаманець - від безкоштовних до VIP класу. Чесно кажучи розетки є і в безкоштовних залах очікування, тож для чого той віп не знаю))), але якщо хочете зарядити телефон то будьте готові постояти в черзі, бо тут народ навіть умудряється за допомогою кипятильників заварити чайок, поки чекає свій потяг). Ну, кипятильниками на вокзалах мене, як і читачів мого блогу не здивувати, бо бачили ми і карімати з спальними мішками в яких спить мандрівний народ, і дружні приготування вечері на пальниках, і ще багато чого, що спеціально і не згадаєш, а лише десь-колись, біля вогню, розповідаючи бувальщини про мандри, в пам'яті спливе один з тисяч випадків мандрівного життя...



   Щось я відійшов від теми). Пора виходити з вокзалу, бо споглядаючи людей з туристичними рюкзаками хочеться в похід, а я ж маю оглянути Львів).
   Вийшовши з головного входу вокзалу зверніть вправо, пройдіть кілька кроків, знову поверніться направо і зупиніться, дальше не йдіть, бо паркан. Перед вами копія пальми Мерцалова.


   Деревце можна навіть не помітити і пройти повз, а це - шедевр, викуваний з рейси, оригінал пальми в 1900 році здобув Гран-прі Міжнародної промислової виставки в Парижі.
   Поглянувши на пальму розвертаємось і йдемо на площу Двірцеву.


  Звичайно тепер вона більше нагадує не площу, а велику стоянку таксі та іншого автотранспорту, єдине цікаве місце на площі - це фонтан і то роздивитись його вам заважатимуть машини та автобуси, що постійно кружлятимуть навколо).


   Поки ви будете виходити з вокзалу, дивитись на пальму та розглядати придвірцевий Львів до вас постійно будуть підходити таксисти, ціну вони будуть говорити набагато вищу від нормальної, а враховуючи, що поруч є зупинки: знаменитих Львівських трамваїв, маршрутних автобусів, автостанція, а на додачу за кількасот метрів ще й приміський вокзал, в їхніх послугах виникне потреба тільки тоді коли ви тягнете з собою непідйомний багаж або ж ви щойно вийшли з віп залу.
   До речі біля трамвайної зупинки є непогане кафе з гарним видом на вокзал і розетками на другому поверсі), тож можна замовити кави і поки заряджаєте телефон крізь величезні вікна розглядати метушливий вокзальний люд.
   Ще на площі Двірцевій є невеличкий скверик, правда там переважно кочують цигани та якщо ви без упереджень і вам не заважає те, що до вас постійно підходитимуть представники "вільного народу"), то можна перепочити на лавочках чи розстелити карімат в тіні дерев.


   Що ж поблизу вокзалу, здається, подивились на все цікаве, тепер йдемо вулицею Чернівецькою.


   На Чернівецькій по правій стороні, якщо йти від вокзалу, знаходиться купа магазинів, піцерій, кафе в яких можна перекусити чи купити продуктів, ціни тут правда завищені, окрім мережі швидкого харчування "Біг Бургер", але якщо чогось хочеться то що поробиш))), хоча можна почтерпіти до Городоцької, там ціни в магазинах будуть нижчі.


   Неподалік вокзалу є ще кілька цікавих місць, але як то кажуть: "на любителя" - це пам'ятник паротягу,


вагони минулого століття котрі тепер стали музеєм під відкритим небом та паротяг на приміському вокзалі


і Музей історії Львівської залізниці.


   Якщо не голодні, їсти і пити є в рюкзаках, а паротяги і залізниця вас недуже цікавлять, то йдемо на вулицю Городоцьку, котрою пізніше спустимось в центр міста Львова, можна звичайно скористатись послугами громадського транспорту, але тоді цікаві місця вулиці Городоцької ми побачимо лише з вікна, а це вже не те...
   І на завершення кілька карт де що знаходиться.













Немає коментарів:

Дописати коментар