Кам’янець-Подільський «Квітка на камені»

Кам'янець-Подільський

"Квітка на камені"

   Доброго часу доби)

   Першу розповідь, вирішив написати про місце де, я впевнений, мріє побувати кожен Українець, який хоч раз про нього чув.

   Якщо набридло сидіти в знайомій коробці, тоді вибирайте місце, де ви ще не були, і вперед…

   А якщо немає часу, чи можливості, то вимощуйтесь зручніше і читайте.

Спробую передати буквами на моніторі ті враження і відчуття, від мандрівки в Кам’янець-Подільський, Вам.

   Добратись зі Львова в Кам’янець-Подільський, залізницею, справа не легка. Немає прямого потягу, а чекати пересадку в Хмельницьку потрібно досить довго. Хоча якщо Ви не проти прогулятись нічним містом, то можна попередньо глянути в Інтернеті, які цікаві місця є в Хмельницьку, недалеко від вокзалу і за час, що чекаєте на потяг в Кам'янець-Подільський, відвідати їх.

   І ось, після не легкої дороги, Ви таки потрапляєте в омріяний пункт призначення.

Всі проблеми дороги забуваються відразу, як тільки, з Новопланівського Моста, Ви побачите старе місто.

   Ось воно, повстале неначе з роману про середньовіччя, оспіване в піснях і описане в творах. Вежі оборонних укріплень і дзвіниці храмів здіймаються над старовинними будинками, між якими, на вуличках, почуваєш себе немов у казці.

   Все що вам потрібно - це перейти міст який розділяє теперішнє і минуле, і Ви вже частина казки. Казки, в якій ще є в світі благородні лицарі, а всі дівчата обов'язково дочекаються свого принца.

   Та поспішати не варто з права  від Вас знаходиться Лебедине Озеро.

   Яке буде цікаве прекрасній половині, а по лівій стороні танк Т-34,

що точно приверне увагу всіх мужчин)))

   Праворуч від моста є карта старого міста, на якій зображено основні пам'ятки архітектури. Корисна річ, якщо Ви  любите подорожувати самі, а не за допомогою туристичних фірм.

  Перше, що Вам кинеться в очі, як тільки зайдете в старе місто - це церква  Святої Трійці (XVIст.). Правда авто, які були припарковані біля неї, трішки не вписувались в загальну картину.

  Широка вулиця з бруківки веде далі в центр, та ми вирішили спочатку звернути вправо і подивитись на Верхню Польську браму (XVI-XVIIIст.ст.). На годиннику пів на десяту та людей на вулицях небагато і не порівняти з великим, метушливим та галасливим містом. Ось ми дійшли до Верхньої Польської брами.

  Зараз в неї трішки занедбаний стан. Хоча враховуючи століття, які вона прослужила місту надійною захисницею і ставлення в нашій державі до історичної спадщини - не так усе і погано.

  Вернувшись вулицею назад, і попрямувавши дорогою, що веде в центр міста, ми вийшли на будівлю ратуші.

  На площі перед  ратушею встановлені щити з інформацією для туристів, недалеко лотки з сувенірами, в приміщенні ратуші діє музей, а якщо зголодніли то неподалік є непогана піцерія.

Йдемо далі  і виходимо на роздоріжжя.

 

   Прямо, перед нами костел Св.Трійці монастиря тринітаріїв (XVIIIст). Дорога праворуч веде до фортеці, але враховуючи, що часу в нас ще багато, повертаємо ліворуч і йдемо дивитись на суд окружний (Дворянське зібрання)(XIX), монастир домініканців (XV-XVIIІст.ст.), Руський магістрат (XVII-XIXст.ст.), руїни вірменського собору і далі вниз, до казарм фортеці .

  Біля казарм.

   Знову ліворуч і над схилами каньйону крокуємо до Гончарської  башти, яка стоїть разом з старовинною будівлею, з євроремонтом в стилі "не приший кобилі хвіст".

   Пора повертатись в центр міста.

   Зайшовши в центр і побачивши дзвіницю костелу Св. Апостолів Петра і Павла згадали, що також хотіли його відвідати.

 

   Щоб потрапити на територію потрібно пройти під аркою, також відомою, як арка бажань. За легендою потрібно пройти під аркою і загадати бажання, або зайти, загадати бажання, доторкнутись до арки правою рукою і вийти. Я особисто не пробував так що точних інструкцій і відповісти чи дійсно бажання збуваються сказати не можу. Хоч кажуть декілька наших попередніх президентів проходили під цією аркою)))

 

   З тераси костелу перед нами відкривається непогана панорама  фортеці, куди після відвідин костелу проляже наш шлях.

   І ось перед нами Кам’янець-Подільська фортеця у всій красі. Надійний захисник і охоронець  українського народу. Одна з семи чудес України.

 

   Перейшовши Замковий Міст(XIV-XVII), який сполучує старе місто з фортецею,  оглядаємо неприступні стіни та вежі цитаделі.

   Пройшовши через ворота ми всередині, зліва стенд з інформацією.

 

   За стінами фортеці просторий двір над яким височіють шпилі башт. У дворі декілька гармат, колода на якій можна зробити монетку на згадку та крамничка з сувенірами. Людей не багато. 

   Походивши в дворі піднімаємось на стіни

 

 

Частина стіни на реконструкції

   Походивши добру годину по фортеці, йдемо оглянути оборонні вали у північно-західному напрямку (Новий замок(XVII-XVIIIст.ст)).

 

  

Що ж прийшов час повертатись додому.

   За день ми оглянули все що хотіли. В пам’яті назавжди залишиться краса старого міста і велич Кам'янець-Подільської фортеці. Засніжені шпилі башт і краса дзвіниць. Відчуття казки яке супроводжує тебе.
   Та кожен запам'ятає ще щось своє яке важко передати словами, що можна тільки згадати з легкою посмішкою - те, що він відчув тут, в Кам'янці-Подільському – Квітці на камені.

Більше фото тут: http://velukuy.blogspot.com/2013/12/kamenetz-podolsk-in-winter-flower-on.html