Водоспад Кам'янка

Водоспад Кам'янка

 Якщо живите у Львові ось непоганий варіант поїздки на вихідні

(Відео водоспаду Кам'янка тут)

 Вийшов в магазин, а на дворі краса...
 Заходить сонце, його проміння відбивається від хмар, легенький вітерець, на землі вже майже підсохли калюжі, все що залишилось від першого снігу. 
 І зразу захотілось в похід, знову відчути ту свободу і безтурботність, ті відчуття, які приходять до нас, як тільки ми одягаємо рюкзак і робимо крок, крок до нових вражень.
 Але на календарі неділя, на годиннику 15:00 і завтра на роботу(. Тож, все що залишається відкрити папку з фотографіями і хоч на мить, в уяві, перенестись туди, де вершини засніжених гір...
 Згадалось, як в березні, відразу після снігопадів, які ще довго пам'ятатиме західна Україна, зібрався в Карпати, на один день, просто вирватись з міста і побродити серед гір. 
 Подивившись варіанти куди можна за день з'їздити, обрав водоспад Кам'янка і по можливості піднятись до "Острова Пасхи" - так в народі називають місцевість на хребті Ключ. Глянув розклад автобусів, роздрукував карту, спакував рюкзак і ліг спати.
 6:00 Підйом. 6:30 вийшов з дому, на вулиці світає, небо безхмарне, погода обіцяє бути чудовою.
 11:00 вже в селі Дубина, правда, як виявилось в цьому селі є дві зупинки і до тої, що мені потрібно, іти ще півгодини).


 Погода таки чудова, траса порожня - пройтись одне задоволення.
 А ось і зупинка, яка мені потрібна


 Звернув ліворуч, як показано на знаку, перейшов колію.


 Далі міст. На якому затримався, щоб помилуватись рікою і вершинами


 Пройшов КПП національного природного парку "Сколівські Бескиди", біля якого встановлено щити з туристичною інформацією


і розцінками.


 А далі неначе в казці.


 На водоспад Кам'янка веде дорога з якої нікуди не потрібно звертати, просто рухайтесь по ній і приблизно за 4 км вийдете на водоспад, пропустити його нереально. По правій стороні, перед водоспадом, побачите магазинчики з сувенірами, а за ними і сам водоспад Кам'янка. Дорогою зустрічаються мітки маршруту.


 Який, здається, проходить по всіх Карпатах у львівській області. Бачив ці мітки по дорозі на гори: ПікуйПарашка (Параску); Лопата коли підніматись з Сколе. В Тустані також є цей маркер.
Та коли збираєтесь на котрусь з цих гір, покладатись на це маркування не варто, маршрути промарковані дуже погано.
 Дорогою на водоспад зустрів працівника парку "Сколівські Бескиди", який розповів, що робота над маркуванням триває. Розповідав про плани на майбутній розвиток парку, на що йде збір коштів. Поговорили, як годиться про політику і погоду). І так дійшли до перших магазичиків біля водоспаду Кам'янка. Спитавши про графік руху автобусів, залишився оглядати що цікавого є в крамничках, а працівник парку пішов далі в село Кам'янка сказавши, що після снігопадів автобус не знати чи буде.



 В крамничках можна придбати майже все, стандартні магнітики і вироби та сувеніри з дерева на будь-який смак, чаї з трав, як у вигляді запакованих наборів для профілактики всіх болячок так і побажанню Вам приготують чай який сподобався, десяток сортів меду і навіть, тут можна придбати коври та шкуру дикого кабана. По іншу сторону дороги невеликий бар який був зачинений. Тож якщо бажаєте відпочити від гамору і юрб людей то тут не найкраще місце. Хоча після снігопадів, крім мене і продавців більше нікого...)
 А ось і сам водоспад



 Далі вирішив піднятись до озера Журавлине


 Невесела це справа йти по коліна в снігу коли забув бахіли). Та й замість озера побачив тільки засніжену галявину).


 Тут сніг був досить непогано втоптаний і маючи надію, що якась зі стежок виведе мене до "острова Пасхи" спочатку пішов стежкою ліворуч... Та виявилось, що вона тільки трішки огинає озеро і закінчується(, спробував далі підніматись на хребет, та йти по бурелому присипаному снігом не хороша думка, ставши між повалені дерева, які присипало снігом і ледь не підвернувши ногу повернув назад та пішов праворуч, походив по лісі провалюючись по пояс в сніг і вийшов до ось такої нори.


 Покинув ідею підйому від озера Журавлине. Вирішив спуститись вниз і йти далі по дорозі на село Кам'янка, з якої звернути на стару тракторну дорогу, що веде на хребет Ключ.
 Бажання, підніматись по ній, відпало відразу, як тільки побачив скільки на ній снігу)


 На годиннику 14:30, автобуса який мав би їхати на Львів так і не було, тож зробивши кілька фото вирушив в Сколе.



 Де сів у автобус до Львова і ще до вечері був вдома).
 Хоч і не вдалось дійти куди планував, та якщо порівняти день проведеній в зимовій казці Карпат з днем в чотирьох стінах, яких вже було сотні. Думаю, кожен обере покинути зону комфорту і хоч на мить стати частинкою чуда)...



2 коментарі:

  1. Привіт!
    Мене звати Віктор Полянко. Я веду блог про мандрівки і зараз я підготував огляд найбільш цікавих розповідей про подорожі Україною від інших мандрівників (https://mandrivnik.wordpress.com/2017/05/23/%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0-%d0%b3%d0%be%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%b0-2-60-%d0%bc%d1%96%d1%81%d1%86%d1%8c-%d0%b4%d0%b5-%d0%b1-%d1%85%d0%be%d1%82%d1%96%d0%bb%d0%be%d1%81/).
    До нього я включив і твою розповідь "Водоспад Кам’янка" - вона реально захоплююча і надихає на те, щоб поїхати і побачити все те на власні очі. Єдине, що мені б ще хотілося, це вказати ім'я та прізвище. Можеш мені надіслати їх на polyanko_victor@ukr.net?
    Дякую!
    І бажаю нових неймовірних мандрівок!
    Віктор Полянко

    ВідповістиВидалити