Збаразький замок

"На Збараж!" - вчув я ту фразу давно, в доволі відомому кіно "Вогнем і мечем". Та й шось засіла вона в моїй макітрі. І от через енну кількість років, я, таки пру на Збараж))).

Блакаром до Тернополя, в Тернополі нас вже двоє і з Тернополя, рейсовим автобусом до Збаража.

В Збаражі похмуро, дощ, але якось не холодно і навіть дощ не псує настрою.

Шукаємо дорогу до замку, добре, шо хоч смуртфон був, бо з моїм "кнопочним", я б ше не скоро "зорієнтувався на місцевості", шось блуджу в містах, аж страх), а народу, через дощ, на вулицях Збаражу було, як кіт наплакав - навіть спитати нема в кого.

Но, завдяки передовим і новітнім технологіям типу гугломапс і жопіес, ми таки прийшли до мурів Збаразького замку.

Кому цікава історія Збаразького замку - зможете ознайомитись з нею ось тут, ну, а для чого я то всьо буду переказувати?) Якшо там так файно все описано. Лише додам, що в Збаразькому замку, іноді проводяться фестивалі та різні цікаві заходи, як от - "Реконструкція битви за Збаразький замок". На жаль, всі ці події не є "хронічними", але за різними цікавими заходами, що повинні відбутися, можна стежити ось тут і відповідно спланувати під них свою поїздку в Збаразький замок.

Ми на жодну з подій не втрафили, ну, але то є жізнь і всюди, хоч, як би хтів - не втрафиш). Тож потихонько обійшли довкола, пороздивлялись мури і вийшли до в'їзної вежі замку.

В'їзна вежа Збаразького замку доволі красива, певно одна з найгарніших, що мені доводилось бачити до того часу, ну ше в Луцькому замку така нічо, величезна).

Подвір'я Збаразького замку просторе, вимощене бруком, гармонійне. Коротше - подвір'я саме то, яке і повинно бути в середньовічних фортецях, на мою думку.

Подивились на мури, вежу, двір - тепер тра глянути й на експозиції, що виставлені в Збаразькому замку.

Осьо класна),

Ну а шо? Простенько і "доходчиво", ше й зразу пунятно, же на крісло сідати - нізя, бо то експонат.

Насправді, в Збаразькому замку доволі багато цікавих виставок, що розміщені в залах палацу та мурах.

Ось копія замку,

позаду якого погруддя козацьких гетьманів.

В одному з залів виставленні, без сумніву, шедеври вирізьблені з дерева, на козацьку тематику.

В Олеському замку, також бачив вирізьблені фігури з дерева, що творив, якийсь дуже відомий дядько, але оті, в Збаразькому замку, мені здались гарніщишими - це моя особиста і суб'єктивна думка).

Є виставка з різноманітними знаряддями для побуту і полювання,

що використовували наші предки.

Во файна штука - "Запальничка допотопна".

Отам над камінцями.

Нагадалось. Якось сиділи ми в лісі на "народних гуляннях", шось ми стало нудно  і я собі змайстрував таку, правда без отого лука, шоб патику вертіти, бо лєнь було шнурівку з мешта добувати. Взяв кавалок кори, троха сухої трави, патику - сів собі і тру. Народу стало цікаво, дехто навіть поспорити встиг, чи вийде шось з тої затії). Правда через хвилин 5 ну мо 10, інтерес до моєї затії майже пропав і за тертям патики ніхто вже й пильно не дивився. Ну, а я скористався моментом - черкнув запальничком та й сталосі диво))), трава зайнялась, а з кори попер дим. Половина учасників "народних гулянь" готові були вже видати мені всі скаутські значки, друга половина почала писати рекомендаційні листи жиби мене в пласт без черги взяли). Но, кум холєра, якось вздрів запальничку, шо я під корою сховав))). Магія і ілюзія пропали, а мені лишилось тіко винувато опустити вочі, розвести руками і сказати - так сі стало).

Є в Збаразькому замку й колодязь. Такий колодязь, як має бути в замках - 

- великий, глибокий, вимощений каменем, з рослинністю на стінах, що додає свого шарму. Має певно той колодязь і свої легенди, але я шось ними не цікавився, тож вам переповісти не можу.

Що ж за замок без підземелля? Є в Збаразькому замку і таке,

з арочними склепіннями, кам'яними стінами, тьмяним освітленням, хоч і невеличке, але своє). Навіть з темницею.

А ще в Збаразькому замку ви зможете побачити колекцію точних мініатюрних копій дерев'яних церков з усіх куточків України.

Одну я, вроді, впізнав навіть, дуже схожа на ту, що в Ужгороді "в повний зріст" бачив.

Є окрема виставка середньовічної зброї і обладунків.

Тут навіть можна було попробувати "на ощюп" лицарські обладунки,

що погодьтесь, така можливість не часто зустрічається в інших музеях.

Оглянувши все, піднялись ще на мури Збаразького замку.

Походили сєнде-тенде тими мурами, видерлись на вишку, оглянули ще раз подвір'я, тепер вже з вишки)

та й пішли подивитись, що є ще цікавого в Збаражі, окрім замку.

Алея довкола замку непогана, з неї відкривається файний краєвид на Збараж, озерце є - таке нічо, а ше є танк).

Вроді би все.

Знову на автостанцію і в Тернопіль, а в Тернополі ще встигли побачити захід сонця над озером

і ше й Тернопільський замок,

але на Тернопільський замок подивились тіко так - здалеку), тож ця розповідь буде тільки про Збаразький замок.

Більше фото тут