Сонячно, за прогнозом погоди у Луцьку також небо буде безхмарним, хоча, як колись читав повідомлення одного мандрівника (на жаль не пам'ятаю ні імені, ні де читав - здається, десь в ВК): "ніколи не дивлюсь погоду, коли кудись їду" напевно так, та й кажуть в природи нема поганої погоди, а від дощу, в містах, завжди можна десь сховатись, чи просто розкрити парасолю, або одягнути дощовик і продовжувати мандрівку.
Четвер, людей в автобусі небагато, мабуть займаються тим, чим і я, половину травня - кумедною справою "обміняй життя на папір", ще навіть не дописав розповідь про мандрівку на Скелі Довбуша.
11:00 Луцьк, автостанція, звідси до замку Любарта можна добратись двома варіантами: іти до школи №5 - звідти їде три маршрутки, або до ж/д вокзалу звітам одна. Принаймні так сказав нам GPS. Вибираємо іти на ж/д вокзал - ближче іти, а заодно можна глянути коли поїзд на Львів.
Дорога веде нас через пішохідний міст з якого гарний краєвид на Луцький вокзал.
Зробивши кілька фото спускаємось на перон. Уточнивши в котрій годині поїзд на Львів, вирішили повертатись поїздом Ковель-Чернівці відправлення з Луцьку 19:23 у Львові він о 00:45, остання маршрутка Луцьк-Львів в 18:00 (принаймні так було написано на табло автостанції), буде на дві години більше часу щоб походити Луцьком, та й їхати поїздом зручніше.
Виходимо з вокзалу, зразу перед входом зупинка тролейбусів, ідемо метрів сто далі тут зупиняються маршрутні автобуси. Та маршрут 4а виявився не автобусом а тролейбусом) тож повертаємось до зупинки тролейбусів. Тролейбус 4а згідно з розкладом написаним на табличці їздить раз в годину. Виключивши GPS, використовуємо старий добрий метод під назвою "Язик до Києва доведе", отож до Луцького замку з вокзалу можна доїхати не тільки 4а, а і тролейбусом №4 та маршруткою №2. Першим під'їхав тролейбус №4, сіли у нього, кондуктор сказав, що підкаже де нам виходити, та напевне через зайнятість забув). Нестрашно, їдучи тролейбусом ми і самі побачили вежі замку Любарта (потрібно сісти з лівої сторони). Вийшли з тролейбуса на майдані Братський міст, колись тут був міст через ріку Глушець, та у тридцятих роках минулого сторіччя Глушець було осушена, а пізніше розібрано і сам міст, зараз про Братський міст нагадує лише одна сторона відновлена у дев'яностих.
біля якої встановлено туристичну карту.
Вирішили іти вулицею Братковського до костелу св. Петра і Павла, а звідти до Луцького замку. Відразу за картою звертаємо ліворуч і пройшовши метрів триста доходимо до перехрестя з вулицею Кафедральна, тут встановлений вказівник.
Зліва від нас костел св. Петра і Павла навпроти якого дзвіниця, правда зараз вона без дзвонів. Праворуч, кімната-музей "Лесина вітальня". Навпроти встановлені лавочки де можна перепочити, та ми ще не так втомились, тож оглянувши костел одразу ідемо в Замок Любарта до котрого двісті метрів, В'їзну вежу ви побачите, як тільки звернете вліво і дійдете до входу в костел.
На площі перед Луцьким замком парковка, тож якщо подорожуєте авто проблем з тим де його залиши не повинно бути, а от для велосипедів обладнаної парковки немає(, думаю велосипед можна залишити на території замку поблизу каси домовившись з касиром.
В'їзна вежа справді вражає величчю, простотою і водночас красою. Висота вежі 28 метрів - майже, як десятиповерховий будинок.
Перед входом, по правій стороні, знайдете коротку історію замку Любарта
Заходимо всередину. Вхід в замок коштує 10 гривень для дорослих і 5 для дітей, вартість екскурсії 50 гривень (можна до 20 чоловік). Ось тут нюанс, який ми не врахували, чесно кажучи і не цікавились екскурсією), виявляється на В'їзну вежу та у церкву І. Богослова можна потрапити тільки у супроводі екскурсовода.
Та про все по порядку. Отож Луцький, Верхній або замок Любарта.
Подвір'я замку набагато менше ніж мені здавалось коли я переглядав фото, зліва, як тільки зайдете, буде каса з інформаційним плакатом
справа при вході - зразки середньовічних машин для облоги замків та дуже великі шахи)
Оглянувши машини та шахи ідемо далі, виявляється Луцький замок серед переможців в конкурсі "Сім чудес України", про це нам повідомив плакат на подвір'ї замку.
Будівлі у замку Любарта:
- Будинок шляхетських суддів - тепер тут Художній музей;
- Повітова скарбниця, де зараз музей книги та крамничка з сувенірами;
- залишки князівського палацу та церкви І. Богослова
Плануємо все це оглянути пізніше, а зараз піднімаємось на стіни Луцького замку сходами біля Владичої вежі.
На стіні, підходжу до бійниць подивитись на Луцьк, на мить задумуюсь, а скільки людей до мене, за всі роки замку, отак стояли на цьому місці, мабуть багато... Одні виглядаючи ворогів - стоячи на сторожі замку, інші уже боронячи Луцький замок, а дехто, мабуть просто, як я зараз, милуючись Луцьком. Цікаво скільки разів від початку існування замку Любарта мінявся Луцьк? Зараз переді мною невеличкі особняки і ринок, вдалині за парком дахи луцьких будинків і купола Свято-Троїцького собору.
Пройтись далі по стіні немає можливості, закрита на реставрацію, тож ідемо в музей дзвонів розміщений в верхньому ярусі Владичої башти. Тут зібрані дзвони з усієї України, а також Австрії, Польщі, Румунії, Росії, у кожного своє минуле, своя історія. Тепер тут напис "у дзвони не дзвонити!", та були часи коли вони сповіщали людей про радісні і сумні події.
Пройшовши вежу ідемо дерев'яними галереями, якраз зараз, під нами ставлять сцену, для джаз-фестивалю "Музичні діалоги".
Спускаємось вниз, в нижньому ярусі Владичої башти знаходяться експозиції "Арсенал" і "Каземати", нічого особливого, просто невеличкі кімнати приблизео 2х2 метри (дивитись потрібно через решітку дверей), де в "Арсеналі" зібрано ось такі зразки зброї
А в "Казематах" просто опудало). Можливо було б цікавіше, якби до цього ми не бачили Казематів і Арсеналів: Мукачівського, Ужгородського, Дубенського замків, а також Кам'янця-Подільського. Тож зробивши кілька фото ідемо в "Музей книги".
Тут окрім книг знайдете і старий друкарський верстат XVст.
Оглянувши музей спускаємось поверхом нижче в крамничку з сувенірами (треба ж придбати новий магнітик), тут розпитуємо, як потрапити на В'їзну вежу, адже, як пише в інтернеті - це місце де обов'язково потрібно побувати в Луцьку. І тут, як було написано на плакаті при вході і який ми не читали), виявляється, що це можливо тільки з екскурсоводом. Ідемо по екскурсовода, та в касі нам пояснили, майже всі екскурсоводи поїхали на конференцію, а один, що залишився, кілька хвилин тому провівши екскурсію пішов на ринок). На пропозицію оплатити екскурсію і піднятись на вежу без екскурсовода, отримуємо відповідь, що це неможливо бо ключі від вежі в екскурсовода. Нічого не зробиш, як то кажуть: "epic fail"). Чекати екскурсовода немає часу бо ще хочемо подивитись на будинок з химерами та пройтись Луцьком.
Дорогою до будинку з химерами проходимо повз Лютеранську кірху, яка пережила нелегку історію, зазнала руйнувань, та на щастя відновлена на початку дев'яностих.
Звідси, через метрів 150 будинок з химерами - скульптора Миколи Голованя.
Оглянувши усе ідемо на вулицю Лесі Українки, тут окрім огляду пам'яток архітектури можна випити кави з поетом та художником Костянтином Шишко
або пива з бравим солдатом Швейком.
Пора повертатись додому. Їдемо на вокзал і беремо білети на поїзд, до речі ціна 15 гривень в порівнянні з маршрутним автобусом вартість білета на який 63 гривні, непогана економія), а їхати, майже, так само часу. І ще одне, коли берете білет в загальний вагон, варто заходити серед перших бо, як виявилось, тут на місця, що вказані в білеті ніхто незважає).
Сідаємо в поїзд, кілька хвилин і ми помаленьку вирушаємо до Львова, залишаючи позаду Луцьк, замок Любарта або Луцький замок, та ще багато цікавих місць.
Більше фото з мандрівки тут
Немає коментарів:
Дописати коментар