Подорожі і не тільки

Фото з походу до перевалу Руський Путь / Photos from the hike on the pass

Україна
Львівська / Закарпатська область
Бескиди
Верховинський Вододільний хребет

Ukraine

Lviv region / Transcarpathian region

Beskids

Verkhovyna Dividing Range

З Сянок до перевалу Руський Путь або, як я не дійшов до полонини Руна

Маршрут: Сянки - село Карпатське - гора Старостина - гора Журовка - гора Листкованя - перевал Руський Путь - село Либохора -село Карпатське - Сянки.

А планувалось пройти отак.... напишу, можливо комусь стане в нагоді.

Маршрут: Сянки - перевал Ужоцький - гора Кругла - гора Кінчик - гора Дрогобицький Камінь - гора Старостина - гора Журовка - гора Листкованя - перевал Руський Путь - село Перехресний - село Кічерний - село Розтока - гора Мунчіл - Остра Гора - урочище Прелука - водоспад Воєводин - полонина Руна - озеро Велика Трусця - село Лумшори.

Так б все мало бути але...
Продовжуючи тему "Літніх мемуарів") розповім, як я не дійшов до полонини Руна.
Ранок, електричка Львів-Сянки, час відправлення 6:40 в Сянки повинна прибути в 11:22, за сьогодні запланував дійти з Сянок до перевалу Руський Путь, згідно карти там є декілька джерел, одне з яких, ще й на спуску в село Перехресний, все виглядає, як ідеальне місце для ночівлі, а якщо візьму хороший темп і не буду багато курити то можливо й до хребта Острої Гори дійду. Літо ж на дворі, темніє пізно, а важких підйомів не передбачалося. З такими роздумами я їхав в електропоїзді.
Маршрут планував пройти в соло - знайомі в ті самі дні вирішили іти з Біласовиці до Пікуя, а звідти в Сянки. Пікуй я вже бачив, та й вільного часу в мене було більше, то ж вирішив пройтись в соло.
Але, соло не вийшло. Окрім мене, на станції Сянки з електропоїзда вийшло ще кілька груп мандрівників і всі дружно вирушили до Ужгородського перевалу, через який веде маркований маршрут до гори Пікуй.

Карта маршруту з Сянок до перевалу Руський Путь

Маршрут: Сянки - село Карпатське - гора Старостина - гора Журовка - гора Листкованя - перевал Руський Путь - село Либохора -село Карпатське - Сянки (приблизно 40 кілометрів).

Клікніть по зображенню щоб збільшити

2015...2016

Через кілька годин ми будемо зустрічати новий 2016 рік, а позаду залишимо 2015, але перед тим, мабуть, кожен з нас згадає, що і як було в старому році, що встигли зробити, а що ще попереду.
Багато, що з 2015 залишиться в пам'яті назавжди, багато забудеться, а ще більше вже забулось) - переважно сірі будні, а от наші мандрівки, подорожі та походи - залишаться з нами надовго.
Вашій увазі фрагменти з моїх мандрівок 2015 року.

В 2016 бажаю усім нам, нехай нас перестануть лякати зміни і ми почнемо впевнено робити кроки до наших мрій, а коли мрії почнуть здійснюватись то разом з ними прийде і щастя, а ще звичайно ж усім міцного здоров'я, щоб ми не шморгали носом по дорозі до мрії).
Щастя Вам і добра в Новому Році).

Фото з походу: Кострич, Шпиці та озеро Несамовите / Photos from the hike: Kostrych, Shpici and Lake Nesamovyte

Україна
Івано-Франківська область
Українські Карпати
Хребет Кострич
Чорногірський хребет

Ukraine

Ivano-Frankivsk region

Ukrainian Carpathians

The mountain ridge Kostrycha

Chornohora mountain range

Кострич, Шпиці та озеро Несамовите

Маршрут: Кривопільський перевал - полонина Веснарка - гора Кострича - гора Кострич - полонина Псарівка - село Бистрець - полонина Гаджина - Довбушева криниця - Довбушів стіл - Шпиці - озеро Несамовите - Заросляк.

Мемуари про літо 2015).

Ну пішли, чи краще сказати поїхали, на слова першого космонавта не претендую, просто в більшості випадків перед тим, як кудись іти треба трішки, а інколи й так добряче проїхатись, бо отак вийти з дому і йти собі далеко та довго можуть дозволити одиниці, коротше...

Було це навіть не літо, а останні дні весни, їхали ми нічним потягом в славне місто Івано-Франківськ, вагон був загальний і кімарив я собі сидячи. Здається, вже навіть заснув і щось почалось снитись, коли крізь сон почув голос провідника: "Ходорів, Ходорів!" - натхненно репетував провідник заглядаючи в кожне відділення плацкартного вагону.

Спросоння я поглянув на могутню статуру провідника, котрий прямував в кінець вагону продовжуючи сповіщати всіх про місце зупинки, незважаючи на те, що за вікном глупа ніч).

Хвилин п'ять я помучився в спробах знову примостити голову так щоб вона не баламкалась в такт вагону, а потім кинув ту затію і потопав в тамбур курити, прокручуючи в голові фразу одного героя з відомого серіалу - "Ходор, Ходор", чомусь вигуки і статура провідника викликали такі асоціації).

До Франківська так і не заснув. В Франківську, поки чекали решту групи, зайшли в кафе перекусити. Їсти вранці мені, майже ніколи, не хочеться, а от каву люблю і випити її можу багато, тому поки народ обирав чим поснідати, я роздивлявся вивіску над кавовим апаратом. Каву завжди обираю просто - дивлюсь тільки на пропонований об'єм, такий вже я гурман, нічого з тим не зробиш).