Отож, після зимової перерви, Вашій увазі вулиця Краківська.
Вперше про вулицю Краківську, в документах, згадували ще в 1382 році, але тоді вона ще була Татарською, а ще Поганською і Сарацинською - такі назви вулиця отримала завдяки татарам, які в ті часи тут жили.
Вперше сучасна назва вулиці згадується в 1441 році, саме з теперішньої Краківської починався шлях до міста Краків, скоріш за все, від цього вулиця й отримала свою сучасну назву.
В 1386 році в кінці вулиці збудували браму, котра спочатку називалась Татарською, а далі разом з вулицею стала Краківською - це було одне з найкращих укріплень тогочасного Львова. Брама закривалась подвійними кованими воротами та мала звідний міст. В 1404 році, для підсилення Краківської брами збудували вежу котрою опікувавсь цех кушнірів і відповідно вежа отримала назву - Кушнірська.
Коли в 1704 році, шведи обложили Львів, під час штурму, весь гарнізон Кушнірської вежі загинув, не бажаючи скласти зброю та здатись ворогу, боронячи своє місто до останнього.
Хоча вулицю Краківську, переважно, населяли ремісники, але разом з тим тут жили найкращі мечники Львова.
Частину фундаменту Краківської брами було знайдено в 2006 році на перетині вулиць Краківська і Лесі Українки.
Все цікаве, що знав з історії про вулицю Краківську написав, а тепер пройдусь вулицею і погляну, що ще цікавого тут є.
Одразу, як звернути з площі Ринок на Краківську, можна помітити кентавра. Зверніть увагу на те, як він тримає кухоль,
у Львові можна почути легенду про те, що в часи коли СРСР боровся з алкоголізмом, руку кентавру спеціально розвернули так щоб він ніби виливав вміст кухля замість того щоб пити, але, як стверджує більшість, з реальністю ця легенда немає нічого спільного.
Кам'яниця Абреків за адресою вулиця Краківська 1.
Про цю кам'яницю я вже згадував в публікації про площу Ринок - відома тим, що на куті будинку є скульптура масонського символу, але окрім цього ця кам'яниця ще й найстаріший будинок вулиці Краківської.
Відома кам'яниця і тим, що її фасад служив колись, такою собі, неофіційною "дошкою оголошень". Все почалось з того, що якийсь жартівник намалював карикатуру на власницю кам'яниці, а далі почалось - люди малювали і писали на стінах кам'яниці різноманітні карикатури і епіграми й на інших мешканців та звичайно ж на владу міста, всі малюнки і написи, дуже часто, були непристойного характеру, а ще до такого захоплення "середньовічним графіті", окрім львів'ян, почали долучатись купці з інших міст і навіть країн, ось так кам'яниця Абреків стала, таким собі, першим міжнародним форумом де кожен міг залишити свій "пост".
"Форум" збирав все більше відвідувачів та регулярно поповнювався новими дописами і темами, щоб це все побороти влада міста в 1601 році видала постанову яка забороняла розмальовувати стіни, а біля кам'яниці магістрат виставив цілодобову охорону. До речі, саме в постанові про заборону розписувати стіни, кам'яницю вперше офіційно було названо Абреківською.
Будинок №4.
Кам'яниця так і не отримала остаточної назви, називали її по-різному - в залежності від власників, але незважаючи на це) - кам'яниця на Краківській 4 вважається найкращим зразком класицизму в житловій забудові міста, а ще фасад кам'яниці прикрашено красивим рельєфом "Амур і Психея".
Колишній дитячий майданчик поруч з будинком №4.
Колись на цьому місці стояли будинки під номерами 6,8,10 і 12 яких уже давно немає, а в будинку №6 у 1573-1574 роках мешкав Іван Федоров і є припущення, що саме в ньому Федоров надрукував першу друковану книгу України - "Апостол", а ще в роки "перестройки" на цьому місці зародився відомий львівський "Вернісаж", що пробув тут до 1990 року. Після розстрілу на цьому місці людей в часи другої світової війни тут нічого не будували, донедавна, що тут буде - побачимо.
За адресою вулиця Краківська 7 знаходиться кам'яниця Чехуцька
фасад якої прикрашено глибокою нішею, між вікнами другого поверху, що символізує печеру в якій розміщена статуя святого Онуфрія.
Кам'яниця Педіанівська за адресою Краківська 11
прикрашена в 1820, або за деякими джерелами в 1830 році барельєфами, що зображають торговельну символіку, на замовлення купця Йозефа Штамфеля, котрий мешкав в цьому будинку. Дельфін символізує добробут, Гермес - давньогрецький бог торгівлі, спираючись на якір, благословляє купецький корабель, вітрильник символізує морську торгівлю, купець посеред своїх товарів - достаток. На барельєфах можна помітити ініціали скульптора Йогана Шімзера - IS.
Якщо поглянете на другий поверх кам'яниці Брамівської,
що за адресою Краківська 14, то побачите грифонів).
Між будинками 16 і 18 є прохід до Вірменської церкви,
його облаштували, в цьому місці, на початку 1920 років, після того, як обвалився будинок, що тут стояв. В радянські часи прохід було закрито, відновили його лише в 2003 році.
За адресою вулиця Краківська 17 знаходиться кам'яниця Дуківська, збудована в 1773 році, цікава тим, що тут часто бував Іван Франко у часи коли в кам'яниці містилося студентське товариство "Дружній лихвар", а ще в цьому домі мешкав Гавриїл Костельник.
В будинку №20, у 1895-1908 роках, жив художник Копистинський.
На кам'яниці Стернінській, що за адресою Краківська 22,
можна побачити рельєф з зображенням Луки, на жаль, до наших днів, рельєф дійшов постраждалим. Існує версія, що колись кам'яниця належала цеху живописців, адже євангеліст Лука є покровителем художників.
На будинку №24,
ви побачите сатира.
Навпроти будинку 24 знаходиться храм Преображення Господнього.
Церква Преображення Господнього перша у Львові повернулась до УГКЦ, сталося це 29 жовтня 1989 року. Після цієї події в наступні дні у храмі несли варту близько сотні греко-католиків. Цілодобова сторожа тривала кілька місяців.
В стіні храму можна побачити артилерійський снаряд.
Розповідають, що цей снаряд, застряг в мурі храму під час українсько-польських боїв 1919 року. Реальність трішки інша - снаряд справді влучив в стіну церкви, але не вибухнув і лише трішки пошкодивши мур впав на землю. На згадку про це снаряд вмурували у стіну в тому місці куди він влучив і зробили напис з датою - 6,1,1919. В дев'яностих, під час ремонтних робіт, стерли число і місяць залишивши лише рік, а коли в 1999 напис відновили, то чомусь вказали іншу дату - 5,1,1919.
Зі сторони церкви, де знаходиться стіна в яку влучив снаряд простягнулась вулиця Корнякта.
названа на честь львівського мецената. Це одна з найкоротших львівських вулиць, фактично з одним будинком.
В будинку №30 вулиці Краківської
у часи "совка" був гастроном, котрий в народі називали "утро нашей родины", через те, що в гастрономі можна було придбати алкоголь в сьомій ранку.
Будинок на вулиці Краківській 34 зведено в 1793 році на місці зовнішньої частини Краківської брами.
В роки перебудови Ратуші (1820-1830) тут тимчасово розмістився магістрат Львова. На фасаді будинку можна побачити: левів, янголів та крилатих сфінксів.
Вулиця Лесі Українки.
Особливо цікавих кам'яниць з оригінальним старовинним декором тут немає, лише у дворі будинку №16 можна побачити зображення лицарів, химер та левів,
але двері в будинок зачинені, тож з розгляданням скульптур можливі проблеми.
Зате для тих хто цікавиться сучасним українським живописом і не тільки - тут є аж три галереї.
А ще на вулиці Лесі Українки планується облаштувати безкоштовний WI FI і чесно кажучи якщо вам вже набридли шумні туристичні групи котрі бігають туди-сюди, то вулиця Лесі Українки чудово підійде щоб перепочити від всього цього і далі продовжити свою мандрівку Львовом).
На цьому завершую свою прогулянку цікавими місцями вулиць Краківська і Лесі Українки. До нових зустрічей на вулицях Львова... та й не тільки Львова).
Читайте далі:"Вулиці Вірменська і Друкарська"
Старі і нові фотографії вулиць Краківська і Лесі Українки тут
Весь Львів тут
Немає коментарів:
Дописати коментар