Маршрут: село Ділове - водоспад Ялинський - гора Щевора - полонина Щевора - полонина Латундур - полонина Квасний - Піп Іван Мармароський - полонина Лисича - потік Білий - Ділове.
Мармароси, як давно я хотів пройтись в цих горах та все ніяк і от відпустка, а отже можна наперед знати коли зможеш піти в похід та заздалегідь подати заявку на перебування в прикордонній зоні, як цього вимагає закон, а ще зібрати групу, коротше - нормально підготуватись до походу, бо переважно в мене виходить так - зранку взнаю, що є можливість кудись поїхати зі Львова, до обіду купляю білет та продукти і пакую рюкзак, а після обіду вже їду в поїзді чи автобусі до початку маршруту).
Маршрут Мармаросами я запланував аж на 120 кілометрів, правда в планах було пройти не тільки Мармароси, а ще одне цікаве місце в Українських Карпатах, але погода, кількість снігу і ще деякі обставини не дали втілити заплановане, та про все по порядку...
Склалось так, що за тиждень до запланованої дати початку походу мене відправили в відрядження, тож закінчував підготовку знайомий з яким ми колись
ходили Чорногорою, він і спланував добиратись в Ділове зі Львова, не поїздом Львів - Рахів, як хотів я та як їздили мої знайомі, а поїздом Львів - Солотвино і цей варіант набагато кращий бо Рахівський приїздить в Рахів пізно вночі і потрібно чекати ранку щоб пересісти на автобус та їхати в Ділове, правда Солотвинський їде довше, зате - завалився на полку в вагоні і спиш всю дорогу плюс не потрібно вночі шукати місце де б поблизу вокзалу поставити намет.
9:05 виходимо на вокзалі в Солотвино, за кілька кроків від потягу до нас підходить мужчина та питає чи потрібен бус, спитали за скільки відвезе в Ділове, у відповідь чуємо:"20", якось невірячи в ціну, переживаю легенький шок, бо навіть не сподівався за таку ціну їхати приватним бусом з Солотвино в Ділове і мабуть від шоку ляпаю: "з кожного?" відповідь добиває: "та ні за всіх", тут шок переживає вже вся група, один таки оговтавшись перепитує: "20 гривень?", тепер шок вже був в хлопа, правда він справився з ним за секунду і відповів:"ні 20 євро", ми чемно подякували і пішли на автостанцію, по дорозі порадивши одному з групи зняти його гамераканського капелюха бо зараз ше в рейсовому автобусі будемо за валюту їхати).
Від вокзалу до автостанції іти недовго, ось карта.
Білет до Ділового обійшовся в 17 гривень, правда в касі брати не рекомендую, бо коли приїхав автобус то водій добродушно назвав нас антонімом до слова "мудрі" хлопці, "мудрі" хлопці не могли знати, що за ранковий рейс водій заробив менше ніж хотів, тож без докорів сумління закинули рюкзаки в автобус і поїхали вздовж Українсько-Ромунського кордону в Ділове.