Від Горган до Свидовця

  Маршрут:  село Бистриця - гора Гропа - гора Велика Братківська - перевал Околе - гора Татарука - гора Трояска - гора Геришаска - хребет Апшинець - гора Крачунєска - гора Стіг - Драгобрат


 
   Нарешті вибрався на Свидовець, поглянути на красу гірських озер про котру не раз чув і читав. Довго роздивлявся карту вибираючи звідки почати похід і все ж вирішив буду іти з Бистриці через Гропу до перевалу Околе, а далі в Драгобрат і звідти в Ясіню.
   Маршруткою Львів - Івано-Франківськ, що відправляється о 7:35 з головного вокзалу Львова доїхав до вокзалу в Франківську, вартість 60 гривень, а з Франківська до Надвірної комфортабельним автобусом за 12 гривень, відправлення о 11:20. Тепер до наступної маршрутки потрібно трішки пройтись, ось карта.


   Правильну дорогу мені підказали на автостанції і навіть трішки провели, за що я щиро вдячний. Автобус з Надвірної в Бистрицю відправляється о 13:00. Дорога скажу вам чесно більше нагадує танковий полігон тому цих 30 кілометрів ми плелись півтори години.
   14:30 ось я і в Бистриці, на зупинці де колись закінчився мій перший похід, а тепер починається новий, уже навіть не знаю який по рахунку.
   Спер рюкзак до плота, прикурив сигарету і поки курив, згадував, як колись прийшли ми сюди мокрі, змучені, але щасливі. Спогади штука хороша, але зараз час творити нові, відправляю недопалок в урну дістаю карту, компас і вперед по спогади, і не тільки).

Карта маршруту: "Від Горган до Сводовця"

   Маршрут: село Бистриця - гора Гропа - гора Велика Братківська - перевал Околе - гора Татарука - гора Трояска - гора Геришаска - хребет Апшинець - гора Крачунєска - гора Стіг - Драгобрат




Клікніть по зображенню, щоб збільшити

Що нас зупиняє? Обставини).

   Топав в магазин по сигарети і побачив чувака з туристичним рюкзаком за плечима. Біла заздрість почала підступати), добре йому, зараз закине рюкзак в маршрутку та й поїде собі кудись. А я, раб обставин і плюс шкідливої звички), піду в магазин, візьму пачку сигарет і буду курити на балконі, дивлячись, то на ліс, котрий на щастя видно з мого балкону, то на небо, то на котів, котрим здається до лампочки всі обставини)
   А що зупиняє нас робити те що хочемо? Зараз не можу кудись поїхати бо треба на роботу, не можу взяти відгул на роботі бо не вистачає людей, не можу послати роботу бо треба гроші і от тільки здається все уже сплановано, уже все, як має бути і тут знов ... складаються обставини(, і знов не так, як треба.


    Таки правда те що написано на картинці, майже на всі обставини в нашому житті впливаємо ми самі, бо ми самі обираємо не ту роботу, не тих людей, не той відпочинок і в результаті отримуємо не те життя. Ми в силах не підлаштовуватись під них, але щось завжди нас зупиняє(  і ще відчуваєш, як під впливом обставин в тобі помирає космонавт, поет, мандрівник ..., але все одно важко взяти і кинути все зразу бо... обставини).
   Поки я курив, коти грілися в промінні сонця, що все рідше, останнім часом, показується з за хмар, ліс в далині скидав останні жовті листочки, небо то звільнялось, то знову затягувалось хмарами - природа жила своїм життям і її все одно на наші обставини. А я викинув недопалок, подумав коли вже і я, зможу сказати, що в мене життя, а не череда обставин.
   Ех поки що залишається мріяти про те, що скоро і я спакую свій рюкзак та й кудись піду, нехай на день, два чи тиждень - пошлю далеко обставини і хоч на короткий час відчую себе вільним.

Про відео і фото)

   Повернувся з походу сиджу перед монітором переглядаю фото і відео. І якось воно все ніби те, але не те), звичайно від своєї мильнички я і не сподівався шедеврів, та і фотограф я на рівні -знаю яку кнопку натиснути і де батарейки змінити, та все ж навіть коли дивлюсь на фото знайомих місць в горах, котрі зробили професіональні фотографи, все одно не передає фото всього того, що бачиш на власні очі, стоячи на вершині.

фото з походу Східними Горганами
    Колись читав статтю про ефект Гранд-Каньйону, зараз не можу її знайти щоб детальніше розповісти про всі тонкощі, але суть така -  як б не фотографували, все одно не вдається в фотографіях передати усю красу, правда, кажуть google своїм крутим фотоапаратом, що фотографує на 360 градусів таки спромігся зробити класні фото. Та, як передати на фото весняне сонце котре після довгої зими зігріває краще за будь-яке UFO), як передати вітер, що старається зірвати капюшон, як показати сніг в середині кросівок бо ти забув бахіли і як показати це все одночасно, на одному фото?) Ніяк, бо фото не може передати відчуття(. Зате той хто зробив це фото може в будь-який момент поглянути на нього і згадати усе, що відчував))).
    Відео може показати трішки більше, але не все, ми чуємо вітер, бачимо як падає дощ, але сухі і не змерзлі.
   Мабуть таки добре, що техніка ще не дійшла до відео в форматі 100500D, що фотошоп може все, але тільки в рамках фотографії), бо тоді б таких, як ми зовсім перестали розуміти). Зараз, багато хороших людей дивляться на тебе здивованими очима, питають "для чого ти ходиш в гори?" Або, коли кажеш, що їдеш в замок відповідають - "Ааа, та я його вчора по телевізору бачив"...



Мрія

   Що таке мрія? Щось нездійсненне, далеке, що не дає нам заснути? Та ні, мрія - це скоріш за все те, що завжди поруч з нами, що дає наснаги жити і боротись, що приходить до нас у снах.
   Мрії в житті сучасної людини, на мою думку, відіграють важливу роль, вони допомагають нам відволіктись від суєти і перенестись туди, де ми справді хочемо бути і хоча б в уяві побачити те, що справді хочемо.


   Та дивно, як життя змінює наші мрії. Згадайте, якщо зможете, свої дитячі мрії і порівняйте їх з теперішніми. Наскільки вони змінились? Мабуть кардинально). В дитинстві ми мріяли про щось світле, духовне, чому немає ціни, а зараз? Про телевізор з діагоналлю 52.