Корисні рослини Карпат: Ісландський мох

   Вперше з Ісландським мохом, а точніше лишайником, як пише Вікіпедія, я зустрівся неподалік вершини Смотрича в поході Чорногорою, хоча ні, впевнений, що зустрічався з ним і раніше правда навіть не здогадувався, що за чудодійна рослина в мене під ногами.
   Було це так. Досвідчений мандрівник почувши, як я кашляю, а своїм кашлем я запросто розлякую усіх звірів на відстані кількох кілометрів, корисний скіл в соло походах), показав мені на непримітну рослинку, сказавши: "Добре допомагає від бронхіту".
 

   Ісландський мох неважкий і назбирав я його тоді цілий кульок. Приїхав до дому і давай гуглити. Виявилось, що сохне в мене на кухні, не тільки інгредієнт чаю з трав для профілактики бронхіту, а мало не панацея від багатьох хвороб.


   Основне, що лікують Ісландським мохом в народній медицині - це легені і шлунково-кишечний тракт. Є багато рецептів приготування відварів від багатьох недуг, кому цікаво, погляньте в Google не пожалкуєте, я його вживаю просто, як чай - допомагає. З усіх корисних властивостей, в похідних умовах, мабуть найкраще, використовувати Ісландський мох, як протизапальний засіб і допомога нашому імунітету та засіб для відновлення сил після фізичних навантажень. Змокли, змерзли, стомились - воду в казанок, казанок на вогонь додамо трішки моху, закип'ятили, дали вистигнути і п'ємо. Смак, скажу відразу - специфічний, зате провівши профілактику простудних захворювань і вірусних інфекцій, можна сміливо продовжувати похід чи просто сидіти біля вогнища насолоджуючись зоряним небом.
   Ще Ісландським мохом лікують опіки і загноєння на шкірі, але ця властивість, уже більше згодиться "виживальщикам", котрі крім неї знайдуть для себе, ще багато методів використання цього лікувального чуда природи.


Навіщо ми йдемо в гори?

   Дуже часто знайомі котрі бачили гори лише по телевізору (є такі люди - це не фантастика) запитують в мене: "А для чого ти ходиш в гори?". Не хочу нікого образити, але ось картинка.


   Як можна пояснити людям в котрих зовсім інші цінності - матеріальні, коли вони роблять щось тільки для того щоб заробити гроші, коли їм сняться залізяки на колесах, коли вони не можуть спати бо сусід крутіше поштукатурив хату, коли всі їхні думки зайняті папером за котрий по теорії можна купити щастя, чи замінити...
    А що приносимо з гір ми? З матеріального хіба що грибів назбираємо чи трав).
   Скільки над цим не думав, не можу дати однозначної відповіді. Чого, для чого, навіщо брати важкий рюкзак і йти з ним подалі від тепла, стін, комфорту, розміреного життя до якого ми звикли? Хм, можливо в запитанні і є частина відповіді).


   А ще, можливо тому ми йдемо в гори, що хочемо жити кілометрами, а не квадратними метрами, хочемо побачити світ в якому живемо, а не закриватись в своїх маленьких комірках, хочемо з висоти поглянути на красу цього світу, хочемо хоч на мить уявити, як виглядає світ очима птахів, котрі літають в небесах, хочемо свободи, волі, хочемо жити по-справжньому, а не існувати по розпорядках дня, тижня, року, життя, котрі придумали не ми. Хочемо хоч на тиждень, день, місяць, хвилину стати вільними.

Відпочинок, яким він може бути?

   Відпочинок - класна штука тут зі мною погодиться кожен, а ще є така штука, як лінь - вміння відпочивати до того, як втомився). Є в мене колєга котрого якось кликав з собою в похід відпочити, отут мабуть дехто посміхнувся згадуючи круті підйоми на вершину).


   Сказав він мені, що - це не відпочинок, відпочинок -  це коли лежиш і нічого тебе не колише (в основному робота), хочеш поїв, хочеш поспав. Тоді не став з ним сперечатись, у кожного своє уявлення про те, як відпочивати: хтось спить, хтось їсть, хтось лежить на пляжі, хтось стрибає з парашутом, хтось катається на велосипеді, хтось сидить перед ящиком, хтось іде по 20-30 кілометрів в день з рюкзаком).

Фото з походу Чорногорою. Від Смотрича до Несамовитого через Піп Іван / Photo from a hike Chornogora. From Smotrych to Nesamovyte through Pip Ivan

Україна
Івано-Франківська/Закарпатська область
Українські Карпати
Ukraine
Ivano-Frankivsk/Zakarpatsky region
Ukrainian Carpathians


Похід по Чорногорі. Від Смотрича через Піп Іван до Несамовитого

   Маршрут: село Дземброня - гора Смотрич - гора Піп Іван Чорногірський - гора Дземброня - гора Мунчел - гора Бербенескул - гора Ребра - озеро Несамовите - Заросляк.

   Пропоную Вашій увазі опис походу по найвищому хребті Українських Карпат - Чорногірському. 
   

   З часу походу минув уже майже рік, отож продовжуючи серію спогадів, правда  - це вже не "Як все починалось", бо коли ішов Чорногорою позаду був уже добрий десяток походів Українськими Карпатами.
   Давно збирався пройтись від Піп Івана до Петроса, ще літом 2013, та через брак вільних днів, вибрався в цей похід тільки під кінець осені і то тільки від гори ПІЧ до озера Несамовите, хоча, на Петросі і Говерлі встиг побувати влітку, тож можна сказати все задумане виконав).
   Старт маршруту запланував з села Дземброня. Добратись в Дземброню виявилось не так легко, заїхали ми спочатку в Верховину, де виявилось, що автобус на Дземброню буде тільки через годину, а людей на нього уже назбиралось на два автобуси). Вирішили повертатись в Ільці, котрі ще півгодини тому проїхали, а звідти уже добиратись в Дземброню. Зате побували в, як писав Франко, "Гуцульській столиці".


   З Ільців ми вирушили пішки, дорогою, котра повторюючи всі згини Чорного Черемошу,

Карта маршруту: від Смотрича через Піп Іван до озера Несамовите

 Маршрут: село Дземброня - гора Смотрич - гора Піп Іван Чорногірський - гора Дземброня - гора Мунчел - гора Бербенескул - гора Ребра - озеро Несамовите - Заросляк.



Клікніть по зображенню, щоб збільшити

Як добратись, доїхати, дійти до Говерли зі Львова.

   Уже отримую на електронну пошту не перший лист з подібним запитанням: "Як доїхати до Говерли зі Львова?".
    Звичайно одне з семи природних чудес України - гора Говерла, манить майже кожного українця та от не всі знають, як до неї добратись. Кілька разів зустрівши в поїздах людей котрі їдуть підніматись на Говерлу, навіть не уявляючи, що і як, та якось, почувши історію про молоду пару котра їхала поїздом Львів-Рахів в Лазещину щоб звідти піднятись на Говерлу, а далі ще погуляти та й поїхати додому. Все впринципі правильно та тільки їхали вони з розрахунком на один день, навіть не подивились коли той поїзд приїжджає в Лазещину і коли почули про час прибуття то були м'яко кажучи в шоці, бо з собою з туристичного спорядження, мали лише карімати і не розраховували про ночівлю десь в приватному секторі чи готелі.
   Спробую відповісти усім й одразу.
    Варіантів добратись до Говерли кілька.
Автомобілем.
   Зі Львова їдемо в Заросляк. Час на те щоб доїхати приблизно 4-5 годин, плюс 4-5 годин на підйом і спуск з Говерли (максимум, по короткому зеленому або синьому маршруту). Повернення до Львова. Одного дня повинно вистачити. Хоча, можливий варіант приїхати в Заросляк переночувати на спортбазі чи в наметах і підніматись на наступний день. В'їзд на територію Карпатського біосферного заповідника платний.
   Ось варіанти маршрутів для поїздки на авто.

https://goo.gl/maps/Au84H
Громадським транспортом
   Варіант перший, їдете поїздом Львів-Рахів в Ворохту, прибуття 21:39 згідно з даними на сайті Укрзалізниці, та ця інформація ненадійна в цьому напрямку, переконався в поході на гору Кукул. В Ворохті ночуєте в приватному секторі або в готелі і на наступний день взявши бус (вартість приблизно 250-300 гривень за восьмимісний бус) їдете в Заросляк звідки підіймаєтесь на Говерлу, спускаєтесь, повертаєтесь в Ворохту і нічним поїздом Рахів-Львів до Львова. Або варіант після ночівлі в Ворохті сісти на маршрутний автобус, доїхати до повороту на Заросляк і там спробувати постопити екскурсійні автобуси, або машини, що їдуть до Заросляка, але якщо не пощастить щось зупинити прийдеться іти 12км.