За деякими з джерел, площа Коліївщини вважається найменшою міською площею в Україні, її розміри 30 на 23 метри.
Утворилась площа на місці де колись стояла Коркесовська кам'яниця та невеликої пустки. До площі Коліївщини відноситься тільки один будиок.
До ХХ століття тут була криниця з якої набирали воду для своїх потреб усі жителі єврейського кварталу.
В XVIII столітті сучасна площа Коліївщини носила назву - Міняйлів, через те, що майже весь простір площі був зайнятий... міняйлами). Спочатку XIX століття площа отримала назву Жидівська, а далі її перейменовують на Векслярську, а вже з 1944 в площу Коліївщини.
Зараз піду погляну на Дім Легенд, площу Синагог та Міський арсенал, а вже після цього пройдусь рештою вулиці Староєврейської.
Дім Легенд.
Адреса Львівського Дому Легенд - вулиця Староєврейська 48. Не помітити цю кам'яницю важко адже фасад прикрашено декором який ви не зустрінете більше ніде у Львові.
Тут маленький трамвайчик їздить з одного двірця в інший. Годинник який, як розповідають, єдиний в місті іде за справжнім Львівським часом) і звичайно ж, що за легенди без драконів?
Між третім і четвертим поверхом Дому Легенд примостився дракон, котрий кажуть ще й дихає вогнем. А ще кажуть, що це саме той дракон, який колись жив в печері під Свято-Юріївським пагорбом і хотів скинути каміння на храм, от тільки не вдалось йому донести те каміння до місця призначення і залишились ті каменюки навічно в лісі неподалік Львова - ставши Чатовими скелями.
Звичайно ж - це ще одна з новітніх легенд Львова, котрі на благодатному ґрунті старого міста ростуть, як гриби після дощу), але це Львів і тут раді кожній новій цікавій легенді, котру можна розповісти чи послухати сидячи за чашкою кави або кухлем пива.
А ще Дім Легенд має свій оглядовий майданчик, з котрого якраз й можна поглянути на місто де народжуються легенди).
Одразу за Домом Легенд знаходиться будинок котрий колись мав адресу Староєврейська 52, тепер - це вулиця Братів Рогатинців 49.
Усе через те, що колишню кам'яницю Боруховських, котра належала до вулиці Староєврейської, після перебудови об'єднали з будинком на вулиці Братів Рогатинців.
Оглянувши цю кам'яницю можна побачити прибудовані арки входу, що колись вів до синагоги,
а ще табличку з датою реконструкції "5488" - це рік, не подумайте, в майбутньому її ніхто не реконструював, поки що), просто дата вибита згідно єврейського календаря.
Ось ми й дійшли до кінця вулиці Староєврейської, а тепер перед нами, чесно кажучи, я так і не розібрався - чи то площа Арсенальна, чи то частина вулиці Арсенальної),
але знаю точно, що в цьому місці колись знаходилось кілька синагог, а частину території хотіли, а мо ще й є така ідея - перейменувати в площу "Трьох Синагог". Та про все за порядком.
На площі між будинком з залишками вхідних арок і Міським арсеналом колись стояла Велика міська синагога. Збудували синагогу в 1801 році, після закриття синагоги Золота Роза, це була головна святиня євреїв Львова. До нашого часу Велика міська синагога не збереглась - її було знищено гітлерівцями в 1941 році. в 70х-80х роках минулого століття було протрасовано контури стін синагоги
і відреставровано арки входів - саме ті арки які ми побачили біля будинку на вулиці Братів Рогатинців 49.
З іншої сторони можна побачити залишки стіни синагоги "Золота Роза" про яку я трішки розповідав в попередній публікації про цікаві місця Львова.
Більше про історію відомої синагоги можна дізнатись з меморіальної дошки, що висить поряд.
Після Другої Світової війни багато людей, використовуючи міношукачі, шукали золото, що нібито сховано десь серед руїн Золотої Рози, але ніхто ніяких скарбів так і не знайшов...
Після проведення в 2010 році міжнародного конкурсу на впорядкування місць пов'язаних з єврейським кварталом середньовічного Львова, було проведено археологічні розкопки на території де колись знаходилась Велика міська синагога, синагога Золота Роза та велика талмудична школа.
Після розкопок на цьому місці,
котре отримало неофіційну назву - площа Трьох Синагог, планується впорядкувати площу та позначити контури будівель, що колись тут стояли, як виявилось траверси стін котрі нанесли в 80-х роках минулого сторіччя - не є точними. Також планується позначити підхід до Золотої Рози та озеленення території на якій колись стояла синагога, а на місці Великої міської синагоги хочуть зробити спеціальний простір котрий підходитиме для виставок та заходів.
Загалом площу за Міським арсеналом хочуть розділити на кілька міні-просторів, існує навіть ідея відбудувати синагогу Золота Роза, але що з цих задумів вийде невідомо, бо вже 2016 - на території Золотої Рози проводять розкопки і здається щось роблять з запланованого, а на території Великої міської синагоги стоять столики літнього майданчика одного з генделиків.
Йдемо на вулицю Арсенальну.
Саме на цій вулиці, за адресою Арсенальна 2 знаходиться колишній Міський арсенал, завдяки якому і з'явилась сучасна назва вулиці.
Теперішня вулиця Арсенальна колись проходила біля Високого муру, частина якого згодом стала однією з стін Міського арсеналу.
Будівля Міського арсеналу, яку ми бачимо тепер
була збудована в 1555 році на місці старої будівлі арсеналу котра сильно постраждала від пожежі, але й після цього її кілька разів добудовували й реконструювали.
Нова, одноярусна будівля була прибудована до Високого муру, який став західною стіною арсеналу, частину якої ми бачимо з вулиці Арсенальної.
В ті часи з боків Міського арсеналу було ще дві оборонні вежі - вежа Токарів і вежа Шевців.
Після відбудови арсеналу, в 1574-1575 роках, що постраждав від пожежі, Міський арсенал отримав другий ярус. Третій ярус надбудували в 1670 році. Найбільших руйнувань Міський арсенал зазнав під час шведської навали на Львів в 1704 році.
В XVIII столітті арсенал ще виконував роль в'язниці для козаків та гайдамаків, також тут була камера для тортур і житло ката.
В давні часи над входом в Міський арсенал висів надпис:"Щасливе місто, яке в часі спокою турбується про майбутню безпеку".
Востаннє Міський арсенал реконструювали в 1979-1981 роках, а з 1981 року в приміщенні арсеналу відкрито Музей зброї "Арсенал".
Тепер музей "Арсенал" - це самостійний відділ Львівського історичного музею в експозиції якого можна побачити старовинну зброю ХІ - початку ХХ століття з більш ніж тридцяти країн світу.
Окрім холодної і вогнепальної зброї в арсеналі можна побачити: елементи військової форми, посуд з зображенням зброї, колекцію орденів, мініатюрні моделі бойових машин і солдат. Особливий акцент експозиції - на холодній зброї - від ножів до алебард, а ще тут є всі типи середньовічних мечів.
Серед експонатів ви зустрінете півтораручний меч оздоблений латунним хрестом - символ Тевтонського ордену, проти якого, свого часу, вели успішну боротьбу слов'янські народи. Вас обов'язково здивують розміри дворучних мечів і звичайно ж, в поціновувачів холодної зброї, справжнє захоплення викличе шабля з подвійним клинком - "Зульфакар".
Окрім зброї, в експозиції музею виставлені обладунки, зокрема - обладунки основної ударної сили Речі Посполитої - "Крилатих гусарів".
Саме в "Арсеналі" тепер зберігається статуя Михаїла, що колись прикрашала Королівський арсенал, про який я вже згадував в одній з попередніх публікацій про цікаві місця Львова.
Львівський музей зброї "Арсенал" - єдиний музей такого типу в Україні, отож будучи у Львові його таки варто відвідати).
А тепер повернемось до площі Коліївщини і пройдемось далі вулицею Староєврейською в сторону площі Міцкевича, щоб поглянути на ще кілька цікавих будинків.
А поки я ще не дійшов до площі Коліївщини) - трішки цікавого про вулицю Староєврейську.
З отриманням Львовом Магдебурзького права, львівським євреям, під заселення, виділили південно-східний кут середмістя середньовічного Львова. В ті далекі часи Єврейська громада Львова жила ізольовано від інших жителів міста в так званому: "гетто". Єврейський квартал був огороджений стінами і будівлями від решти міста, а вхід на територію кварталу закривався брамою, що знаходилась на перетині сучасних вулиць Руської та Івана Федорова. На ніч браму до єврейського кварталу закривали.
Відомі випадки погромів, що влаштовували студенти Львівського Єзуїтського колегіуму, під час яких, нападів зазнавали не тільки жителі і будівлі кварталу, а навіть синагоги.
Але студенти Львівського Єзуїтського колегіуму - це ще не всі Львів'яни.
Під час облог євреї, як і всі львів'яни, захищали ті частини львівських мурів - за які відповідали. І от в одній з облог від Львова вимагали контрибуції та видачі всіх євреїв. Хоча сили були нерівні львів'яни погодились лише на контрибуцію. Відповідь військам, що взяли в облогу Львів була такою - "Євреїв віддати не можемо з двох причин: по-перше вони є не нашими, а підданими короля і Речі Посполитої, по-друге, вони так само, як і ми, несуть весь тягар облоги і готові за нас померти".
Війська котрі тримали Львів в облозі задовільнились лише контрибуцією.Ця армія двічі тримала Львів в облозі та жодного разу не брала його штурмом, хоча все місцеве українське населення допомагало цій армії, як могло. Чому так? А тому, що це військо - визвольна армія січових козаків на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким і штурм Львова означав смерть багатьох українців котрі лишились в місті і змушені боронити його.
Під час другої облоги і розгрому військ Речі Посполитої під Городком, вже почались перемовини про добровільну здачу усіх колишніх земель Київської Русі, що тепер були під Річчю Посполитою та повернення їх українцям, але...
Невеличкий відступ і повертаємось до вулиці Староєврейської).
В часи середньовіччя будинки в єврейському кварталі були, переважно, 2-3 поверхові. Кількаповерхові будинки тут почали будувати набагато раніше від інших кварталів Львова, а все через брак території під будівництво та велику кількість населення - євреям заборонялось селитись в інших кварталах до 1868 року.
Перенаселення кварталу приводило не тільки до збільшення поверховості будинків, а й до епідемій та частих пожеж. Правда, причиною пожеж більше був один з єврейських релігійних звичаїв за яким їм заборонялось виконувати в суботу будь-яку роботу, навіть готувати їжу, а тому щоб до суботи їжа залишалась теплою, звечора п'ятниці добре напалювалась піч в яку ставили їжу в кам'яних глечиках, а устя печі заліплювали глиною. Під час одної з таких пожеж в 1571 році згоріла вся східна частина міста. Спроби заборонити євреям будувати дерев'яні будинки та розробити план забудови єврейського кварталу - успіхів так і не принесли.
Теперішню назву вулиця Староєврейська отримала в 1990 році на честь існування тут в середньовіччі єврейського кварталу.
А тепер цікаві будівлі).
Вулиця Староєврейська 30.
На цій кам'яниці збудованій в 1633 році можна побачити круглу таблицю котра свідчить, що власник має право емфітевзису.
А ще, якраз на перехресті вулиць Староєврейська і Сербська, поруч з яким стоїть вищезгадана кам'яниця, колись була стіна, що перегороджувала вхід до єврейського кварталу.
Будинок №28
згадується в нарисі Францішка Яворського "Ляпідея Клопотовська: Нецікава історія львівської кам'яниці"
А кам'яниці за адресою Староєврейська 26
присвячена розвідка дослідника Львова Володимира Вуйцика - "Вулиця Староєврейська 26"
На подвір'ї будинку №19
збереглась будівля синагоги "Охороня Суботи" збудованої в 1878 році, але будівля це все що залишилось від синагоги яку було розгромлено в 1941 році.
Потрапити на подвір'я будинку №19 можна з площі Ринок через браму кам'яниці №12.
На кам'яниці, що на вулиці Староєврейській 5
можна побачити лева з двома тулубами, через що кам'яниця отримала назву "Під левами".
От ми й майже біля вулиці Театральної, про яку я вже розповідав. На цьому буду завершувати свою прогулянку. До нових зустрічей.
Читайте далі:"Вулиця Галицька, Братів Рогатинців, Сербська та Архівна"
Весь Львів тут
Більше фото з площі Коліївщини, вулиці і площі Арсенальної та вулиці Староєврейської тут
Старі фотографії тут
Немає коментарів:
Дописати коментар