Чортові або Чатові скелі

   Як я поїхав на Чортові, а приїхав на Чатові скелі).


   Вийшло так, що замість споглядання гірських вершин полонини Боржава, віддихуючись після підйому на хребет, я лежав на дивані і дивився на стелю). Провалявшись добру годину роздумуючи над несправедливістю і жорстокістю цього світу), а ще подумав, що пора б вже протерти абажур під стелею, я підняв свою дупу і пішов, ні не по ганчірку щоб таки витерти 2 сантиметровий шар пилу, а по велосипед))).
   Взяв велосипед і поїхав до Чортових скель бо хоча вони на відстані менше кілометра, по трасі, від межі Львова, я там ще ніколи не був.

Велопохід, село Оброшино - село Годовиця - село Басівка - село Лапаївка.

   З-за хмар виглянуло сонце я дістав з гаражу велосипед і поїхав в кілька цікавих місць поблизу Львова.
   Першою ціллю було село Оброшино де знаходиться палац архієпископів, дендропарк і зоопарк.
   Ось карта всього велопоходу.


   Відстань від Львова до Оброшино приблизно 4,5 кілометри, добратись легко, від кільця об'їзної Львова їдьте в сторону Городка, а біля поста ДАІ поверніть ліворуч, кілька кілометрів трасою через ліс і ви в Оброшино. Якщо їхати громадським транспортом то з приміського вокзалу Львова відправляється маршрутка №187.
   Їхати велосипедом по трасі в Оброшино не дуже зручно, асфальт з проїзної частини вирішив, що йому зручніше буде ближче до узбіччя дороги і утворив напливи котрі чергувалися з ямками, а ще водії, що несуться по трасі так, ніби уже встигли в цьому житті все, що хотіли і спішать побачити інший світ...
   Коротше їхав я більше узбіччям, аніж трасою, болото з узбіччя чіплялось на колеса тож педалі, які і так з непривички було важкувато крутити, з кожним новим шаром болота, ставало крутити все важче, але я вперто їхав дивитись на оленів, котрі згідно інформації з інтернету повинні жити в зоопарку села Оброшино.
   Проїхавши зупинку на котрій ще збереглись залишки фресок часів совдепу, біля ресторану відомого колись на всю Львівську область звернув ліворуч, через метрів 300, перед шлагбаумом з правої сторони звертаю праворуч в дендропарк державного значення.

Карта (мапа) велопоходу: село Оброшино - село Годовиця - село Басівка - село Лапаївка.

   Маршрут: село Оброшино (палац архієпископів, дендропарк, зоопарк) - село Годовиця (зруйнований костел) - село Басівка (криївка) - село Лапаївка (озеро).



   Початок маршруту вирішив позначити від кільця об'їзної дороги Львова в кінці вулиці Городоцької.


   Від кільця їдемо в сторону Городка до поста ДАІ тут повертаємо ліворуч і попереду приблизно 4 кілометри до села Оброшино. В селі Оброшино їдемо аж доки не побачимо з лівої сторони муровану зупинку за котрою на першому повороті потрібно повернути наліво.

Фото. Свірзький замок / Photo. Svirzh Castle

Україна
Львівська область
Перемишлянський район
Свірж
Ukraine
Lviv region
Peremyshlyany area
Svirzh


Фото. Замок в Старому Селі. / Photo. Castle in the Stare Selo

Україна
Львівська область
Пустомитівський район
Старе Село
Ukraine
Lviv region
Pustomytivsky area
Stare Selo


Замки Львівщини. Свіржський замок та замок в Старому Селі.

   Перша подорож в 2015 році.
   Планував поїхати в Свіржський замок та замок в Старому Селі ще осінню і велосипедом, але велосипед я трішки поламав, а відремонтувати, руки дійшли лише в грудні). В грудні, для велоподорожі, вже не та погода і світловий день. Відстань від Львова до Свірзького замку приблизно 35 кілометрів, потрібен час щоб проїхати їх на велосипеді, плюс заїхати в Старе Село, а ще час для того щоб подивитись на замки та повернутись додому. Від велоподорожі відмовився.
   Переглянув варіанти, як ще доїхати в Старе Село і Свірж. Маршрут обрав такий - їхати в Старе Село електричкою, далі пішки до траси, а звідти маршруткою в Свірж.
   Вранці, погода щось не дуже хотіла підстроюватись під прогнози з сайтів і замість прояснень, небо було вкрите суцільним шаром сірих хмар, дув холодний вітер і падав лапатий сніг. За хвилин 15, поки чекали маршрутку, щоб заїхати на приміський вокзал, я з колєгами стали подібні на сніговиків).
   На приміському, панувала передсвяткова метушня, люди заклопотано тягнули, хто з електричок, а хто в електрички ялинки, дідухи, сумки, кульки, санки), по гучномовцю оголошували про посадку і про відправлення електропоїздів, що сприяло ще більшому пожвавленню на перонах, а ми чекали на свою електричку Львів-Ходорів, котра повинна відвезти нас до найбільшого замку Львівщини.
   В вагоні пахло хвоєю, а за вікном випогоджувалось. В Старе село ми приїхали о 10:12. Одразу з перону видно замок, хоча побачите ви його, ще тільки під'їжджаючи до станції, якщо сядете з правої сторони. Вперше я побачив замок в Старому Селі з вікна потяга, повертаючись до Львова після походу в Горгани.

Підсумки року, що минає.

   Старий рік минає і за традицією, під Новий рік прийнято підводити підсумки року, що минає, а раз є така традиція, то підведу і я.
   На початку року усі заплановані подорожі та походи перекреслили, мабуть, відомі вам події і замість походів в місця далекі від цивілізації я, між змінами, їздив в центр столиці...
   Ще з літа 2013 планував в березні 2014 пройтись по водоспадах Криму, бо саме весною вони повноводні та найгарніші, але до цього часу Крим став "НАШ" і людям з львівською пропискою стало важко туди потрапити, а виїхати ще важче).
   Тож замість Криму спочатку березня пройшовся до Параски).


   Це був перший мій похід, точніше назвати похід вихідного дня, у новому році, повернувшись з якого вирішив пора б піти в повноцінний похід, бо від сидіння вдома і перегляду новин уже помаленьку підкрадався стан під назвою "все дістало".
   Зібрав рюкзак, друзів і пішли ми в Горгани


подалі від цивілізації, зв'язку, та всього іншого, бо як б там не було, а жити треба.