Карта маршруту до гори Ключ, Мертвого Озера та водоспаду Сукіль

   Маршрут: село Дубина - водоспад на ріці Кам'янка - меморіал на горі Ключ - Мертве Озеро - водоспад Сукіль - село Кам'янка - село Дубина (приблизно 32 кілометри)

Клікніть по зображенню щоб збільшити

Увага маршрут приблизний, так щоб зорієнтуватись де що є і куди іти)

   Починали ми свій похід з села Дубина, доїхати сюди можна будь-яким автобусом, що їде зі Львова до Сколе, або навпаки, варто попередити водія про те щоб зупинив на зупинці з якої ближче до водоспаду Кам'янка, бо в селі Дубина дві автобусні зупинки і з іншої буде потрібно ще довго іти).

Фото з велопоходу до Бережанського, Поморянського і Золочівського замків

На фото ви побачите площу Ринок в Бережанах та Бережанський замок, а ще Поморянський і Золочівський замки.

Як я до Бережанського, Поморянського і Золочівського замків їздив, а ще ночував в Раю).

   Замки Львівщини я, здається), провідав вже всі, а от з Тернопільщиною якось все не виходило. Основна проблема поставали в питанні - як доїхати?
   Але ж тепер в мене є ашанівський "вЄздєход"). От на ньому я й вирішив доїхати до Бережанського і Поморянського замків, а ще, як бонус-плюс, відвідати Золочівський замок.
   Здзвонився я з колєгою якого ще не здолали хандра та старість))) і от ми в електричці Львів-Тернопіль їдемо до станції Зборів. Саме з Зборова починається наш маршрут до Бережанського замку. Відстань не мала, але з варіантів, як добратись до Бережанського замку зі Львова, цей маршрут нам здався оптимальним, можна хіба ще спробувати зі сторони Ходорова, але розклад поїздів не зовсім підходив та й звідти не ближче). Ну і ми ж на велосипедах, що нам тих кілька десятків км).
   Неподалік станції Зборів надибали ось такий пам'ятник

   на якому хоч і було написано "першим механізаторам" ми ж то знаємо завдяки Голівуду, шо то пам'ятник першим трансформерам які колись давним-давно відвідали Землю).
   Тепер про: "що нам тих кілька десятків кілометрів" - здох я здається вже на другому, чи мо й на першому підйомі), а підйомів тих було до... ну дуже багато.
   От так я волочачи ровер вверх і спускаючись на ньому вниз - таки дотягнув до Бережан.

Карта велопоходу до Бережанського, Поморянського та Золочівського замків

 

   Свій маршрут до Бережанського, Поморянського та Золочівського замків ми починали з станції Зборів.

Корисні рослини Карпат: Первоцвіт

   Первоцвіт я збирав ще давним-давно, здається тоді ще тільки навчився ходити). Правда вже давно немає того місця де я колись збирав той первоцвіт, вірніше місце є, але от первоцвіт з-під бетону і асфальту не росте(.
   Та й росте той цілющий первоцвіт не так довго, тому потрібно встигнути зібрати потрібну вам кількість допоки він є.

фото взято з Вікіпедії

   І от в одному з походів я побачив жовті квіточки - знайомі з дитинства))). Для чого і від чого первоцвіт я вже давно не пам'ятав, а мо й не знав, а шо ви хотіли?) Коли востаннє я його збирав то знав тільки одне - буде смачний чай зимою).

Корисні рослини Карпат: Чебрець

   Чебрець, мені його показали коли спускались ми з Горгану Явірника.
    Рослинка цікава і знайти Чебрець доволі легко, запах від нього чути доволі далеко, але окрім запаху, а ще смаку - чай з Чебрецю доволі таки корисна штука, він допоможе при туберкульозі, бронхіальній астмі, та й в принципі чай з Чебрецю чудово допомагає при захворюваннях дихальної системи. Помічний він і при безсонні.

Старість

Про кружку і палку)))...
   Такою була тема спочатку, але якось воно все бурлило і розвивалось і ось, що з цього вийшло
- стоїш ти спілкуєшся з людьми з якими виріс і яких знаєш з дитинства на різні теми і тут мова переходить на плітки одну з популярних тем світської бесіди).
    Так, між іншим, проскакує інфо що в когось народилась друга дитина і ти такай, так само, між іншим, уточнюєш ім'я людини в якого вже - друга дитина.
    А тут бах - в думках зв'язуються почуте ім'я з образом людини яку ти пам'ятаєш і... та як? Він ж ше ж зовсім малий - та ніхрена чувак, малий він був років десять тому...
   І знов бах... ти уважно оглядаєш людей з якими ріс...
   Ож ніхрена собі ти глянь -  той посивів, а той полисів. Та ну нах.... а далі ще веселіше - ти підходиш до дзеркала, а там на тебе дивиться якийсь лисий, небритий дядько.
   Упс, забув написати до чого це все).
   Так от - все частіше в колі спілкування почало проскакувати слово старість. Ну в старість, після того, як зустрів в горах людину яка бодро топала вверх впевнено обганяючи групи людей які в рази виглядали молодші за людину яка в розмові згадала свій вік -75, ми віримо мало.
   Але старість є старість і чомусь люди таки про неї згадують, а якось, вранці, стоячи неподалік свого ліжка, з кружкою теплого напою в руках та палицями які не ставлю далеко від себе бо йти з ними легше для суглобів))) і я подумав про старість.