Щось засидівся вдома, а часу кудись поїхати бракує, сиджу перед монітором переглядаю Google Earth в пошуку цікавих місць (
як я планую свої подорожі можна прочитати тут) недалеко від Львова. Відомі туристичні об'єкти відкинув відразу до них ще дійде черга, зараз хочеться чогось маловідомого і незвичного. Приблизно через півгодини пошуків таки знаходжу.
Вашій увазі подорож в Стільське городище.
Не люблю писати речі котрі можна знайти в вікіпедії, але... Стільльське городище знаходилось на території сучасних сіл: Стільсько, Дуброва, Ілів і займало площу 250га. Першим хто досліджував був Орест Корчинський з його робіт Ви зможете дізнатись більше про історію Стільського городища.
Добиратись вирішили через Миколаїв, до Миколаєва електричкою Львів-Лавочне, що відправляється зі Львова о 8:50, а звідти, як повезе, або маршруткою або пішки. Розкладу маршруток з миколаєва в село Стільсько я на жаль не знайшов. Якщо любите подорожувати ровером Стільське городище на мою думку буде непоганим варіантом веломандрівки.
9:53 виходимо з електрички від вокзалу до самого Миколаєва ще потрібно пройтись приблизно два кілометри, зайшовши в Миколаїв ідемо вулицею Андрія Шептицького з якої звертаємо ліворуч на вулицю Львівську. Якось так сталось, що навіть не подивився де в Миколаєві зупиняться маршрутки котрі їдуть в Стільсько. Тож продовжуємо іти вулицею Львівська до кінця Миколаєва, а там мо щось і зупинимо. Дійшовши вже майже до виїзду з міста побачили великий павільйон поблизу якого було припарковано штук п'ять фур, колись на форумі мандрівників читав, що коли хочете перекусити по дорозі то варто харчуватись там де зупиняються далекобійники - смачно і недорого. Вирішили перекусити, а заодно перевірити пораду прочитану на форумі. Заходимо в павільйон - звичайна палатка від пива "Львівське", правда десь в чотири рази більша від стандартних, всередині чисто, прохолодно на відміну від спеки, що панує знадвору. На стіні чи правильніше буде сказати тенті, над входом величезний плазмовий телевізор. Все набагато краще ніж ми могли подумати. Підходимо до барної стійки, беремо по хот-догу і квас. Квас як всюди, хот-дог невеликий зате смачний, ціни також як всюди квас 5 хот-дог 9. В порівнянні з іншими придорожніми барами, кафе і т.п., а тим більше з заправками - непогано. Поїли, виходимо до дороги і бачимо, як маршрутка з написом:
МИКОЛАЇВ
Стільсько
Дуброва
Ілів
на боковому склі проїжджає за метра три від нас). Це було приблизно о 12:00, подумали, що наступного автобуса з таким написом прийдеться чекати довго тож вирішили іти пішки).
Вийшовши за Миколаїв, обабіч дороги побачили пагорби Львівського Опілля,
пам'ятаю, як їхав до
Скель Довбуша, а їхали ми тоді дуже довго і я собі дрімаючи почув радісний дитячий крик: "О гори, нарешті гори", та прокинувшись побачив пагорби перед Миколаєвом).
