Вибір туристичного рюкзака для походів

   Туристичний рюкзак повинен бути зручним, надійним, містким.
   Пам'ятаю, як після перших своїх походів, задумався про купівлю нового рюкзака, бо мій старенький, котрий я купив давним-давно уже не справлявся з навантаженнями, та і якість його була не дуже. Так почалась епопея з вибором рюкзака для нових походів). Тепер набутим досвідом поділюсь з вами.


   Відразу скажу, купуйте рюкзаки тільки відомих торгових марок і в спеціальних туристичних магазинах - це не гонитва за брендом чи іншими понтами, це надійність перевірена не одним туристом. Куплений на ринку рюкзак, китайського виробництва від фірми "супер-пупер Travel" - це максимум кілька походів або навіть менше, а з плечима і спиною котрі болять, через неякісно пошиті лямки і пояс рюкзака, а також конструкцію каркасу - шукати в корчах уламки фурнітури, що розлетілась на куски від ваги рюкзаки справа невесела, чи пришивати або зашивати по декілька разів на день окремі частина рюкзака. Хоча для поїздок на фестивалі такі рюкзаки непогано підходять, та і якщо ви справді хочете в похід то ніякі неполадки спорядження вас не зупинять, а незручності - справа десята).

Термобілизна

   До нас прийшла зима, помаленьку дістаю з шафи термобілизну, бо як б там не було, а тепло ми любимо, такими нас вже зробила природа).
   Тепер в походах термобілизна стане невід'ємною частиною нашого туристичного спорядження, та і не тільки в походах.


   Що таке термобілизна? Простими словами - це такий одяг котрий ми одягаємо на голе тіло і він повинен нас зігрівати, але не все так просто. Хороша термобілизна окрім зігрівання повинна ще й відводити від тіла вологу (піт) і при цьому зберігати тепло та ще й не "пахнути"), а вже як вона буде справлятись з цими функціями залежить від матеріалу з якого її пошили, а також його товщини. Не варто думати що чим товщий матеріал тим білизна краща.
   Шиють термобілизну з штучних і натуральних матеріалів, з яких краща? Тут думки розходяться.
   Я користуюсь з штучного матеріалу, переваги - краще відводить вологу, швидше сохне, менше розтягується, не з'їдять молі), з недоліків - кажуть, гірше гріє коли мокра, швидше починає пахнути - поки що жодного з цих недоліків не помітив. Ледь не забув, ще один плюс термобілизни з синтетичних матеріалів - вона дешевша, а при теперішніх цінах на туристичне спорядження - це непогана перевага).

Фото з походу: "Від Горган до Свидовця" / Photos from the campaign: "From Gorgan to Svydovets"

Україна
Івано-Франківська/Закарпатська область
Українські Карпати
Ukraine
Ivano-Frankivsk/Zakarpatsky region
Ukrainian Carpathians





Від Горган до Свидовця

  Маршрут:  село Бистриця - гора Гропа - гора Велика Братківська - перевал Околе - гора Татарука - гора Трояска - гора Геришаска - хребет Апшинець - гора Крачунєска - гора Стіг - Драгобрат


 
   Нарешті вибрався на Свидовець, поглянути на красу гірських озер про котру не раз чув і читав. Довго роздивлявся карту вибираючи звідки почати похід і все ж вирішив буду іти з Бистриці через Гропу до перевалу Околе, а далі в Драгобрат і звідти в Ясіню.
   Маршруткою Львів - Івано-Франківськ, що відправляється о 7:35 з головного вокзалу Львова доїхав до вокзалу в Франківську, вартість 60 гривень, а з Франківська до Надвірної комфортабельним автобусом за 12 гривень, відправлення о 11:20. Тепер до наступної маршрутки потрібно трішки пройтись, ось карта.


   Правильну дорогу мені підказали на автостанції і навіть трішки провели, за що я щиро вдячний. Автобус з Надвірної в Бистрицю відправляється о 13:00. Дорога скажу вам чесно більше нагадує танковий полігон тому цих 30 кілометрів ми плелись півтори години.
   14:30 ось я і в Бистриці, на зупинці де колись закінчився мій перший похід, а тепер починається новий, уже навіть не знаю який по рахунку.
   Спер рюкзак до плота, прикурив сигарету і поки курив, згадував, як колись прийшли ми сюди мокрі, змучені, але щасливі. Спогади штука хороша, але зараз час творити нові, відправляю недопалок в урну дістаю карту, компас і вперед по спогади, і не тільки).

Карта маршруту: "Від Горган до Сводовця"

   Маршрут: село Бистриця - гора Гропа - гора Велика Братківська - перевал Околе - гора Татарука - гора Трояска - гора Геришаска - хребет Апшинець - гора Крачунєска - гора Стіг - Драгобрат




Клікніть по зображенню, щоб збільшити

Що нас зупиняє? Обставини).

   Топав в магазин по сигарети і побачив чувака з туристичним рюкзаком за плечима. Біла заздрість почала підступати), добре йому, зараз закине рюкзак в маршрутку та й поїде собі кудись. А я, раб обставин і плюс шкідливої звички), піду в магазин, візьму пачку сигарет і буду курити на балконі, дивлячись, то на ліс, котрий на щастя видно з мого балкону, то на небо, то на котів, котрим здається до лампочки всі обставини)
   А що зупиняє нас робити те що хочемо? Зараз не можу кудись поїхати бо треба на роботу, не можу взяти відгул на роботі бо не вистачає людей, не можу послати роботу бо треба гроші і от тільки здається все уже сплановано, уже все, як має бути і тут знов ... складаються обставини(, і знов не так, як треба.


    Таки правда те що написано на картинці, майже на всі обставини в нашому житті впливаємо ми самі, бо ми самі обираємо не ту роботу, не тих людей, не той відпочинок і в результаті отримуємо не те життя. Ми в силах не підлаштовуватись під них, але щось завжди нас зупиняє(  і ще відчуваєш, як під впливом обставин в тобі помирає космонавт, поет, мандрівник ..., але все одно важко взяти і кинути все зразу бо... обставини).
   Поки я курив, коти грілися в промінні сонця, що все рідше, останнім часом, показується з за хмар, ліс в далині скидав останні жовті листочки, небо то звільнялось, то знову затягувалось хмарами - природа жила своїм життям і її все одно на наші обставини. А я викинув недопалок, подумав коли вже і я, зможу сказати, що в мене життя, а не череда обставин.
   Ех поки що залишається мріяти про те, що скоро і я спакую свій рюкзак та й кудись піду, нехай на день, два чи тиждень - пошлю далеко обставини і хоч на короткий час відчую себе вільним.

Про відео і фото)

   Повернувся з походу сиджу перед монітором переглядаю фото і відео. І якось воно все ніби те, але не те), звичайно від своєї мильнички я і не сподівався шедеврів, та і фотограф я на рівні -знаю яку кнопку натиснути і де батарейки змінити, та все ж навіть коли дивлюсь на фото знайомих місць в горах, котрі зробили професіональні фотографи, все одно не передає фото всього того, що бачиш на власні очі, стоячи на вершині.

фото з походу Східними Горганами
    Колись читав статтю про ефект Гранд-Каньйону, зараз не можу її знайти щоб детальніше розповісти про всі тонкощі, але суть така -  як б не фотографували, все одно не вдається в фотографіях передати усю красу, правда, кажуть google своїм крутим фотоапаратом, що фотографує на 360 градусів таки спромігся зробити класні фото. Та, як передати на фото весняне сонце котре після довгої зими зігріває краще за будь-яке UFO), як передати вітер, що старається зірвати капюшон, як показати сніг в середині кросівок бо ти забув бахіли і як показати це все одночасно, на одному фото?) Ніяк, бо фото не може передати відчуття(. Зате той хто зробив це фото може в будь-який момент поглянути на нього і згадати усе, що відчував))).
    Відео може показати трішки більше, але не все, ми чуємо вітер, бачимо як падає дощ, але сухі і не змерзлі.
   Мабуть таки добре, що техніка ще не дійшла до відео в форматі 100500D, що фотошоп може все, але тільки в рамках фотографії), бо тоді б таких, як ми зовсім перестали розуміти). Зараз, багато хороших людей дивляться на тебе здивованими очима, питають "для чого ти ходиш в гори?" Або, коли кажеш, що їдеш в замок відповідають - "Ааа, та я його вчора по телевізору бачив"...