Карта маршруту до Верецького перевалу

Маршрут: Воловець -Верецький перевал - Воловець (приблизно 32 кілометри).



Клікніть по зображенню щоб збільшити карти


   Маршрут до Верецького перевалу починається в Воловці. Зі Львова до Воловця найкраще добиратися поїздом Львів-Мукачеве (відправлення зі Львова о 7:10), ще в цьому поїзді є веловагони, попередьте в касі, що вам потрібен квиток саме в веловагон якщо плануєте їхати до Верецького перевалу велосипедом.
   З Воловця піднімаємось на перевал Менчил.

Фото з велопоходу до гроту Прийма, Бандерівських скель та печер біля Миколаєва

Україна
Львівська область
Миколаїв та Миколаївський район



Цікаві місця поблизу Миколаєва: грот Прийма, австрійський ДОТ, печери Білих Хорватів, Бандерівські скелі.

   До гроту Прийма я збирався відколи почув про нього, а це років три, а мо й чотири))) і от, тепер вже в далекому 2016) році, таки вибрався до стоянки неандертальців поблизу Миколаєва, що у Львівській області.
   Назбиралось нас в цю мандрівку четверо. Всі, так само, вже давно збирались, але вибратись до Прийми ніяк не могли.
   Вибрали варіант велопоходу. До Миколаєва електричкою, а далі вже на велосипедах. Першу електричку до Миколаєва ми пропустили, ну не всі, а тільки я і ще один, бо вирішили підсісти на Скнилові, але, як виявилось - на Скнилові електропоїзд Львів-Трускавець, що відправляється в 6:54 з Приміського, не зупиняється) хот на сайті УЗ зупинка в розкладі є. Постояли, подивились вслід електричці, сіли на велосипеди і поїхали на Приміський, щоб вже точно таки сісти на наступну електричку.
   На наступну сіли). Народ, що чекав нас в Миколаєві вже встиг прокататись по магазинах та закупитись на обід.
   Ну що ж, всі в зборі - відправляємось. Як доїхати до урочища Прийма ніхто поняття не мав), але ж коли розглядали вдома карту то здавалось, що все просто. Та й всі четверо таки вже намотали добрячий кілометраж по лісам, горам і тд.). Що там до тої Прийми доїхати яка ледь не в самому Миколаєві))).
   Їхти вирішили через село Верен. В Google Earth виглядало все просто: з станції Миколаїв-Дністровський, через село Розвадів, їдемо до початку села Верен, там звертаємо ліворуч в поле, трішки польовою дорогою, а далі кілька км лісом і ми вже в урочищі Прийма, ну просто все ж?).
   Карти, компасу з собою не взяли, свого смуртфона який більше використовую, як GPS, аніж телефон також не брав, а нашо? Я ж вже казав шо ми "круті туристи" і шо нам того лісу))).
   Ну до Верену ми доїхали, в поле звернули, в ліс заїхали... оп, а не такі ми вже й круті туристи). Нє, ну спочатку ми впевнено перли лісом орієнтуючись по сонцю, полярних зірках, мохах на деревах, а також за допомогою фраз-заклинань які допомагають знайти правильний шлях, типу: "здається тут наліво" або "давайте може вправо", але коли завдяки нашому великому досвіду та всього переліченого вище ми добрались до місця "хрен зна де ми зараз є" то вирішили виїхати кудись з лісу, а звідти заново вже починати пошуки гроту Прийма).
   Виїхали до хутора, який здається навіть носить однойменну назву з потрібним нам урочищем та гротом - Прийма, але точно не скажу бо точно не знаю).
   Тут навіть було маркування якогось маршруту

Карта маршруту до гроту Прийма, Бандерівських скель, ДОТу та печер поблизу Миколаєва.

Маршрут: станція Миколаїв-Дністровський - село Розвадів - грот Прийма - село Прийма - Бандерівські скелі - закинутий австрійський ДОТ - печери Білих Хорватів на околиці Миколаєва (приблизно 27 км).



Клікніть по зображенню щоб збільшити


   До станції Миколаїв-Дністровський (початок/кінець маршруту) можна добратись будь-якою електричкою, що їде зі Львова в сторону Стрия.
    З Миколаєва їдемо, через село Розвадів, на дорогу яка огинає кар'єр. Можна і через кар'єр, але все ж краще дорогою).

Вже традиційний передноворічний пост)

   Завершується 2016, ще один рік мандрів в різні цікаві місця України та походів в Карпати.
   В цьому році вдалось побувати там, куди вже давно збирався, але ноги ніяк не доходили).
   Пройшовся до Вухатого Каменю та озера Марічейка.



   Спробував відшукати "Острів Пасхи" в Сколівських бескидах.

Фото з прогулянки в Мармароси

Україна
Карпати
Мармароси



 

В похід - щоб вдома не сидіти). Мармароси.

Маршрут: Ділове - Піп Іван Мармароський - полонина Бербелашка - Рахів.


   Початок цього походу трішки подібний до початку попереднього).
   Так само "накривається" мій похід, правда тепер уже на Пішконю. Так само дивлюсь в мережі хто куди збирається.
   І тут оголошення про похід в Мармароси. В Мармароси я вже ходив, але ж не сидіти вдома в останні дні відпустки). Пакую торбу, беру квитки, їду). До речі, ще один цікавий варіант, як добратись зі Львова в Ділове - вже знайомий, з попередньої розповіді, поїзд Ковель-Чернівці відправляється о 1:20 зі Львова і ним їдемо в Коломию, о 5:55 ви вже в Коломиї, а з Коломиї в 8:16 до Рахова їде електричка Коломия-Рахів, з Рахова до Ділового можна доїхати автобусом.
   Дві години в Коломиї, поки чекаєте на електропоїзд, можна присвятити екскурсії по місту, чим і зайнялась більша частина групи поки я дрімав на вокзалі). Якщо врахувати, що від вокзалу до музею "Писанки" орієнтовно 2 км, туди і назад буде 4 км то двох годин цілком достатньо щоб поглянути на найбільшу писанку в світі, треба буде і собі колись піти глянути, бо вже кілька разів був в Коломиї, а крім вокзалу і автостанції нічого толком й не бачив. Ну цього разу в мене були поважні причини - кілька діб перед цим походом я дуже мало спав, а отже використовував кожну хвилину щоб подрімати))).
   Їхати з Коломиї в Рахів електропоїздом ну дуже довго) - більше чотирьох годин, зате було весело, на носі якраз травневі свята, а на "майскіе") славнозвісний "Раховоз" на 99% забитий туристами, отож скучати не доведеться.
   Погода, коли ми сідали в електричку, була "не дуже", а перед приїздом в Рахів ще й почався дощ, народ з іншої, доволі чисельної групи, почав одягати дощовики, бахіли і тому подібне. Якщо іти за стандартною схемою походів в Мармароси), то з Рахова ще потрібно добратись в Ділове, там взяти дозвіл на перебування в прикордонній зоні, а тоді вже йти до Мармароських вершин, в Рахові з вокзалу до автостанції іти метрів 20, отож дощовиків, бахіл і тд. теоретично та й практично) не потрібно - вирішив поцікавитись яким маршрутом ітиме сусідня група, а мо пригодиться). Виявилось, що народ прямує з Рахова до географічного центру Європи, що знаходиться неподалік села Ділове, а тоді вже в Мармароси, ми ж, згідно плану), вирушили на автостанцію, взяли квитки, ледве запакувались в переповнений автобус з Рахова в Ділове і поїхали...
   В Ділове взяли в прикордонників дозвіл, до речі про дозвіл на перебування в прикордонній зоні - проблем немає жодних, остаточний список учасників походу в Мармароси був поданий лише кілька днів тому, але якщо всі хто іде в похід має з собою паспорти то орієнтовно через хвилин 10-20 вам дадуть дозвіл, при умові, що на заставі "буде світло" - електроенергію не відключили))).
   Дозвіл маємо, зайшли ще в магазин і йдемо до початку маршруту.