Вітаю Вас у блозі про мої подорожі в різні цікаві місця: збережені і зруйновані замки, стародавні капища, скелі котрі служили храмами та фортецями, а також походи в гори і не тільки.
Новий рік в Карпатах
Ура, збулась ще одна мрія), нарешті я таки буду зустрічати Новий рік в горах. Не те щоб ця дата була для мене вже, аж такою значущою, але... стадні інстинкти ще ніхто не відміняв і якщо весь світ встрічає той момент коли стрілки годинників проскочать цифру 12 чи 24, а мо 00 і підуть на новий круг - то тра й мені).
Зібралось нас менше ніж планувалось, але так є завжди, головне, що люди з якими хотілось зустріти цей Новий рік були поряд. Не всі звичайно ж, але на це я і не розраховував бо тих людей з якими виріс, зимою в похід не витягнеш точно та й літом не всіх і не завжди).
Їдем). В електричці виспатись не вдалось - будили звуки колядок які лунали з уст, музичних інструментів і навіть динаміків різноманітних фрілансерів, що безупину ходили туди-сюди вагонами, а так хотілось покімарити.
Зате в автобусі і бусі, що ми взяли з Долини до Осмолоди - виспався гарно, ями на дрозі не заважали, а навіть заколисували, група також не скаржилась - всі звикли вже до наших доріг "в глубінку". Водія троха шкода), але шо зробиш - то є жІзнь))).
Приїхали. Водій, на запитання чи є в нього бажання забрати нас з Осмолоди через кілька днів відповів, що більше ні за які гроші сюди не поїде).
Не поїде то не поїде, якось виберемось). Одягнули рюкзаки і вперед, до місць де снігу по коліна і вище, а хмари летять тобі прямо в писок.
Дорогою згадую, як в далекому 2012), топав тут у свій перший похід))).
Цікаві тоді були відчуття - щось змішане з ейфорії і "зара здохну").
Тепер я в курсі, що мене там чекає - все теж саме "зара здохну") і кожного разу нове відчуття ейфорії від того, що я тут, серед вже таких знайомих, але незважаючи на це, кожного разу різних - гір.
Зібралось нас менше ніж планувалось, але так є завжди, головне, що люди з якими хотілось зустріти цей Новий рік були поряд. Не всі звичайно ж, але на це я і не розраховував бо тих людей з якими виріс, зимою в похід не витягнеш точно та й літом не всіх і не завжди).
Їдем). В електричці виспатись не вдалось - будили звуки колядок які лунали з уст, музичних інструментів і навіть динаміків різноманітних фрілансерів, що безупину ходили туди-сюди вагонами, а так хотілось покімарити.
Зате в автобусі і бусі, що ми взяли з Долини до Осмолоди - виспався гарно, ями на дрозі не заважали, а навіть заколисували, група також не скаржилась - всі звикли вже до наших доріг "в глубінку". Водія троха шкода), але шо зробиш - то є жІзнь))).
Приїхали. Водій, на запитання чи є в нього бажання забрати нас з Осмолоди через кілька днів відповів, що більше ні за які гроші сюди не поїде).
Не поїде то не поїде, якось виберемось). Одягнули рюкзаки і вперед, до місць де снігу по коліна і вище, а хмари летять тобі прямо в писок.
Дорогою згадую, як в далекому 2012), топав тут у свій перший похід))).
Цікаві тоді були відчуття - щось змішане з ейфорії і "зара здохну").
Тепер я в курсі, що мене там чекає - все теж саме "зара здохну") і кожного разу нове відчуття ейфорії від того, що я тут, серед вже таких знайомих, але незважаючи на це, кожного разу різних - гір.
Карта маршруту з Осмолоди до гори Грофа
Маршрут: село Осмолода - полонина Плісце - гора Грофа (приблизно 10 кілометрів)
Клікніть по зображенню щоб збільшити
Одним з варіантів підйому на гору Грофа є зелений маршрут з села Осмолода. Найкраще добратися в Осмолоду можна рейсовими автобусами, що курсують з міста Калуш, відправляються автобуси о 7:55; 10:50; 14:40 (варто все таки уточнити розклади бо в нас все дуже часто змінюється). Також можна замовити бус в Осмолоду, але будьте готові, що вам назвуть доволі велику суму (дороги в ту Осмолоду майже немає), якщо водій погодився везти за 700 грн (2018 рік) - вам пощастило.
Огляд ліхтарика Black Diamond Iota
Збираючись в зимове соло вирішив, скористатись Банком спорядження від, мабуть відомого усім любителям походів, сайту ПроПоходи і взяв з собою в якості резервного освітлення ліхтарик Black Diamond Iota, а заодно й поглянути на це, порівняно нове, "чудо" від відомого виробника туристичного спорядження Black Diamond.
Далі буду писати, що і як в цьому ліхтарику, вірніше - що я з ним робив і як він на це все реагував).Про характеристики вказані виробником перекопіпащувати не буду, скоріш за все, якщо ви натрапили на цей огляд ліхтарика Black Diamond Iota, то вже цікавились ним і знаєте скільки в ньому тих люменів, яка в нього вага, розміри і тд, а просто хочете отримати ще якусь інформацію, перед тим, як зробити вибір на користь ліхтарика чи навпаки.
Далі буду писати, що і як в цьому ліхтарику, вірніше - що я з ним робив і як він на це все реагував).Про характеристики вказані виробником перекопіпащувати не буду, скоріш за все, якщо ви натрапили на цей огляд ліхтарика Black Diamond Iota, то вже цікавились ним і знаєте скільки в ньому тих люменів, яка в нього вага, розміри і тд, а просто хочете отримати ще якусь інформацію, перед тим, як зробити вибір на користь ліхтарика чи навпаки.
Чорнобильська зона відчуження. Історія про то, як ми йшли)))
Тра шось написати зак не забув, ми ж на "вижигатєлі" були).
Я давно хотів, я давно планував я таки тут, бла, бла, бла. Шось часто в мене так історії, останнім часом, починаються. Думаю все й так ясно, бо якби не хтів то б не був тут) - Чорнобильська зона відчуження.
Висадили нас десь під Білоруссю), зійшли з траси переодягаємось,
"гражданку" в торби, а "шо не шкода" на себе, принаймні я брав в цей "сталкерський"))) похід все, шо можна в випадку "чогось" викинути в корчі чи спалити. Так і казав: "якшо шо то з рюкзака заберу тільки туалетний папір, а всьо решта можна спалити".
Переодялись, спитав в колєги чи похожий я на "опитного сталкера"? "На колгоспника похожий" - була відповідь. Ну на колгоспника то на колгоспника). Ше правда спитав чи хоть на "опитного колгоспника").
Жарти жартами, а йти треба і не просто йти, а з порушенням закону України))) і як виявилось, ше й не дуже орієнтуючись куди), але шо нам до того? Ми ж без 5 хвилин сталкери).
Я давно хотів, я давно планував я таки тут, бла, бла, бла. Шось часто в мене так історії, останнім часом, починаються. Думаю все й так ясно, бо якби не хтів то б не був тут) - Чорнобильська зона відчуження.
Висадили нас десь під Білоруссю), зійшли з траси переодягаємось,
"гражданку" в торби, а "шо не шкода" на себе, принаймні я брав в цей "сталкерський"))) похід все, шо можна в випадку "чогось" викинути в корчі чи спалити. Так і казав: "якшо шо то з рюкзака заберу тільки туалетний папір, а всьо решта можна спалити".
Переодялись, спитав в колєги чи похожий я на "опитного сталкера"? "На колгоспника похожий" - була відповідь. Ну на колгоспника то на колгоспника). Ше правда спитав чи хоть на "опитного колгоспника").
Жарти жартами, а йти треба і не просто йти, а з порушенням закону України))) і як виявилось, ше й не дуже орієнтуючись куди), але шо нам до того? Ми ж без 5 хвилин сталкери).
Підписатися на:
Дописи (Atom)