Україна
Закарпатська область
Вільшанське водосховище (Закарпатське Море)
Полонина Красна (хребет Красна)
Вільшанське водосховище та полонина Красна
Маршрут: село Противень - гора Бовцар - Вільшанське водосховище - село Мерешор - хребет Красна (Полонина Красна) - село Усть-Чорна
Початок травня, перші "майскіе" ну як тут сидіти вдома?) Давно вже хотів поглянути на Вільшанське водосховище, ну і в додачу, від водосховища починається один з маршрутів на Полонину Красна - гірська олінклюзя).
Доїжджав зі Львова автобусом Львів-Хуст, майже 6 годин. В якомусь селі, між Міжгірям і Хустом), здибаюсь з ще одним учасником походу і ми вирушаємо... в сусіднє село), бо повиходили з автобусів троха не там де тра). Але то таке - глянули карту, спитали людей і ми вже на вірному шляху.
До речі, якшо збираєтесь добиратись до Вільшанського водосховища автобусами зі Львова то вам потрібно буде виходити біля ГЕС, попередьте водія, думаю він в курсі де та ГЕС.
Ну а мені навіть на користь трохи розім'яти ноги після довгого сидіння в автобусі, йдучи трасою, перед підйомом в гори). От тільки дрібний дощ, що цяпає і цяпає, вже починає так крепко надоїдати.
Карта маршруту Вільшанське водосховище та Полонина Красна
Маршрут: село Противень - гора Бовцар - Вільшанське водосховище - село Мерешор - хребет Красна (полонина Красна) - село Усть-Чорна (приблизно 46 кілометрів)
Клікніть по зображенню щоб збільшити
Починається маршрут на початку села Противень (якщо їхати з Міжгір'я), неподалік монастиря Успіння Пресвятої Богородиці. Чому саме звітам? Бо якщо добиратись зі Львова - це, на мою думку, найкращий варіант щоб потрапити до Вільшанського водосховища, звичайно є й інші можливості, але тут все просто, без пересадок і тому подібного, правда потрібно трішки пройтись, але ж і так збираєтесь в похід).
Час)
І знову про час, а точніше, як його бракує.
Вже вдруге, за цей рік, не встигаю шось накалякати про свої походи, навіть раз в місяць, як колись собі запланував - аби часом не забулось.
Більше року минуло з походу на полонину Красна, а шем так нічо і не занотував.
А скільки, ще походів було після цього і все помаленьку стирається. Ні загальні спогади звичайно залишаться, але...
Час є час, щоб не робив, а він обов'язково все зітре.
Пора засідати за мемуари, бо ото прихватить скліроз і всьо, навіть не буду знав, шо вже був на Красній, а разом з "мемуарами" і пробувати описувати, щось зі "свіжого" якщо таке буде і якщо на це все буде час...
Вже вдруге, за цей рік, не встигаю шось накалякати про свої походи, навіть раз в місяць, як колись собі запланував - аби часом не забулось.
Більше року минуло з походу на полонину Красна, а шем так нічо і не занотував.
А скільки, ще походів було після цього і все помаленьку стирається. Ні загальні спогади звичайно залишаться, але...
Час є час, щоб не робив, а він обов'язково все зітре.
Пора засідати за мемуари, бо ото прихватить скліроз і всьо, навіть не буду знав, шо вже був на Красній, а разом з "мемуарами" і пробувати описувати, щось зі "свіжого" якщо таке буде і якщо на це все буде час...
Свидовець. Частина четверта)
Чому четверта? Бо моя епопея походів на Свидовець розпочалась ще з походу в 2014 - це була перша). Літом і восени 2017 я ще двічі ходив на Свидовець, але все ніяк не вдавалось пройти його всього - то час, то погода, то погода й час. Навіть після четвертої вилазки ще залишилось кілька вершин на цьому хребті до яких мене не донесло.
Про "другий" і "третій" похід ще щось накалякаю шоб було собі "на пам'ять", коли засяду) за "мемуари", а зара - про "четвертий".
Приїхали ми в Рахів пообіді, докупили продуктів і пігнали до гори по синьому маршруту.
"Пігнали" то сильно сказано), ну, як я можу гнати вверх з своєю дурноватою залежністю від дзигарів?) Але, то вже таке ...
Розглядаючи віддалений закуток міста, місячи болото дороги, слухаючи відгомін машин і поїздів внизу, шукаючи маркер маршруту на перехрестях вулиць. Помалу-помалу і піднялись над Раховом.
Вже доводилось в одному з походів дивитись на Рахів зверху, правда то було вночі і якщо бути точнішим, бачили ми тоді лише вогні Рахова. Тепер ж місто присипане снігом, правда зовсім мало, оно дахи вже без снігу та й на дорогах багнюку. Ну, як не як, а скоро закінчиться перший місяць весни. Народ в соцмережах вже крокусів хоче))), а де їх взяти? В горах ще сніги, хоча й тут вони помалу відступають перед весняним сонцем.
Про "другий" і "третій" похід ще щось накалякаю шоб було собі "на пам'ять", коли засяду) за "мемуари", а зара - про "четвертий".
Приїхали ми в Рахів пообіді, докупили продуктів і пігнали до гори по синьому маршруту.
"Пігнали" то сильно сказано), ну, як я можу гнати вверх з своєю дурноватою залежністю від дзигарів?) Але, то вже таке ...
Розглядаючи віддалений закуток міста, місячи болото дороги, слухаючи відгомін машин і поїздів внизу, шукаючи маркер маршруту на перехрестях вулиць. Помалу-помалу і піднялись над Раховом.
Вже доводилось в одному з походів дивитись на Рахів зверху, правда то було вночі і якщо бути точнішим, бачили ми тоді лише вогні Рахова. Тепер ж місто присипане снігом, правда зовсім мало, оно дахи вже без снігу та й на дорогах багнюку. Ну, як не як, а скоро закінчиться перший місяць весни. Народ в соцмережах вже крокусів хоче))), а де їх взяти? В горах ще сніги, хоча й тут вони помалу відступають перед весняним сонцем.
Карта маршруту по Свидовцю. Частина четверта)
Маршрут: Рахів - гора Терентин - полонина Думин - полонина Довжина - село Білин (приблизно 19 кілометрів)
Клікніть по зображенню щоб збільшити
Добратись до початку маршруту, в Рахів, немає жодних проблем, в місті хороше автобусне та залізничне сполучення.
Згідно мапи, синій маршрут з Рахова на Свидовець починається одразу за мостом неподалік вокзалу,
Підписатися на:
Дописи (Atom)