Подорожі і не тільки: січня 2016

Фото з походу до Захара Беркута та гори Маківка / Photos from a hike to Zakhar Berkut and mountain Makivka

Україна
Львівська область
Сколівський район
Сколівські Бескиди

Ukraine

Lviv region

Skole district

Skole Beskids

Захар Беркут та гора Маківка.

Маршрут: Тухля - гора Захар Беркут (Путище) - гора Маківка - Тухля

Ще один і заключний пост мемуарів про літо 2015).
Початок серпня, часу кудись поїхати, хоча б на кілька днів, зовсім немає, але для ПВД - день знайшов.
Поїзд Львів-Мукачево, люблю цей напрямок і цей поїзд), багато хороших спогадів пов'язано з місцями, що знаходяться по обидві сторони від залізної дороги, їдеш дивишся і згадуєш...
Отак їхав, дивився, згадував до самої Тухлі, навіть не помітив, як промайнула відстань відь Львова до Тухлі.
Пора виходити, сьогодні мій маршрут починається звідси - зі станції легендарного села, де відбувалися події описані Іваном Франком в творі "Захар Беркут".

Тухля. Бував тут вже не раз, вперше прийшов сюди ще коли вчився в школі, ми тоді "матрасно" відпочивали в Славське, а сусіди, що разом з нами винаймали будинок в приватному секторі, запропонували поїхати в Тухлю та поглянути на пам'ятник Захару Беркуту. Маршрутку ми пропустили і пішли пішки, ой яким довгим тоді здавався цей шлях), а ще тоді, ми дізнались, що в Тухлі є два пам'ятника Захару Беркуту - один біля дороги на Славське, а інший на горі Путище, до якого ми власне й прямували.
Сьогодні я так само розпочав свій похід з відвідин пам'ятника в селі.

Карта маршруту: Захар Беркут та гора Маківка

Маршрут: Тухля - гора Захар Беркут (Путище) - гора Маківка - Тухля (приблизно 19 кілометрів)

Клікніть по зображенню, щоб збільшити

Корисні рослини: Журавлина (брусниця)

Переглядав фото з походу до гори Захар Беркут та гори Маківка і натрапив на фото журавлини

або брусниці, називати можна, як завгодно, але все одно, завдяки своїм лікувальним властивостям, вона залишиться - чудо-ягодою). Скільки ходжу журавлину збирав дуже рідко, більше люблю чорниці, а даремно, виявляється за своїми корисними властивостями вона не поступається, а можливо навіть перевершує чорниці.

Корисні рослини: Малина

Коли писав про похід до перевалу Руський путь, згадав, як дорогою назад натрапив на малину, багацько часу я тоді провів ласуючи цими ягодами, а що? До поїзда було ще дуууууже довго чекати, тож міг собі дозволити).

А ще ящик знову нас лякає заморськими болячками, от я і вирішив написати кілька публікацій про корисні рослини. Мо заморські болячки вони й не відразу лікують, але те що є від них користь і лікування вже перевірено століттями.

Фото з походу до перевалу Руський Путь / Photos from the hike on the pass

Україна
Львівська / Закарпатська область
Бескиди
Верховинський Вододільний хребет

Ukraine

Lviv region / Transcarpathian region

Beskids

Verkhovyna Dividing Range

З Сянок до перевалу Руський Путь або, як я не дійшов до полонини Руна

Маршрут: Сянки - село Карпатське - гора Старостина - гора Журовка - гора Листкованя - перевал Руський Путь - село Либохора -село Карпатське - Сянки.

А планувалось пройти отак.... напишу, можливо комусь стане в нагоді.

Маршрут: Сянки - перевал Ужоцький - гора Кругла - гора Кінчик - гора Дрогобицький Камінь - гора Старостина - гора Журовка - гора Листкованя - перевал Руський Путь - село Перехресний - село Кічерний - село Розтока - гора Мунчіл - Остра Гора - урочище Прелука - водоспад Воєводин - полонина Руна - озеро Велика Трусця - село Лумшори.

Так б все мало бути але...
Продовжуючи тему "Літніх мемуарів") розповім, як я не дійшов до полонини Руна.
Ранок, електричка Львів-Сянки, час відправлення 6:40 в Сянки повинна прибути в 11:22, за сьогодні запланував дійти з Сянок до перевалу Руський Путь, згідно карти там є декілька джерел, одне з яких, ще й на спуску в село Перехресний, все виглядає, як ідеальне місце для ночівлі, а якщо візьму хороший темп і не буду багато курити то можливо й до хребта Острої Гори дійду. Літо ж на дворі, темніє пізно, а важких підйомів не передбачалося. З такими роздумами я їхав в електропоїзді.
Маршрут планував пройти в соло - знайомі в ті самі дні вирішили іти з Біласовиці до Пікуя, а звідти в Сянки. Пікуй я вже бачив, та й вільного часу в мене було більше, то ж вирішив пройтись в соло.
Але, соло не вийшло. Окрім мене, на станції Сянки з електропоїзда вийшло ще кілька груп мандрівників і всі дружно вирушили до Ужгородського перевалу, через який веде маркований маршрут до гори Пікуй.