Маршрут: Осмолода - Різарня - Дарів - гора Овул
Овул, або - і нахрена я туда поліз?)
А діло було так - якось тиняючись безкрайніми просторами інтєрнєтів, надибав я замітку одного вредного хлопа про гору Овул. Мол, во на яку гору круті хлопи ходять, а самі круті хлопи, ходять туди зимою.
Стало цікаво, шо ж то за гора така, бо раніше навіть не те, що не видів, а й не чув про Овул.
Зачав я гуглити, вбив в пошуку "Овул" і дядько гугл видав мені купу інформації про людський організм. Пунятно, змінив запит - "гора Овул". О, то вже інша справа.
Почитав, як люди туди ходять. Виявляється, не тільки "круті", а й звичайні хлопи та баби, ходять на той Овул і навіть зимою).
Переглянув фото, глянув розташування - Горгани, ше й від Осмолоди недалеко. Добув паперову карту, подивився - та, вроді нич складного.
А коли випало клапоть вільного часу, то шось вирішив пройтись на той Овул. Спакував торбу, проспав маршрутку, але таки доїхав в Осмолоду, хоч і під вечір.
Літо, темніє пізно, часу до того зак сі смеркне, ше троха є. Правда, до званія "самий крутий хлоп", згідно рейтингу вредного старого, не дотягну, хіба до зими тут сидіти).
Закинув торбу на плечі, йду.
Перейшов міст за селом, дотопав до роздоріжжя, а там все аж чорно. Чорні калабані на дорозі, між якими перетікає чорна вода, чорна трава при дорозі, люди з чорними руками в яких тримають чорні відра. Нє, гуму ніхто там не палив - прийомка чорниць.
Пройшов те все та й потопав далі в сторону Різарні.
