Khotyn castle - the castle on the bank of the river Dniester, built on the site of the tenth century fort Khotyn in XIII-XVIII century. One of the Seven Wonders of Ukraine. The most famous battle occurred in 1621, 1673, 1788 years.
Фото з подорожі в Хотинську фортецю / Photos from the trip to the Khotyn castle
Хотинська фортеця - замок на березі ріки Дністер, збудований на місці Хотинського форту Хст. у XIII-XVIIIст. Одне з семи чудес України. Найвідоміші Хотинські битви відбувались у 1621, 1673, 1788 роках. Зараз на території фортеці діє історико-архітектурний заповідник.
Khotyn castle - the castle on the bank of the river Dniester, built on the site of the tenth century fort Khotyn in XIII-XVIII century. One of the Seven Wonders of Ukraine. The most famous battle occurred in 1621, 1673, 1788 years.
Khotyn castle - the castle on the bank of the river Dniester, built on the site of the tenth century fort Khotyn in XIII-XVIII century. One of the Seven Wonders of Ukraine. The most famous battle occurred in 1621, 1673, 1788 years.
Фото з подорожі в Чернівці / Photo from a trip to Chernivtsi
Чернівці - вперше письмово згадуються в грамоті Александра (Олександра Доброго) 8 жовтня 1408 року, та перші поселення на місці сучасних Чернівців виникли задовго до вказаної дати. В передмістях та околицях Чернівці виявлено поселення трипільської культури.
Chernivtsi, first mentioned in writing - literacy Alexander (Alexander the Good) 8 October 1408, but the first settlement on the site of modern Chernivtsi emerged long before that date. In the suburbs and outskirts Chernivtsi found settlement Tripoli culture.
Chernivtsi, first mentioned in writing - literacy Alexander (Alexander the Good) 8 October 1408, but the first settlement on the site of modern Chernivtsi emerged long before that date. In the suburbs and outskirts Chernivtsi found settlement Tripoli culture.
Чернівецький національний університет / Chernivtsi National University
Чернівці і Хотинська фортеця.
Вдалось вирватись з сірих буднів в казкові, середньовічні і не зовсім, незабутні, вражаючі і просто прекрасні та неповторні місця України - Чернівці і Хотинську фортецю.
Відкладаю на потім свої розповіді-спогади з серії "Як все починалось", бо на спогади ще буде час, а от на подорожі, щоб було, що згадати, як виявляється часу може і бракувати(.
Поїзд Одеса - Чернівці, відправлення зі Львова о 3:52, був ще о 1:14 Ковель - Чернівці, та на вирішення куди їхати, обдзвонювання знайомих і все решта - було години дві, тож коли приїхали на вокзал по білети, залишились тільки кілька боковушок на 3:52, звичайно хотілось виїхати раніше щоб було більше часу на екскурсію Чернівцями і поїздку в Хотинську фортецю, але добре і так.
2:00 підйом, таксі і верхня боковушка в плацкарті, заснути ніяк не вдавалось, не поміщались то ноги, то голова і ще, я не дуже люблю верхні полиці в поїзді бо колись вже навернувся з неї))), а ще виявляється ями в Україні бувають навіть на залізній дорозі), принаймні так здалось коли вагоном кілька раз, дорогою, стукало так, неначе він їхав не по рейсах, а трасою з Кам'янки-Бузької до Радехова - котрою ми проїжджали коли їхали в Луцьк. Але є в верхній полиці і плюс - можна відхилити шторку і під стукіт коліс роздивлятись простори неньки України.
9:26 приїхали в Чернівці, хоча в розкладі на сайті УЗ пише, що поїзд Одеса - Чернівці повинен прибувати о 8:55 та щоб там не писало ми ж знаємо, що наші поїзди - найпоїздатіші поїзди в світі. Спочатку вирішили їхати в Хотин подивитись на замок, а час, що залишиться присвятити Чернівцям. Карти Google показали відстань від Чернівців до Хотина 62км, а от, як туди добратись не сказали. Зайшовш в магазин по сигарети і заодно розпитав, як заїхати в Хотин. Продавщиця сказала, що нам потрібно їхати на автостанцію "Кемпінг" - не знаю чи це народна, чи офіційна назва, а щоб доїхати до "кемпінга" - треба іти від вокзалу до вулиці Головна, на якій розпитати людей де зупиняється тролейбус №4.
Підіймаємось вулицею Гагаріна, дорогою натрапляємо на танк Т-34, подібний до того, що колись бачили в Кам'янець-Подільському,
а ще дивуємось, кому прийшла "геніальна" ідея зверху по бруківці виложити асфальт), але раз зробили значить так було краще, от тільки не знати краще кому?.
Ще десь 350 метрів, від танка, вверх по дорозі і звертаємо праворуч на вулицю Головна і знову вверх. Ідемо, ідемо - дроти тролейбусних ліній є, а от зупинки немає), помітив, що ноги, за майже за три місяці з останнього візиту в гори, до Скель Довбуша, трішки відвикли від підйомів, та приблизно за 100 метрів від церкви святої Параскеви Сербської
Відкладаю на потім свої розповіді-спогади з серії "Як все починалось", бо на спогади ще буде час, а от на подорожі, щоб було, що згадати, як виявляється часу може і бракувати(.
Поїзд Одеса - Чернівці, відправлення зі Львова о 3:52, був ще о 1:14 Ковель - Чернівці, та на вирішення куди їхати, обдзвонювання знайомих і все решта - було години дві, тож коли приїхали на вокзал по білети, залишились тільки кілька боковушок на 3:52, звичайно хотілось виїхати раніше щоб було більше часу на екскурсію Чернівцями і поїздку в Хотинську фортецю, але добре і так.
2:00 підйом, таксі і верхня боковушка в плацкарті, заснути ніяк не вдавалось, не поміщались то ноги, то голова і ще, я не дуже люблю верхні полиці в поїзді бо колись вже навернувся з неї))), а ще виявляється ями в Україні бувають навіть на залізній дорозі), принаймні так здалось коли вагоном кілька раз, дорогою, стукало так, неначе він їхав не по рейсах, а трасою з Кам'янки-Бузької до Радехова - котрою ми проїжджали коли їхали в Луцьк. Але є в верхній полиці і плюс - можна відхилити шторку і під стукіт коліс роздивлятись простори неньки України.
9:26 приїхали в Чернівці, хоча в розкладі на сайті УЗ пише, що поїзд Одеса - Чернівці повинен прибувати о 8:55 та щоб там не писало ми ж знаємо, що наші поїзди - найпоїздатіші поїзди в світі. Спочатку вирішили їхати в Хотин подивитись на замок, а час, що залишиться присвятити Чернівцям. Карти Google показали відстань від Чернівців до Хотина 62км, а от, як туди добратись не сказали. Зайшовш в магазин по сигарети і заодно розпитав, як заїхати в Хотин. Продавщиця сказала, що нам потрібно їхати на автостанцію "Кемпінг" - не знаю чи це народна, чи офіційна назва, а щоб доїхати до "кемпінга" - треба іти від вокзалу до вулиці Головна, на якій розпитати людей де зупиняється тролейбус №4.
Підіймаємось вулицею Гагаріна, дорогою натрапляємо на танк Т-34, подібний до того, що колись бачили в Кам'янець-Подільському,
а ще дивуємось, кому прийшла "геніальна" ідея зверху по бруківці виложити асфальт), але раз зробили значить так було краще, от тільки не знати краще кому?.
Ще десь 350 метрів, від танка, вверх по дорозі і звертаємо праворуч на вулицю Головна і знову вверх. Ідемо, ідемо - дроти тролейбусних ліній є, а от зупинки немає), помітив, що ноги, за майже за три місяці з останнього візиту в гори, до Скель Довбуша, трішки відвикли від підйомів, та приблизно за 100 метрів від церкви святої Параскеви Сербської
Що робити літом?
Покидайте свою зону комфорту, повірте літом може бути комфортно не тільки в коробочках) ідіть, їдьте туди де ще не були, робіть те, що ще ніколи не робили. Можна записатись в екскурсійний тур, чи спланувати подорож самому, піти в похід, або знайти якесь хобі.
В залежності від вільного часу ви зможете, побувати в надзвичайно цікавих місцях про котрі, колись тільки чули чи дивились передачі по ящику. Навіть, якщо на тиждень тільки два вихідні, відпустки найближчим часом не намічається та й ви давно не студент і не учень, а літо на котре було стільки сподівань проходить - повірте за один чи два дні можна також встигнути побачити щось нове, ось тут мої подорожі тривалістю до трьох днів.
Надіюсь, комусь допоміг з відповіддю на запитання - що робити літом?.
Корисні рослини Карпат: Ожина
Коли писав розповідь про похід на гору Параска, згадав, як за допомогою чорниць і ожини боровся з спрагою.
Про чорниці уже писав, тож напишу і про ожину, мабуть буде корисна інформація усім мандрівникам, бо переважна більшість з нас знає про ожину, тільки те, що вона смачна).
Отож продовжуючи тему "Корисні рослини Карпат" - Ожина.
Як і у всіх ягодах, придатних до вживання, що ростуть в Карпатах, в ожині міститься багато корисних речовин, про котрі ви з легкістю можете прочитати в мережі, тому не бачу потреби, вкотре усе це переписувати.
Краще напишу, що за допомогою ожини можна лікувати, чи просто вживати її для профілактики таких захворювань: застуди, пневмонії, гарячки, бронхіт. Буває в поході змерз, змок і починаєш покашлювати, а ось і вихід - казанок з водою на багаття, в казанок - листя і ягоди ожини, а далі з вірою в чудотворні властивості нашого узвару, сидимо довкола вогню попиваючи смачний напій, відчуваючи, як підступна хвороба залишає нас).
Кажуть, що ожина має також заспокійливу і потогінну дію, але мабуть в поході ці властивості нам не будуть дуже корисні), за день переходу з нас і так сходить сім потів, а хіба може бути в світі хтось спокійніший і щасливіший за мандрівника ввечері біля багаття?).
Можливо, ще хтось пам'ятає ті часи, коли ми розбивши собі коліно чи лікоть, шукали не клавішу на клавіатурі, щоб зупинити кров, а листя подорожника))), так от листя ожини, також має: заживляючу, кровоспинну і антисептичну дію.
І звичайно ж, коли вас мучить спрага, а вода закінчилась, до джерела далеко - ожина допоможе вам.
Використовують не тільки листя і ягоди ожини, а ще й коріння. Властивості в кореня майже ті самі, що і в листя, описувати їх не буду, думаю небагато мандрівників буде копати коріння ожини, ця інформація буде більш корисна тим хто називає себе виживальщики, або людям котрі займаються народною медициною, впевнений і ті і інші знають про корисні рослини Карпат, їх властивості та способи приготування, набагато більше за мене).
Тепер в поході натрапивши на кущі ожини, ми будемо знати, що не тільки їмо смачну ягоду, але і зміцнюємо та оздоровлюємо організм.
Про чорниці уже писав, тож напишу і про ожину, мабуть буде корисна інформація усім мандрівникам, бо переважна більшість з нас знає про ожину, тільки те, що вона смачна).
Отож продовжуючи тему "Корисні рослини Карпат" - Ожина.
Як і у всіх ягодах, придатних до вживання, що ростуть в Карпатах, в ожині міститься багато корисних речовин, про котрі ви з легкістю можете прочитати в мережі, тому не бачу потреби, вкотре усе це переписувати.
Краще напишу, що за допомогою ожини можна лікувати, чи просто вживати її для профілактики таких захворювань: застуди, пневмонії, гарячки, бронхіт. Буває в поході змерз, змок і починаєш покашлювати, а ось і вихід - казанок з водою на багаття, в казанок - листя і ягоди ожини, а далі з вірою в чудотворні властивості нашого узвару, сидимо довкола вогню попиваючи смачний напій, відчуваючи, як підступна хвороба залишає нас).
Кажуть, що ожина має також заспокійливу і потогінну дію, але мабуть в поході ці властивості нам не будуть дуже корисні), за день переходу з нас і так сходить сім потів, а хіба може бути в світі хтось спокійніший і щасливіший за мандрівника ввечері біля багаття?).
Можливо, ще хтось пам'ятає ті часи, коли ми розбивши собі коліно чи лікоть, шукали не клавішу на клавіатурі, щоб зупинити кров, а листя подорожника))), так от листя ожини, також має: заживляючу, кровоспинну і антисептичну дію.
І звичайно ж, коли вас мучить спрага, а вода закінчилась, до джерела далеко - ожина допоможе вам.
Використовують не тільки листя і ягоди ожини, а ще й коріння. Властивості в кореня майже ті самі, що і в листя, описувати їх не буду, думаю небагато мандрівників буде копати коріння ожини, ця інформація буде більш корисна тим хто називає себе виживальщики, або людям котрі займаються народною медициною, впевнений і ті і інші знають про корисні рослини Карпат, їх властивості та способи приготування, набагато більше за мене).
Тепер в поході натрапивши на кущі ожини, ми будемо знати, що не тільки їмо смачну ягоду, але і зміцнюємо та оздоровлюємо організм.
Фото з походу Сколівськими Бескидами. Водоспад Гуркало, гора Парашка/Photo from a hike Skole Beskids. Hurkalo waterfall, mountain Parashka.
Україна
Львівська область
Українські КарпатиСколівські Бескиди
Ukraine
Lviv region
Ukrainian Carpathians
Skole Beskydy
Як все починалось. Похід Сколівськими Бескидами до водоспаду Гуркало і на гору Парашка (Параска)
Маршрут: село Корчин - водоспад Гуркало - гора Парашка (Параска) - місто Сколе.
Повернувшись з Горган - це було в неділю ввечері, понеділок провів в спогадах походу і повсякденних справах, в вівторок переглядав фото з походу і починав скучати за горами, а в середу уже штурмував інтернет в пошуках маршруту))).Спланував сам і сам вирішив коли і куди їхати)
Тоді я наївний ще думав, що складність підйому залежить тільки від висоти гори) і вибираючи маршрут орієнтувався на щось просте, тобто не високе). Вибирав, вибирав і вибрав іти на гору Парашка через водоспад Гуркало.
Проїхавши зранку на вокзал взяли білети на електричку Львів-Лавочне, подивитись що де і як брати я описав в "Як спланувати подорож", тоді вона ще відправлялась в 9:10, до відправлення залишалось більше ніж півгодини, взяли каву і помаленьку попивали дивлячись, як народ штурмує якийсь потяг, весело стало тоді коли виявилось, що юрби людей за якими ми спостерігали біжать саме на електропоїзд Львів-Лавочне. Виявилось, в білетах на цей електропоїзд місця не вказано і тут вже хто скорше забіг той і присів, цього ми, мандрівники початківці, не знали). До Стрия їхали в тамбурі, а далі народ вийшов і ми присіли на вільні місця, до Нижнього Синьовидного ноги відпочили і на станції наша група вийшла повна сил і готова до сходження на гору Парашка або Параска.
Тоді я ще користувався такою штукою, як "описи маршруту" котрі шукав в інеті, та після походу на гору Лопата, в моєму користуванні тільки карта і компас, наблукався я тоді добряче). Опис казав вернутись по трасі в сторону Львова і звернути вліво на дорогу до села Корчин, але ми порозпитувавши в людей, дізнались, що скоро повинна бути маршрутка до Корчина, правда ніхто не знав коли саме), на питання: "А коли повинна бути?" відповідали: "Та вже десь, скоро має їхати". Вирішили іти трасою і дорогою ловити маршрутку котра "вже скоро, має десь бути"))).
Ішли ми, ішли, а маршрутки так і не було, хоча дорогою уже біля повороту з траси до села Корчин зустріли людей, що чекали маршрутку котра "вже скоро, має десь бути", звернули і пішли собі помаленьку до села, навіть якщо і "вже скоро, десь буде" то враховуючи кількість людей, ми з своїми рюкзаками туди вже не вліземо).
Карта (мапа) маршруту: "На гору Парашка (Параска) через водоспад Гуркало"
Маршрут: село Корчин - водоспад Гуркало - гора Парашка (Параска) - місто Сколе (приблизно 28 кілометрів)
Клікніть по зображенню, щоб збільшити
Як спланувати похід в гори Карпати?
Уже якось писав "як спланувати подорож?", а тепер, коли писав розповідь про
свій перший похід в гори, згадав, як я планував похід на гору Парашка, а після
цього уже й усі решта походів і вирішив поділитись досвідом.
Отож, як спланувати похід в гори?
Час. При плануванні маршруту визначіться на скільки днів ви маєте можливість іти в похід, тут варто врахувати і час витрачений щоб добратися до місця початку маршруту і час на повернення додому з кінцевої точки. Адже якщо для жителя Ворохти похід на Говерлу і повернення додому займе один день чи навіть менше, то мешканцям Києва на це саме сходження доведеться використати два дні.
Маршрут. Визначившись з часом, підбираємо маршрут походу. Спосіб перший вводимо в google "Туристичний маршрут на 1,2,3,4,5 ... ( виберіть потрібну цифру) днів" вам видасть сайти з переліком маршрутів. На цих сайтах ви зустрінете різну інформацію від опису чийогось походу до запланованого комерційного походу котрий, як правило коштує дорогувато (скільки мені коштує похід можна подивитись тут), але зараз, нам не важливо ні ціна ні опис, зараз головне підібрати маршрут котрий найбільше нас зацікавить. Тож переглядаємо фото і вибираємо декілька маршрутів, краєвиди з яких нам найбільше сподобались. Тепер мабуть найважливіше, врахуйте свої, а також, фізичні можливості групи. Швидкість швидкої ходьби людини, якщо вірити вікіпедії 5-6км/год. В горах ця швидкість, як правило нижча, а в такому чудовому районі Українських Карпат, як Горгани ця швидкість може падати до 2-2.5 км/год.
У виборі і плануванні маршруту також допоможе Google Earth
Вибираємо в боковому меню - Глерея -> Wikiloc
На мапі з'являються значки маршрутів
Отож, як спланувати похід в гори?
Час. При плануванні маршруту визначіться на скільки днів ви маєте можливість іти в похід, тут варто врахувати і час витрачений щоб добратися до місця початку маршруту і час на повернення додому з кінцевої точки. Адже якщо для жителя Ворохти похід на Говерлу і повернення додому займе один день чи навіть менше, то мешканцям Києва на це саме сходження доведеться використати два дні.
Маршрут. Визначившись з часом, підбираємо маршрут походу. Спосіб перший вводимо в google "Туристичний маршрут на 1,2,3,4,5 ... ( виберіть потрібну цифру) днів" вам видасть сайти з переліком маршрутів. На цих сайтах ви зустрінете різну інформацію від опису чийогось походу до запланованого комерційного походу котрий, як правило коштує дорогувато (скільки мені коштує похід можна подивитись тут), але зараз, нам не важливо ні ціна ні опис, зараз головне підібрати маршрут котрий найбільше нас зацікавить. Тож переглядаємо фото і вибираємо декілька маршрутів, краєвиди з яких нам найбільше сподобались. Тепер мабуть найважливіше, врахуйте свої, а також, фізичні можливості групи. Швидкість швидкої ходьби людини, якщо вірити вікіпедії 5-6км/год. В горах ця швидкість, як правило нижча, а в такому чудовому районі Українських Карпат, як Горгани ця швидкість може падати до 2-2.5 км/год.
У виборі і плануванні маршруту також допоможе Google Earth
Вибираємо в боковому меню - Глерея -> Wikiloc
На мапі з'являються значки маршрутів
Скільки коштує похід в гори.
Коли писав, як спланувати похід, заодно вирішив поглянути, скільки зараз
коштує похід в гори, в так званій комерційній групі і порівняти з тим, скільки
мені коштує похід тим самим маршрутом.
Отож до прикладу візьмемо 2-3 денний похід на Петрос і Говерлу. Вартість комерційного походу з тих, що я знайшов від 500 гривень до 1000, деякі беруть тільки в валюті - 70 доларів)
З інформації, що прочитав в цю суму входить: трьох разове харчування, послуги інструктора, медична страхування, а також використання казанків, сокир і тд.))) Оце використання сокир і казанків мабуть дописали, щоб хоч якось виправдати суму. Зауважте їжу хоч і закупляють організатори, нести продукти будете ви. Раніше ще в вартість включали трансфер з Заросляка в Ворохту а це ще приблизно плюс 250 - 300 гривень за бус на вісім чоловік. В вартість походу не входить: прокат спорядження, вхід в заповідники, проїзд.
Вибравши найдешевший комерційний похід вартістю 500 гривень, можна сміливо приплюсувати проїзд з вашого міста до старту маршруту і повернення, порахуйте самі скільки це коштує, трансфер з Заросляка до Ворохти мінімум 35 гривень, вхід 20 гривень. Мабуть в сумі вийде мінімум 800 гривень.
А зараз порахую яка реальна вартість походу по цьому маршруту, або скільки б мені коштував цей похід.
Продукти
Розрахую на два дні. Два сніданки, два обіди, дві вечері. Максимум 200 гривень - хліб консерви, макарони або рис чи гречка, згущене молоко, шоколадні батончики. Якщо думаєте, що в комерційному поході вас годуватимуть чимось іншим - помиляєтесь).
Дорога
Квиток в плацкарті зі Львова в Кваси з резервуванням коштує 67 гривень, Ворохта - Львів 62 гривні. Проїзд бусом з Заросляка нехай 50 гривень, навіть коли ідеш один завжди можна домовитись з якоюсь групою щоб під'їхати разом. Коли все додати, на дорогу потрібно 179 гривень.
Спорядження
Тут усе просто або своє, або з прокату, або позичене в друзів. На рахунок казанка і сокири то з собою в похід беру армійський казанок куплений колись давно за 30 гривень, а сокирою ніколи в походах не користувався і скажу чесно небагато людей в дводенний похід тягнуть з собою сокиру.
Вхід в заповідник коштуватиме приблизно 20 гривень. Медична страхівка необов'язкова).
Все разом 400 гривень і це максимум.
Тепер знаючи скільки реально коштує похід в гори можна порівняти суми і спробувати самим спланувати похід. Звичайно, людям котрі до того ніколи раніше не були в поході не варто відразу іти туди самим, в такому випадку знайдіть досвідченого туриста-провідника, котрі за символічну суму водять групи Карпатами.
Отож до прикладу візьмемо 2-3 денний похід на Петрос і Говерлу. Вартість комерційного походу з тих, що я знайшов від 500 гривень до 1000, деякі беруть тільки в валюті - 70 доларів)
З інформації, що прочитав в цю суму входить: трьох разове харчування, послуги інструктора, медична страхування, а також використання казанків, сокир і тд.))) Оце використання сокир і казанків мабуть дописали, щоб хоч якось виправдати суму. Зауважте їжу хоч і закупляють організатори, нести продукти будете ви. Раніше ще в вартість включали трансфер з Заросляка в Ворохту а це ще приблизно плюс 250 - 300 гривень за бус на вісім чоловік. В вартість походу не входить: прокат спорядження, вхід в заповідники, проїзд.
Вибравши найдешевший комерційний похід вартістю 500 гривень, можна сміливо приплюсувати проїзд з вашого міста до старту маршруту і повернення, порахуйте самі скільки це коштує, трансфер з Заросляка до Ворохти мінімум 35 гривень, вхід 20 гривень. Мабуть в сумі вийде мінімум 800 гривень.
А зараз порахую яка реальна вартість походу по цьому маршруту, або скільки б мені коштував цей похід.
Продукти
Розрахую на два дні. Два сніданки, два обіди, дві вечері. Максимум 200 гривень - хліб консерви, макарони або рис чи гречка, згущене молоко, шоколадні батончики. Якщо думаєте, що в комерційному поході вас годуватимуть чимось іншим - помиляєтесь).
Дорога
Квиток в плацкарті зі Львова в Кваси з резервуванням коштує 67 гривень, Ворохта - Львів 62 гривні. Проїзд бусом з Заросляка нехай 50 гривень, навіть коли ідеш один завжди можна домовитись з якоюсь групою щоб під'їхати разом. Коли все додати, на дорогу потрібно 179 гривень.
Спорядження
Тут усе просто або своє, або з прокату, або позичене в друзів. На рахунок казанка і сокири то з собою в похід беру армійський казанок куплений колись давно за 30 гривень, а сокирою ніколи в походах не користувався і скажу чесно небагато людей в дводенний похід тягнуть з собою сокиру.
Вхід в заповідник коштуватиме приблизно 20 гривень. Медична страхівка необов'язкова).
Все разом 400 гривень і це максимум.
Тепер знаючи скільки реально коштує похід в гори можна порівняти суми і спробувати самим спланувати похід. Звичайно, людям котрі до того ніколи раніше не були в поході не варто відразу іти туди самим, в такому випадку знайдіть досвідченого туриста-провідника, котрі за символічну суму водять групи Карпатами.
Підписатися на:
Дописи (Atom)