Вже традиційний передноворічний пост)

   Завершується 2016, ще один рік мандрів в різні цікаві місця України та походів в Карпати.
   В цьому році вдалось побувати там, куди вже давно збирався, але ноги ніяк не доходили).
   Пройшовся до Вухатого Каменю та озера Марічейка.

   Спробував відшукати "Острів Пасхи" в Сколівських бескидах.

Фото з прогулянки в Мармароси

Україна
Карпати
Мармароси

 

В похід - щоб вдома не сидіти). Мармароси.

Маршрут: Ділове - Піп Іван Мармароський - полонина Бербелашка - Рахів.

   Початок цього походу трішки подібний до початку попереднього).

   Так само "накривається" мій похід, правда тепер уже на Пішконю. Так само дивлюсь в мережі хто куди збирається.

   І тут оголошення про похід в Мармароси. В Мармароси я вже ходив, але ж не сидіти вдома в останні дні відпустки). Пакую торбу, беру квитки, їду). До речі, ще один цікавий варіант, як добратись зі Львова в Ділове - вже знайомий, з попередньої розповіді, поїзд Ковель-Чернівці відправляється о 1:20 зі Львова і ним їдемо в Коломию, о 5:55 ви вже в Коломиї, а з Коломиї в 8:16 до Рахова їде електричка Коломия-Рахів, з Рахова до Ділового можна доїхати автобусом.

   Дві години в Коломиї, поки чекаєте на електропоїзд, можна присвятити екскурсії по місту, чим і зайнялась більша частина групи поки я дрімав на вокзалі). Якщо врахувати, що від вокзалу до музею "Писанки" орієнтовно 2 км, туди і назад буде 4 км то двох годин цілком достатньо щоб поглянути на найбільшу писанку в світі, треба буде і собі колись піти глянути, бо вже кілька разів був в Коломиї, а крім вокзалу і автостанції нічого толком й не бачив. Ну цього разу в мене були поважні причини - кілька діб перед цим походом я дуже мало спав, а отже використовував кожну хвилину щоб подрімати))).

   Їхати з Коломиї в Рахів електропоїздом ну дуже довго) - більше чотирьох годин, зате було весело, на носі якраз травневі свята, а на "майскіе") славнозвісний "Раховоз" на 99% забитий туристами, отож скучати не доведеться.

   Погода, коли ми сідали в електричку, була "не дуже", а перед приїздом в Рахів ще й почався дощ, народ з іншої, доволі чисельної групи, почав одягати дощовики, бахіли і тому подібне. Якщо іти за стандартною схемою походів в Мармароси), то з Рахова ще потрібно добратись в Ділове, там взяти дозвіл на перебування в прикордонній зоні, а тоді вже йти до Мармароських вершин, в Рахові з вокзалу до автостанції іти метрів 20, отож дощовиків, бахіл і тд. теоретично та й практично) не потрібно - вирішив поцікавитись яким маршрутом ітиме сусідня група, а мо пригодиться). Виявилось, що народ прямує з Рахова до географічного центру Європи, що знаходиться неподалік села Ділове, а тоді вже в Мармароси, ми ж, згідно плану), вирушили на автостанцію, взяли квитки, ледве запакувались в переповнений автобус з Рахова в Ділове і поїхали...

   В Ділове взяли в прикордонників дозвіл, до речі про дозвіл на перебування в прикордонній зоні - проблем немає жодних, остаточний список учасників походу в Мармароси був поданий лише кілька днів тому, але якщо всі хто іде в похід має з собою паспорти то орієнтовно через хвилин 10-20 вам дадуть дозвіл, при умові, що на заставі "буде світло" - електроенергію не відключили))).

   Дозвіл маємо, зайшли ще в магазин і йдемо до початку маршруту.

Карта маршруту з Ділове до Піп Івана Мармароського

Маршрут: Ділове - Піп Іван Мармароський - полонина Бербелашка - Рахів (приблизно 41 кілометр).

Клікніть по зображенню щоб збільшити

   Ось кілька варіантів, як добратись в Ділове, звідки починався наш похід в Мармароси:

- Зі Львова поїздом Львів-Солотвино (відправлення зі Львова о 20:50) їдете до Солотвино (прибуття о 9:07), а з Солотвино до Ділове добираєтесь рейсовим автобусом які відправляються від автостанції, що неподалік вокзалу.

Фото з походу від Верховини, через Угорські Скелі та Піп Іван, до Вухатого Каменю.

Україна

Карпати

Угорські скелі

Озеро Марічейка

Попіван

Вухатий Камінь

Від Верховини, через Угорські Скелі та Піп Іван, до Вухатого Каменю.

Маршрут: Верховина - село Плай - полонина Кринта - Угорські Скелі - село Зелене - село Явірник - село Шибене - Піп Іван Чорногірський - Вухатий Камінь - Дзембронський водоспад - Дземброня.

   І так, маршрут який написаний вище, був в мене, як резервний), а збирався я використати ці дні для походу до РЛС "Памір", але - збирався, збирався і не зібрався).

   На дворі зима ще бореться з весною і щоб бути хоч трохи в курсі погоди пишу в пошуку: "погода Верховина", добрі сайти з погодою пропонують мені ще поглянути погоду в Верховині на 10 днів і навіть на місяць, "ага, хоч би до обіду вгадали" - подумав я і позакривав ті всі вікна з яких мені на дні походу була обіцяна похмура, але без дощу і навіть з проясненнями погода.

   Ну що ж, з погодою вияснили, тепер ше тре когось з собою в похід взяти, бо всі люди з якими я переважно ходжу на заплановані мною дні іти не зможуть, а йти самому коли ведмеді тільки прокинулись від сну і певно голодні), а в горах ще, хоч і неймовірно мала, але зберігається небезпека сходження лавин - зовсім не хотілось, бо страшно боюсь лавин і ведмедів))).

   Знову відкриваю "вікна" мережі і пишу оголошення в різних групах та форумах, хоч до походу залишилось кілька днів, але попутника я знайшов.

   Так, тепер ще вирішити, як добратись до Верховини зі Львова. Оптимальних варіанти два: перший автобусами - зі Львова до Івано-Франківська і з Франківська в Верховину, так я вже їздив (доки доволочишся в Верховину то вже нічого не хочеться, а ще, навіть якщо виїхати зі Львова в шостій ранку то в Верховині будеш, орієнтовно в 14:00); варіант другий - поїздом Ковель-Чернівці до Коломиї, а з Коломиї в Верховину автобусом (так я ще не їздив отож вирішив спробувати).

   Другий варіант добирання мені сподобався ще на стадії планування, а після "польових випробувань") - це тепер, мабуть, буде моїм основним варіантом).

   Судіть самі - поїзд Ковель-Чернівці вирушає зі Львова о 1:20, а в 5:55 ви вже в Коломиї, плюс є добрих чотири години щоб подрімати. В Коломиї, з вокзалу сідаєте в маршрутку на автовокзал, а з автовокзалу Коломиї орієнтовно в 7:40 є автобус в Верховину і приблизно в 10:00 ви в Верховині.

   Ось так, як описано вище, ми й потрапили в Гуцульську Столицю. Зробив кілька фото з розкладами автобусів на автостанції Верховини (фото з розкладами автобусів викладу в картах до походу), випили кави, дістав карту і пішли ми по Верховині шукати перші орієнтири - Жаб'євський потік і музей "Тіні забутих предків".

Карта маршруту від Верховини, через Угорські Скелі та Піп Іван, до Вухатого Каменю.

Маршрут: Верховина - село Плай - полонина Кринта - Угорські Скелі - село Зелене - село Явірник - село Шибене - Піп Іван Чорногірський - Вухатий Камінь - Дзембронський водоспад - Дземброня (приблизно 55 кілометрів).

Клікніть по зображенню щоб збільшити

   Маршрут починається з міста Верховина, добратись до Верховини, якщо їдете зі Львова, найкраще - поїздом Ковель-Чернівці (відправлення зі Львова о 1:20) до Коломиї, а звідти автобусом в Верховину. Можна також добиратись автобусами через Івано-Франківськ.

   Від автовокзалу в Верховині потрібно іти до музею "Тіні забутих предків", знайти його не важко.

Фото з прогулянки до скелі Орел та, можливо, Острова Пасхи)

Україна
Львівська область
Сколівський район
Сколівські Бескиди

Ukraine

Lviv region

Skole district

Skole Beskids

Водоспад Кам'янка, озеро Журавлине та скеля Орел

   Маршрут: село Дубина - водоспад на ріці Кам'янка - озеро Журавлине - скеля Орел.

   І так, повертаючись до своїх "мемуарів") про мандри...

   В далекому 2013 я спробував віднайти наш місцевий "Острів Пасхи" в Сколівських бескидах.

   Нич в мене тоді не вийшло і от через три роки) я вирішив повторити спробу.

   Автобус Львів-Сколе, зупинка в селі Дубина (тепер вже та, що треба) і я на маршруті.

   Помітив, що маркування оновили, наскільки чув в той час - "Карпатські Стежки" зайнялись маркуванням маршрутів в Сколівських бескидах, правда це чи ні, я вам точно не скажу.

   Ну, дорогу до водоспаду на ріці Кам'янка й без маркування, думаю, знайде кожен), а як воно далі - побачу. А хоча, дорогою до водоспаду біля мене кілька разів зупинялась машина і народ питав - "Як доїхати до водоспаду Кам'янка?" або "Чи правильно ми їдемо до водоспаду?", "Весь час прямо по дорозі" - відповідав я і топав собі далі, дорогою згадуючи які тут лежали сніги в 2013.

   Зустрів ще одне "Оновлення" на маршруті - табличку з вказівником до мінерального джерела.

Карта маршруту до скелі Орел

   Маршрут: село Дубина - водоспад на ріці Кам'янка - озеро Журавлине - скеля Орел (приблизно 7 кілометрів)

   Як добратись до водоспаду Камянка, ви вже мабуть знаєте, а якщо ні - то в селі Дубина, якщо їдете  з сторони Стрия, зверніть ліворуч і весь час по, можна сказати, головній дорозі доїдете до КПП де з вас можуть взяти кілька гривень за проїзд, якщо машиною чи прохід, якщо пішки.
   Коли їдете автобусом то попередьте водія, що вам потрібно вийти біля повороту до водоспаду Кам'янка ( усі водії Сколівських автобусів в курсі де зупинити), а для тих хто вирішив добиратись авто ще кілька карт.

І знову осінь)

   Думав дотягну з розповідями про цікаві місця Львова до зими, але надоїло вже, як гірка редька). Перенесу нові публікації про Львів на наступний рік, та й тих цікавих місць, що вже є, мабуть, вистачить на повноцінний день екскурсії по Львову).

   А за той час поки писав про Львів вже назбиралось трішки мандрів про які треба занотувати і закинути фотографії, а то ж всяке буває - ше забуду де я був, а фото віруси позжирають).
   Отож повертаюсь до мемуарів про мандри).
   Ага і про осінь ...
   "Осінь - одна з чотирьох пір року між літом та зимою. Осінь — перехідний сезон, коли помітно зменшення світлового дня та поступово знижується середньодобова температура повітря. Складається із трьох місяців: в північній півкулі — вересня, жовтня та листопада, в південній — березня, квітня та травня." (більше тут)
    Правда, як показує досвід - з статті в Вікіпедії дуже мало можна дізнатись про осінь тому ще додам трішки від себе).
   Ну значить чумадан на плечі і вперед дивитись яка то є та осінь не на екранах)

Фотографії Високого Замку і Гори Лева

Україна
Львів
Високий Замок
Гора Лева

Ukraine

Lviv

High Castle

mountain Lion

Львів, цікаві місця. Високий замок і Гора Лева.

   От ми й добрались до одного з найцікавіших місць Львова - Високого Замку.

   Варіантів підйому до Високого Замку є декілька, усі я покажу на картах внизу публікації.
   А ми будемо іти вулицею Ужгородською, бо як я вже писав в попередній публікації про цікаві місця Львова, цей підйом до Високого Замку вважається найкращим.

Ретро фотографії Високого Замку

Україна
Львів
Високий Замок

Ukraine

Lviv

High Castle

Сьогодні Всесвітній день туризму...

   ...а отже хочу привітати всіх нас, майже, з професійним святом).
   Всім цікавих стежок і доріг, а можливо й бездоріжжя), котрі обов'язково приведуть до мети.

Фотографії Старого міста, Підзамче і Замарстинова

Україна
Львів
Старе місто
Підзамче
Замарстинів

Ukraine

Lviv

Old town
Pidzamche
Zamarstyniv

Львів, цікаві місця. Старе місто, Підзамче і Замарстинів.

   В цій публікації ми шпацеруємо дивитись на місця з яких починався Львів, як виявилось місто Левів починає свою історію зовсім не з галасливих і заповнених туристами вулиць теперішнього центру, а з тихого району, що в часи середньовіччя був, лише, передмістям.
   Ну що ж, вперед до старого міста Лева).
   Почнемо з вулиці Сніжної 2.

   Церква Матері Божої Неустанної Помочі, колишній костел Марії Сніжної збудований на пагорбі біля якого колись перетиналися торгові шляхи.
   Таким, як ми його бачимо тепер, костел став ще в далекому 1892 році, а до цього його кілька разів відбудовували і відновлювали. Перша згадка про храм, на місці теперішнього костелу Марії Сніжної, датована ще 1344 роком.
   В часи середньовіччя костел Марії Сніжної опинився за міськими мурами Львова, а отже для захисту від можливих нападів, храм було оточено муром ширина якого сягала двох метрів, та й стіни самого костелу досягають товщини 2 метри. Навіть після Другої світової війни в храмі ще відправлялись Богослужіння, але в 1951 костел Марії Сніжної закривають і в приміщенні храму влаштовують склад. Частину оздоблення знищують, а частину передають в тогочасний Музей релігії та атеїзму.

Ретро фотографії Старого міста, Підзамче і Замарстинова

Україна
Львів
Старе місто
Підзамче
Замарстинів

Ukraine

Lviv

Old town
Pidzamche
Zamarstyniv

Озеро Задорожнє

   Вирвусь трішки з розповідей про Львів і розкажу про Задорожнє куди мене нещодавно занесло, а саме про озеро неподалік Львова, а ще ближче до Миколаєва яке в народі прозвали Байкал.

   Добратися до озера Задорожнє зі Львова зовсім просто, сідаєте в будь яку електричку з приміського вокзалу, що проїжджає станцію Задоріжна і приблизно через 40-45 хвилин виходите на станції Задоріжна, а звідти, метрів 100 ну мо 120, дорогою, зараз намалюю карту)))

і ви вже на озері. Зараз більша частина пляжів (ті що ближче до станції) на озері "Байкал" взяті в оренду і за вхід потрібно заплатити, зате на пляжах чисто і навіть є мінімальний сервіс))). Залишились ще і пляжі з вільним доступом (позначив на карті), тут можна розкласти намети і відпочивати скільки завгодно, от тільки врахуйте, що на вихідних і в хорошу погоду відпочиваючих дуже багато на всіх пляжах. Нехай вас не вводить в оману фото на якому зовсім немає людей бо зроблено воно приблизно о 5 ранку коли ті що з палатками - ще спали, а ті що без - ще не приїхали).
   Ще розклад електричок, але пам'ятайте, що немає нічого постійного і навіть розклад поїздів може змінюватись).

Фотографії вулиці Підвальної та площі Данила Галицького

Україна
Львів
вулиця Підвальна
площа Данила Галицького

Ukraine

Lviv

Pidvalna street

Danylo Halytskyi area

Львів, цікаві місця. Вулиця Підвальна і площа Данила Галицького

   Шпацеруємо далі повз цікаві місця Львова).

   Вулиця Підвальна.

   От, як воно буває - ви так само, як і я раніше, думаєте, що назва вулиці походить від слова підвал?)

   Ага, вже))). Виявилось, що ні до якого підвалу, Підвальна відношення не має.

   Сформувалась вулиця Підвальна спочатку ХІХ століття на місці східних укріплень Львова.

   Спочатку теперішню Підвальну називали "На валу" - саме так її вперше згадують в документах 1801 році. Далі були назви вулиця Збройовні нижча і вища, а також площа Збройовні. В 1821 році верх валів було розрівняно і засаджено деревами, а в 1841 вулицю починають називати Верхні Вали, на противагу одній з колишніх назв сучасного проспекту Свободи - Нижні вали. З часом територія під старим валом починає забудовуватись, а вулиця отримує назву Подвалє, в 1944 польська назва Подвалє стає більш милозвучною для українського вуха) і ми отримуємо Підвальну - вулицю, що проходить під старим оборонним валом.

   От так от, ніяким підвалом тут і не пахне).

   Зараз по Підвальній їздять авто, трамваї, метушаться люди, групи туристів бігають за своїми екскурсоводами, а в часи середньовіччя на місці вулиці стояли східні захисні споруди Львова які ще й були найбільш укріпленими з усіх решта бо ця сторона вважалась найнебезпечнішою.

   А тепер замість вимощеної бруківкою вулиці

Старі фотографії вулиці Підвальної та площі Данила Галицького

Україна
Львів
вулиця Підвальна
площа Данила Галицького

Ukraine

Lviv

Pidvalna street

Danylo Halytskyi area

Фотографії вулиці Валової, площі Галицької та площі Соборної

Україна
Львів
вулиця Валова
площа Галицька
площа Соборна

Ukraine

Lviv

Valova street

Halytska Square

Soborna Square